Анотація до роботи:

Лещенко Ж. А. «Формування інсулінорезистентності у нащадків щурів з гестаційним діабетом за урахуванням впливу соціально-емоційного стресу (експериментальне дослідження)» – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню ролі гестаційного діабету матері у формуванні інсулінорезистентності в нащадків за урахуванням впливу соціально-емоційного стресу.

У роботі встановлено патогенетичне значення гормонально-метаболічних негараздів у матері в період вагітності у формуванні ендокринопатій у нащадків, верифіковано індукуючий вплив гестаційного діабету та модулюючий – пренатального соціально-емоційного стресу в розвитку інсулінорезистентності у нащадків. Ідентифіковано мультифакторний характер формування загальної інсулінорезистентності за включенням печінкової, жирової й м’язової складових (активація глікогенолізу, глюконеогенезу, ліполізу) та домінуюче значення зниженої чутливості до інсуліну щодо глюкозного дисбалансу у нащадків першого покоління від матерів з гестаційним діабетом. Виявлено суттєві статеві розбіжності ґенезу інсулінорезистентності у нащадків від матерів з гестаційним діабетом: показано, що у самців гестаційні метаболічні порушення індукують розвиток усіх складових загальної інсулінорезистентності – печінкової, м’язової та жирової, а у самиць доведено провідний внесок інсулінорезистентності жирової тканини на тлі нормальної чутливості до дії гормону в міоцитах та гепатоцитах. Встановлено, що соціально-емоційний стрес на тлі діабетичного стану в період вагітності матері проявляє виразний потенціюючий ефект на розвиток усіх структурних компонентів загальної резистентності до інсуліну у нащадків-самців, та не впливає на її розвиток у самиць. Верифіковано, що поєднання діабетичного стану зі стресом під час вагітності матері потенціює підвищену чутливість організму нащадків до додаткового постнатального стресування короткочасною гіпокінезією. Застосування антиоксидантної вітамінотерапії в період препубертату виказує виразний реабілітуючий ефект щодо розвитку у нащадків дисліпідемії та інсулінорезистентності, індукованих експериментальним гестаційним діабетом та/або соціально-емоційним стресом у матерів

1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне та експериментальне узагальнення наукової інформації щодо патогенетичного значення гормонально-метаболічних негараздів у матері в період вагітності для формування ендокринопатій у нащадків, встановлено індукуючий вплив гестаційного діабету та модулюючий – пренатального соціально-емоційного стресу в розвитку інсулінорезистентності у нащадків, верифіковано наявність статевого диморфізму формування її структури, визначено каузальну роль інсулінорезистентності стосовно ґенезу інтолерантності до глюкози .

2. У нащадків першого покоління від матерів з гестаційним діабетом ідентифіковано мультифакторний характер формування загальної інсулінорезистентності за включенням печінкової, жирової й м’язової складових (активація, глікогенолізу, глюконеогенезу, ліполізу) та домінуюче значення зниженої чутливості до інсуліну щодо глюкозного дисбалансу (інтолерантність до глюкози за умов відносної інсулінової недостатності).

3. Виявлено суттєві статеві розбіжності формування інсулінорезистентності у нащадків матерів з гестаційним діабетом. У нащадків-самців гестаційна гіперглікемія індукувала розвиток усіх складових загальної інсулінорезистентності – печінкової, м’язової та жирової, на відміну від самиць, у яких встановлено вагомий внесок інсулінорезистентності жирової тканини на тлі нормальної чутливості до дії гормону в міоцитах та гепатоцитах.

4. Встановлено, що соціально-емоційний стрес на тлі діабетичного стану в період вагітності матері проявляє виразний потенціюючий ефект на розвиток усіх структурних компонентів загальної резистентності до інсуліну, зокрема інсулінорезистентність гепатоцитів, адипоцитів та міоцитів у нащадків-самців, та не впливає на її розвиток у самиць.

5. Моделювання лише соціально-емоційного стресу в першому триместрі вагітності матері індукувало зниження інтегральної чутливості до гіпоглікемічного впливу інсуліну у нащадків-самців з періоду пубертату, а у самиць – в статевозрілому віці.

6. Поєднання діабетичного стану з раннім пренатальним стресом під час вагітності матері потенціює підвищену чутливість організму нащадків до додаткового постнатального стресування короткочасною гіпокінезією. Виявлено статевий диморфізм реакції, а саме підвищену реактивність до пошкоджуючих чинників у нащадків-самців.

7. Застосування антиоксидантної вітамінотерапії в період препубертату мало виразний реабілітуючий ефект щодо розвитку діабетичної дисліпідемії та інсулінорезистентності у нащадків, індукованих гестаційною інсуліновою недостатністю та/або соціально-емоційним стресом у матерів.

Публікації автора:

1. Лещенко Ж., Полторак В., Красова Н. Вплив материнського гестаційного діабету на показники глюкозного гомеостазу та інсулінорезистентність у нащадків щурів популяції Вістар // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – № 4. – С. 44-47. (Дисертант брав участь у постановці експерименту, особисто виконував набір матеріалу, біохімічні дослідження, статистичну обробку та оформлення результатів у вигляді статті).

2. Вплив соціально-емоційного стресу за умов експериментального гестаційного діабету на функцію панкреатичних бета-клітин та чутливість до інсуліну у нащадків щурів лінії Вістар / В. Полторак, Н. Красова, Ж. Лещенко, О. Гладких // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 2. – С. 150-152. (Дисертант брав беспосередню участь у постановці експерименту, особисто здійснював набір матеріалу, біохімічні дослідження).

3. Лещенко Ж. Вплив антиоксидантної вітамінотерапії на показники толерантності до глюкози та інсулінорезистентності у нащадків матерів з гестаційним діабетом // Проблеми ендокринної патології. – 2005. – № 2. – С. 71-74.

4. Лещенко Ж., Красова Н., Полторак В. Вплив раннього пренатального стресу за умов гестаційного діабету в матері на розвиток інсулінорезистентності та дисліпідемії в нащадків // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 150-152. (Дисертант брав участь у постановці експерименту, особисто виконував набір матеріалу, біохімічні дослідження, статистичну обробку та оформлення результатів у вигляді статті).

5. Лещенко Ж. Вплив короткочасної гіпокінезії на показники інсулінорезистентності у нащадків матерів з гестаційним діабетом та соціально-емоційним стресом під час вагітності // Ендокринологія. – 2007. – Т. 12, № 1. – С. 100-106.

6. Пат. 5819 Україна, МПК7 А61В 5/145, G01N 33/48. Спосіб оцінки реакції організму на стрес / Л.Ю. Сергієнко, Т.С. Грінченко, Т.В. Бондаренко, О.В. Картавцева, В.В. Полторак, Ж.А. Лещенко, Н.С. Красова (UA). – № 20040907262; Заяв. 06.09.04; Опубл. 15.03.05, Бюл. № 3. – 3 с. (Дисертант брав беспосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі).

7. Диагностика, профилактика и терапия эндокринопатий у потомков матерей с гестационным диабетом / Ю. Караченцев, Н. Кравчун, В. Полторак, Т. Грінченко,Т. Левченко, М. Горшунська, Л. Сергієнко, Н. Красова, Ж. Лещенко // Метод. рекомендації / Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України: К.-Х., 2005. – 21 с. (Дисертант брав беспосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі, що стало підгрунтям для розробки рекомендацій для дітей від матерів з гестаційним діабетом).

8. Impact of maternal social stress against the background of gestational diabetes on glucose homeostasis and insulin resistance in female offspring / Z. Leshchenko, V. Poltorak, N. Krasova, Y. Karachentsev and A. Gladkih // Diabetologia. – 2002. – Vol. 45, Suppl. 1. – Abstract 893. – P. A288. (Дисертант брав участь у постановці експерименту, особисто виконував набір матеріалу, біохімічні дослідження, статистичну обробку та оформлення результатів у вигляді тез).

9. Maternal social stress increases insulin resistance and dislipidaemia in male offspring of gestational diabetes mothers / Z. Leshchenko, V. Poltorack, N. Krasova, A. Gladkih // Diabetologia. – 2004. – Vol. 47, Suppl.1. – P. A229. (Дисертант брав участь у постановці експерименту, особисто виконував набір матеріалу, біохімічні дослідження, статистичну обробку та оформлення результатів у вигляді тез).

10. Gender differences of insulin resistance development in offspring of gestational diabetic mothers / Z. Leshchenko, V. Poltorak, N. Krasova, A. Gladkih // Diabetologia. – 2007. – Vol. 50. – Suppl. 1.- Abstract 893. – P. A288. (Дисертант брав участь у постановці експерименту, особисто виконував набір матеріалу, біохімічні дослідження, статистичну обробку та оформлення результатів у вигляді тез).