Анотація до роботи:

Шевченко Н.О. Формування і розвиток виробничо-технічного обслуговування аграрних підприємств в ринкових умовах. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2006.

В дисертації вперше проведена класифікація сегментів ринку виробничо-технічних послуг за всіма основними ознаками: крупні, середні і малі підприємства різних організаційно-правових форм; фермерські господарства, особисті селянські господарства та запропоновано моделі взаємозвязків сільгоспвиробників та обслуговуючих структур.

Удосконалено організаційно-виробничу структуру агровиробничого підрозділу з технічного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції за рахунок введення до його складу високопродуктивної техніки та застосування прогресивної технології обробітку ґрунту та методологію організаційно-економічного моделювання, що базується на застосовані методів експертних оцінок і кон'юнктурних опитувань.

1. Система виробничих послуг об'єднує в собі підприємства і організації, що забезпечують повноцінне здійснення технологічних операцій і процесів відтворювального циклу в сільському господарстві. Виробниче обслуговування сільгосптоваровиробників - це підсистема в загальній блок-схемі відтворювального процесу, що представлена спектром послуг направлених на збереження і відновлення споживчих вартостей предметів і засобів праці, необхідних для повноцінного здійснення технологічних операцій в процесі відтворення сільськогосподарської продукції в основі формування якої знаходиться підсистема виробничо-технічного обслуговування, що у складі ієрархічної системи відтворення сільськогосподарської продукції, розвивається відповідно до її кінцевої мети. Встановлення об'єктивно обумовленої ієрархії підпорядкованості цілей є початковим етапом при виборі критеріїв ефективності основний принцип якого - необхідність вибирати показники, які відображають не проміжну, а кінцеву мету системи.

2. В сучасних умовах для оцінки ефективності розвитку виробничо – технічного обслуговування однією з найбільш прийнятних є методологія організаційно-економічного моделювання, що базується на застосовані методів експертних оцінок і кон'юнктурних опитувань і є більш інформативною ніж чітко формалізовані кількісні методи. Кон'юнктурні опитування базуються на системі індикаторів, значення яких оцінюють керівники підприємств і провідні фахівці та дозволяють визначати тенденції розвитку тієї чи іншої галузі за різними параметрами.

3. Ринок виробничих послуг знаходиться в стані розвитку та удосконалення. Найрозвиненішими його ланками є: прокат і лізинг техніки, вивчення і інформаційно-комерційне забезпечення учасників ринку, сервісне обслуговування техніки; кооперація з використанню складної техніки і обладнання, групове і сумісне використання потужностей ремонтних майстерних і ін. У процесі роздержавлення сільськогосподарські товаровиробники втратили потенціал існуючої інфраструктури постачання і ремонтно-технічного обслуговування. Більшість господарств перейшла на самостійний ремонт техніки і обладнання, що привело до втрати технічного і кадрового потенціалу спеціалізованих служб, викликало передчасний вихід техніки з ладу, збільшення витрат на її утримання..

4. Зважаючи на досвід організації виробничого агросервісу за кордоном необхідно узяти на озброєння ряд підходів до організації виробничо-технічного обслуговування. При цьому головний напрям – це організація в регіональних АПК добре організованої системи післяпродажного технічного сервісу та створення дилерської мережі до складу якої увійдуть ремонтно-технічні або постачальницькі підприємства

5. У сфері аграрно-промислового виробництва Запорізької області за період проведення реформ проявилися наступні негативні тенденції: руйнування виробничих зв'язків між регіонами; відсутність нових форм державного регулювання, направлених на координацію процесів поступального розвитку економіки, політична спрямованість процесів роздержавлення і приватизації, значне скорочення інвестицій у розвиток агропромислового комплексу.

6. Процес формування ринку виробничих послуг проходить за сегментами: крупні, середні і малі підприємства різних організаційно-правових форм; фермерські господарства, особисті селянські господарства. Найбільший попит спостерігається на виробниче обслуговування землеробства і ремонт техніки в господарствах, де

не розвинута внутрішньогосподарча обслуговуюча інфраструктура. За останні роки відбулося «стиснення» ринку, але формується конкурентне середовище за такими видами послуг: основний обробіток ґрунту, посів зернових культур, внесення добрив і отрутохімікатів, комбайнове збирання зернових культур, перевезення вантажів, ремонт техніки; сушка і зберігання зерна.

7. Розвиток виробничо – технічного обслуговування регіонального агропромислового комплексу у складі крупних корпоративних структур дозволить забезпечити потреби сільськогосподарських товаровиробників в послугах, які в даний час задовольняються не повністю. Створення на базі агропромислової корпорації «Агротон» із залученням іноземного інвестора крупної агросервісної структури забезпечить ефект у формі отримання додаткової продукції і економії ресурсів на суму 7978,3 тис. доларів США.

8. Перспективними формами взаємозв’язків сільських товаровиробників з підприємствами постачальниками послуг є наступні моделі: обслуговуючі підприємства створюються у складі виробничо-фінансових структур; кооперативна модель, виробничо-технологічна; орендна; холдингова; союзна або асоціативна. Їх реалізація забезпечить усунення протиріч в економічних інтересах підприємств, підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, сприйнятливість сфери послуг до досягнень науково-технічного прогресу, залучення в галузь інвесторів.До 2010 року у складі різного роду інтеграційних формувань в системі виробничих послуг будуть 84% агроформувань, 82% фермерських господарств, 43% особистих селянських господарств.

9. Для успішного розвитку системи виробничих послуг пропонується: розробити регіональну програму розвитку системи виробничих послуг в АПК, в якій передбачити заходи для створення крупних агропромислових і фінансових інституцій в аграрних регіонах, залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів; прийняти для реалізації запропоновані типові моделі інтеграції сільських товаровиробників, агросервісних підприємств, інших постачальників виробничих послуг; урегулювати на нормативно-законодавчому рівні визнання обласного і районного агропромислового комплексу єдиним організаційно-управлінським і технологічним комплексом; ввести в тематику пріоритетних проблем наукових досліджень розробку питань формування і розвитку системи виробничо – технічного обслуговування у сфері аграрно-промислового виробництва.

Публікації автора:

1. Шевченко Н.О. Матеріально – технічна база виробничо – технічного обслуговування в аграрному секторі // Економіка та держава. – 2006. – №5 –С. 42 – 45.

2. Шевченко Н.О. Роль та місце МТС в системі виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №1. –С. 324 – 328.

3. Шевченко Н.О. Стан і проблеми технічного забезпечення аграрного виробництва в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – №2. –С. 279 – 282

4. Шевченко Н.О. Сутність виробничого обслуговування й напрями його розвитку в аграрному секторі економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №2. –С. 207 – 211.

5. Шевченко Н.О. Формування та розвиток системи виробничо – технічного обслуговування аграрних підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №5. –С. 266 – 269.

6. Шевченко Н.О. Обґрунтування ремонтної одиниці при плануванні та організації ремонтів // Матеріали міжнародної науково – практичної конференції « Динаміка наукових досліджень». – Т.26: Економіка – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 31.

7. Шевченко Н.О. Проблеми реорганізації діяльності підприємств України // Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції « Фінансово – економічні проблеми розвитку регіонів України». – Т.2 - Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2003. – С.92 – 93.

8. Шевченко Н.О. Разработка интеграционной стратегии развития агросервісного предприятия // Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції молодих вчених «Економіка підприємства: проблеми теорії та практики»: - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С 203 – 205.

9. Шевченко Н.О. Проблеми пореформеного розвитку агросервісних підприємств // Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції «Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання». – Тернопіль: ТІАПВ УААН, 2005. – С.240 – 243.