У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо інституційної специфіки формування підприємницького середовища у трансформаційній економічній системі. Дослідження інституційних складових бізнес-середовища в трансформаційній економіці дає можливість конкретизувати пропозиції щодо вдосконалення інституційних змін і впливів на підприємницьку поведінку та дозволяє сформулювати такі висновки методологічного та науково-практичного спрямування: 1. Ігнорування інституційних чинників призводить до нерелевантного співвідношення теорії і практики дослідження реальних економічних процесів. У разі відсутності адекватного визначення запропонованої теми матимемо ситуацію, коли проблеми досліджуються шляхом припущень у стилізованих доказах, тобто спостерігаємо сумнівну віру у здатність підприємців вирішувати всі без винятку господарські проблеми та визначати коротко- і довгострокові цілі лише шляхом аналізу динаміки змін оптимальних конфігурацій витрат і виробництва. 2. Інституційна концепція, що пропонується в економічній науці, обумовлює опрацювання альтернативних концепцій економіко-трансформаційних теорій. Згідно з інституційним підходом ринкове бізнес-середовище уявляється як сукупність інституційних обмежень (формальних і неформальних норм), у межах яких відбувається діяльність підприємців. Звідси однією з основних теоретичних задач сучасних досліджень у сфері підприємницького трансформаційного середовища є аналіз розбудови інституційних структур, у межах яких відбуваються взаємовідносини у площині «держава – підприємці – домогосподарства». 3. Динаміка трансформаційних перетворень у постсоціалістичних країнах дозволила фрагментарно окреслити їхні адміністративно-командні економіки залежно від ефективності функціонування трьох найважливіших сегментів інституційного середовища: законодавчого трактування прав власності та його практичного застосування (специфікації прав щодо різних форм власності); юридичного та позалегального супроводу процесу контрактації; юридично-судової інституційної інфраструктури. 4. Бізнес у пострадянських країнах не отримав вагомої інституційної підтримки, яку він має в Центральній і Східній Європі та країнах Балтії. Без сумніву, в державах колишнього СРСР необхідно прийняти чималу кількість нових законів, які забезпечували б ефективні ринкові засади, що були відсутні за часів адміністративно-командної економіки. У пропонованій праці підтверджується позитивна кореляція, яка засвідчує, що чим ближче знаходяться законодавча, судова і регуляторна інституційні інфраструктури до стандартів ЄС, тим вищою є довіра до бізнесових контрагентів в інституційному середовищі, а звідси мінімізуються трансакційні витрати. Для того, щоб пострадянським країнам наздогнати країни ЦСЄ і Балтії, державній владі необхідно чітко визначити, які законодавчі та інституційні технології повинні бути започатковані в економічній сфері найближчим часом. 5. Для розвитку бізнесових засад у ринковій економіці важливим є не лише формування того чи іншого інституту, але й забезпечення умов для його ефективного функціонування. Інакше кажучи, прийняття законів та інших нормативних актів є важливою складовою інституційного середовища, проте це не вирішує інституційних проблем підприємців. Справа в тому, що інститути, які обумовлюють функціонування бізнесу, включають, крім формальних, юридичних норм, ще й значну кількість неформальних правил, традицій та звичок. 6. Формальне прийняття нових правил діяльності знаходить свою реалізацію в інституційному середовищі лише у тому випадку, коли вони не суперечать тим неформальним нормам, які домінують у суспільстві. В іншому випадку неузгодженість формальних і неформальних правил призводить до того, що підприємцям невигідно дотримуватися принципів, більш ефективних з точки зору суспільства і держави. 7. Поведінка економічних суб’єктів – як підприємців, так і представників владних та контрольно-наглядових і розподільчих структур – формується на основі особистих і групових мотивів, дуже часто – корисливих, які іноді суперечать реформаторській діяльності влади та новоприйнятій законодавчій інфраструктурі. Підтвердженням такого висновку є надмірні трансакційні витрати у бізнесовій сфері, як і той факт, що неабиякого поширення у бізнес-середовищі набув феномен опортунізму. Потрібно брати до уваги й суспільний менталітет, який отриманий у спадок від тоталітарного режиму і рисами якого, зокрема, є: ошукування держави, наприклад, у частині сплати податків, або загальноприйнята тенденція вирішення бізнесових питань за допомогою хабара. 8. Рівень і якість специфікації прав власності є одним з найважливіших елементів інституційного середовища підприємництва. У країнах, де мають місце її недосконалі форми і складно чітко визначити, кому реально належить власність, які її юридичні правомочності, здійснюють стосовно неї «непрозорі» та позалегальні трансакції, існують серйозні «інституційні провали», які теоретично обґрунтовує теорема Коуза. При цьому внаслідок резонансних інституційних конфліктів самі підприємці зацікавлені в ситуації, коли відносини щодо специфікації прав власності є непрозорими та формально не визначають реального власника. 9. На відміну від держав ЦСЄ та Балтійського регіону, країни СНД не змогли достатньою мірою подолати протиріччя між об’єктивно існуючими передумовами ринку та потребами якнайшвидше знайти заміну інститутам планової економіки, що апріорі були неспроможні дати сталий розвиток підприємництву. Підтвердженням цього умовиводу є приватизаційні процеси, коли внаслідок відсутності реального ринку капіталів, адаптованого до нових умов господарського права та законодавчих норм об’єктивного продажу активів, отримали разом із появою приватного власника також й інституційні проблеми політичної і бюрократичної рент. Таким чином, обов’язкові умови нормального функціонування підприємницького інституційного середовища – приватна власність та вільна конкуренція, – набули спотвореної форми, коли левову частку загальнодержавної власності отримала меншість, а основним елементом контролю та захисту прав власності стають судово-примусові санкції. 10. Можна констатувати, що у багатьох трансформаційних економіках відбулося становлення силових методів супроводу підприємницьких трансакцій. Інтернаціоналізація зазначеної норми призвела на початку формування підприємницьких засад до необхідності зрощування бізнесу з кримінальними структурами. Останніх поступово було замінено на інші суб’єкти наглядового контролю, в основному – представників силових і владно-бюрократичних структур по виконанню укладених угод та дотриманню специфікації прав власності. Тому результати бізнесу у багатьох випадках залежать від тих державних інституцій, представники яких неофіційно, за відповідну винагороду, здійснюють необхідну підтримку. 11. Важливим фактором формування інституційного середовища підприємництва є активна соціальна відповідальність бізнесу. Як засвідчив досвід трансформаційних перетворень, процес формування бізнесової етики організаційно оформлюється у відповідні інституційні товариства: професійні ділові спілки, комітети з етики, спілки бізнесових партнерів, що сприяє мінімізації трансакційних витрат, усуває проблеми асиметричної інформації та опортуністичної поведінки контрагентів. Саме соціальна відповідальність дозволяє розв’язати потенційні конфлікти в інституційному середовищі у взаємовідносинах «територіальна громада – бізнес» та встановлює норму довіри до бізнесових трансакцій. 12. З точки зору інституціональної теорії, ринок повинен не тільки служити приватному бізнесу, але й бути інститутом державної політики для розвитку і добробуту всього суспільства. З другого боку, надмірний тиск та рішення державних структур щодо підприємництва, які керуються отриманням рент, призводять до недоотримання бізнесом необхідної інституційної підтримки та породжують хибне коло селективних бюрократичних послуг і значні трансакційні витрати. Створення ефективного інституційного середовища передбачає безліч різноманітних структурних елементів, де саме інститути є фундаментальним підґрунтям розуміння стосунків між економікою, суспільством і підприємцями та впливу цих відносин на економічне зростання. |
