1. Науковий аналіз проблеми формування інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю дозволив зробити висновк про те, що інформаційна культура є інтегральним утворенням, яке характеризує якість інформаційної діяльності фахівця. Виявлено особливості формування інформаційної культури в коледжах технічного профілю за фахом «технік-програміст». Це різноманітні вміння: орієнтуватись в інформаційному середовищі (організація, збирання та обробка інформації комп’ютерними засобами; створення, збереження та управління базами даних, організація доступу до них), створювати якісно нову інформацію (створення web-сайтів, володіння прийомами програмування і технологіями створення програмних продуктів,); сприяти інформаційній взаємодії (діагностика працездатності комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та локальних мереж, їх модернізація, керування ними). 2. Доведено ефективність модульного варіанту змісту як одного з чинників формування інформаційної культури студентів коледжу технічного профілю, з дисципліни «Об’єктно-орієнтована технологія програмування», який включає три модулі (кожен модуль містить теоретичну частину, практичні, лабораторні, самостійні, тестові завдання і контрольні роботи) та методу проектів з дисципліни «Технологія програмування та створення програмних продуктів» у відповідно до особливостей формування інформаційної культури техніків-програмістів. 3. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну технологію формування інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю, складники якої перебувають у логічному взаємозв’язку: мета, зміст, завдання, методи і засоби навчання, принципи, вміння, особливості формування інформаційної культури техніків-програмістів, педагогічні умови, етапи формування інформаційної культури, компоненти, критерії та рівні її сформованості, результат. Технологічність зумовлена етапністю впровадження технології: обґрунтування концептуальних засад, впровадження інноваційних форм навчального процесу, розробка і застосування педагогічних умов, визначення компонентів і критеріїв формування інформаційної культури і результативність процесу. Системотвірним чинником технології є цільовий і змістовий компоненти. 4. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови, як важливої складової технології формування інформаційної культури техніків-програмістів: створення інформаційного середовища; використання інформаційних технологій з метою збору, обробки, зберігання та використання інформації; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; володіння технологіями створення програмних продуктів. Визначені педагогічні умови перебувають у тісному взаємозв’язку: від стану створення інформаційного середовища залежить ступінь використання інформаційних технологій студентами, відповідно, активізація самостійної пізнавальної діяльності та сформованість умінь створювати програмні продукти. 5. Визначено та теоретично обґрунтовано компоненти формування інформаційної культури: цільовий, змістовий, мотиваційно-вольовий, пізнавально-операційний, психофізіологічний, оцінювальний. Встановлено критерії та показники сформованості компонентів інформаційної культури: відповідність теоретичних знань і практичних умінь з програмування та технологій створення програмних продуктів; вміння організації самостійної роботи з різними інформаційними джерелами; програмування діяльності, вміння обирати об’єкт і предмет вивчення. Досліджено рівні сформованості інформаційної культури: творчий, високий, достатній, середній, низький. Досліджено п’ять рівнів засвоєння технології програмування: початковий (теоретично-репродуктивний); середній (знаннєво-орієнтувальний); достатній (елементарно-практичний); високий (аналітико-продуктивний); творчий (інтегративно-експериментальний). 6. Результати педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку зрушення за всіма рівнями сформованості інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю в експериментальних групах у порівнянні з контрольними: кількість студентів з низьким рівнем інформаційної культури зменшилась у 4 рази (в контрольних групах – у 1,3 раза ), а з творчим рівнем – збільшилась у 2,2 раза (в контрольних групах зміни практично не спостерігались). Однак проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підвищення рівня інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю. Подальшого вивчення потребують деякі аспекти, зокрема: дослідження організації навчального процесу в умовах інноваційних технологій, які позитивно впливатимуть на ефективність формування інформаційної культури студентів; встановлення особливостей самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців технічного профілю у формуванні інформаційної культури під час професійного становлення. |