Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в формуванні і забезпеченні ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано головні наукові і практичні результати роботи: 1. Ринок аграрної продукції – складне багатогранне економічне явище, яке охоплює комплекс маркетингових операцій і процесів на шляху просування сільгосптоварів до кінцевих споживачів. Йому притаманні свої закономірності, зміст яких дисертантом зведено у роботі. Крім того, у дисертації сформовано класифікацію системи ринків аграрної продукції та критеріїв її структурування, що включає комплекс найважливіших ознак, згідно з якими виділяються відповідні види ринків. Важливою складовою ринку аграрної продукції є його плодоовочевий сегмент, який має певні особливості. У дисертації наведено розроблений здобувачем узагальнений склад суб’єктів ринку плодоовочевої продукції з наведенням їх характеристик. Сучасні рівні виробництва плодоовочевої продукції як у досліджуваному регіоні, так і в країні у цілому не забезпечують її споживання населенням відповідно до рекомендованих норм та суттєво відрізняються від аналогічних показників розвинених країн світу. 2. Для забезпечення належного дослідження ринку дисертантом запропоновано удосконалену класифікацію видів ринкового попиту за п’ятьма ознаками, з виділенням відповідних видів по кожній з них та наведенням їх характеристик. Оцінку конкурентоспроможності овочів і фруктів слід здійснювати у чотири етапи: вибір показників якості кожного окремого виду плодоовочевої продукції; проведення бальної оцінки якісних параметрів продукту; розрахунок коефіцієнтів конкурентоспроможності кожного окремого виду продукції за відповідними показниками; визначення найбільш конкурентоспроможних видів продукції. 3. Оцінку економічної ефективності маркетингової діяльності можна проводити за допомогою показників, що обчислюються як співвідношення ефекту (додаткові суми грошової виручки, доданої вартості, чистого прибутку, економії витрат) до пов’язаних з його одержанням загальних маркетингових витрат. Звітні показники конкретного підприємства мають бути зіставленими із показниками попередніх періодів та інших господарств. 4. Основними виробниками овочів і фруктів нині є особисті селянські господарства. За рівнем економічної ефективності ведення овочівництва по адміністративних районах Миколаївщини у середньому за 2001-2005рр. перша позиція належала Первомайському району, на другій знаходився Арбузинський, третю між собою поділили – Веселинівський, Жовтневий та Новоодеський. По садівництву за рейтинговою оцінкою у вказані роки стан справ був таким: кращі місця посіли Баштанський, Веселинівський, Вознесенський, Новоодеський райони. 5. Переробкою овочів і фруктів на Миколаївщині у 2001-2005рр. займалися від 7 до 13 підприємств, з них найбільш потужно розвивались і успішно працювали лише п’ять. Загальний обсяг вироблених в області продуктів перероблення овочів та фруктів за цей період зріс з 78,3 тис. т до 351,8 тис. т, або майже у 4,5 рази. Основна частина асортименту (понад 70,0%) у всі роки була представлена соками та нектарами. Середній рівень рентабельності переробних підприємств у 2005р. сягнув 20,9%. 6. Середні показники споживання плодоовочевої продукції в розрахунку на одну особу населення області порівняно з раціональними нормами поки що залишаються на досить низькому рівні. Зокрема, у 2001-2005рр. кожен її мешканець недоотримав від 38,6 до 56,4 кг овочів та від 51,5 до 68,8 кг фруктів за рік. Проведена нами за 2001-2005рр. оцінка еластичності попиту за доходами домогосподарств, з одного боку, вказує на низьку якість овочів, з іншого – на «недоступність» фруктів для значної частини верств населення. Для забезпечення належного рівня задоволення попиту споживачів на плодоовочеву продукцію необхідно, перш за все, акцентувати зусилля на припиненні скорочення площ овочевих і плодово-ягідних культур, яке у Миколаївській області за 25 останніх років досягло 3,4 рази у кожній з цих галузей. Визначена нами на 2010р. потреба населення Миколаївської області та України у цілому становить відповідно: по овочах – 187,3 тис. т. і 7,3 млн. т, по фруктах – 104,7 тис. т і 4,1 млн. т. Важливе значення має і удосконалення територіального розміщення, поглиблення зональної спеціалізації виробництва овочів і фруктів. З метою визначення перспективного розміщення площ посадок овочевих культур по території Миколаївської області нами за допомогою ПЕОМ вирішено оптимізаційну економіко-математичну задачу, за результатами якої ця галузь зосереджуватиметься у двох її підзонах: перша – Арбузинський і Первомайський райони, друга – Веселинівський, Новоодеський, Жовтневий і Снігурівський. Тільки за рахунок цього Миколаївщина навіть при досягнутих за 2001-2005рр. значеннях показників економічної ефективності галузі зможе підвищити прибуток з 1 га овочів на 393,71 грн., а рівень рентабельності – на 11,1%. 7. У кожному адміністративному районі та господарстві доцільно визначити найбільш раціональний для конкретних умов видовий і сортовий склад овочів і фруктів. У структурі овочевої продукції Миколаївщини в перспективі потрібно збільшувати частку огірків, томатів, баклажанів, перцю, кабачків, моркви, часнику, деяких видів капусти та цибулі, зеленних культур, а у структурі плодово-ягідної – яблук, абрикосу, персика, вишні, черешні. З фруктів для продажу за кордон найбільш перспективними є груша, абрикос, персик, черешня, ягоди і горіхи, а з овочів – цибуля і часник. Перелік їх перспективних сортів наведений в дисертації. Водночас доцільно розширювати потужності тепличного господарства, ємності сховищ для зберігання плодоовочевої продукції, збільшувати обсяги виробництва заморожених, сушених та консервованих продуктів. Виготовлення заморожених овочів і фруктів можна організувати на базі Відкритого акціонерного товариства «Фрост», яке розташоване у м. Миколаїв. 8. На Миколаївщині необхідно розвивати і зміцнювати інфраструктуру ринку плодоовочевої продукції, у т.ч. активізувати діяльність наявних формувань (з врахуванням висвітленого у роботі досвіду західноєвропейських країн, Росії та Херсонської області). Особливо потребує удосконалення оптова торгівля. Найбільш прийнятним місцем для створення регіонального оптового ринку плодоовочевої продукції є м. Миколаїв. У майбутньому доцільно розширювати реалізацію овочів і фруктів через мережі супермаркетів, фірмові магазини, переробні підприємства, систему громадського харчування, а також експорт. Ефективний розвиток ринку плодоовочевої продукції неможливий без маркетингу, основні напрями і способи здійснення якого висвітлено в дисертації. Нині великим підприємствам необхідно організовувати маркетингові служби. У невеликих же і економічно слабких господарствах маркетингову роботу поки що доцільно організовувати або на кооперативній основі, або за допомогою спеціалізованих маркетингових і консалтингових служб. Для підвищення конкурентоспроможності плодоовочевої продукції необхідно здійснити невідкладні заходи щодо підвищення її якості, зниження собівартості та належної передпродажної підготовки. За нашими підрахунками, тільки застосування «фірмових» гофрокартонних ящиків під персик, при обсязі їх продажу 2005р., дозволить виробникам одержати 16,7-33,6 тис. грн. додаткового прибутку. 9. Державна економічна політика має бути спрямованою на підтримку та захист вітчизняних товаровиробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній (за висвітленими в дисертації напрямами). Для досягнення економічної обґрунтованості відносин між виробниками сировини, промисловими підприємствами та торговельними структурами, в їх розрахунках необхідно застосовувати економічно-обґрунтовані ціни та здійснювати справедливий розподіл одержаного інтегрованим формуванням понаднормативного прибутку. Крім того, потребують удосконалення внутрішньогосподарські виробничі відносини. Надання земельних ділянок в оренду слід здійснювати на конкурсній основі. У структурі орендної плати доцільно збільшувати ту її частку, що видається грошима. З метою захисту власних інтересів володарі земельних паїв мають об’єднуватися у відповідні спілки. 10. Ефективний розвиток ринку плодоовочевої продукції є практично неможливим без агропромислової інтеграції і кооперації. У плодоовочевому підкомплексі найбільш раціональними типами об’єднань є асоціації, корпорації, агрофірми, фінансово-агропромислові групи. Кооперативні структури у плодоовочевому підкомпексі є доцільними, насамперед, у постачальницькій, заготівельній, переробній, маркетингово-збутовій та інформаційно-консультативній сферах. Удосконалення розвитку ринку плодоовочевої продукції за висвітленими у дисертації напрямами сприятиме підвищенню ефективності його функціонування, кращому забезпеченню вітчизняного населення овочами і фруктами. |
