1. На основі аналізу наукових джерел вивчено теоретичні основи формування художнього смаку, обґрунтовано зміст художнього смаку, визначено структурні компоненти художнього смаку майбутнього вчителя музики: психофізіологічний компонент; емоційно-емпатійний; спонукально-мотиваційний; ціннісно-орієнтаційний; асоціативно-інтелектуальний; діяльнісно-творчий. Треба зазначити, що художньо-творчі уміння є завершальною складовою структури художнього смаку майбутнього вчителя музики, бо саме вони є показниками сформованості його художнього смаку. Уміння, які особистість проявляє у художньо-творчій діяльності, становлять основу для визначення її професійної компетентності та загального культурного рівня. Це підтверджує той факт, що смак є відносно стійкою системою, яка впливає на естетичне ставлення особистості до явищ дійсності і мистецтва, а також стимулює її художньо-творчу діяльність. Смак також вважається нормативно-оцінною категорією, яка характеризується діалектичною єдністю чуттєвого та раціонального. 2. На основі розроблених критеріїв установлено чинники впливу на формування художнього смаку майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки. На процес формування художнього смаку майбутнього вчителя музики впливають як об'єктивні чинники, що залежать від волі та свідомості особистості, так і суб'єктивні, – зумовлені її свідомістю та активністю. До об'єктивних чинників, що впливають на формування художнього смаку майбутнього вчителя, слід віднести: чинник дії біосоціального успадкування; чинник єдності соціального та несвідомого; чинник відповідності до потреб середовища та чинник адаптації; чинник звичаїв та традицій; чинник впливу соціальних норм; чинник установки; чинник негативного впливу надмірної регламентації; чинник відбору інформації та інформатизації. Серед суб'єктивних чинників виділено наступні: чинник резонансного збудження; чинник вольової детермінації; чинник послідовного розвитку та чинник зростання ентропії; чинник відносності; чинник практичної діяльності; чинник домінанти та чинник інерції; чинник рефлекторного характеру діяльності; духовний чинник та національний чинник. Діагностування рівня сформованості художнього смаку студентів на основі розроблених критеріїв (ціннісно-орієнтаційного, емоційно-інтелектуального, діяльнісно-творчого критерію) та їх показників засвідчило, що майбутні вчителі музики знаходилися на середньому та низькому рівнях сформованості художнього смаку, і, як наслідок, не були готові до адекватного оцінювання високохудожніх творів мистецтва. 3. У дослідженні визначено педагогічні умови, що уможливлює розвиток та формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки, а саме: формування у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізація об’єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку. Перегляд та аналіз сучасних дефініцій художнього смаку дозволили нам розробити його структуру, на основі якої було визначено керовані складові художнього смаку. Так, вважаємо необхідним спрямувати педагогічні зусилля на розвиток таких керованих компонентів художнього смаку як: емоційно-естетичне сприйняття, художній інтерес та уміння оцінювати художній твір. Визначення структури художнього смаку і виділення чинників дозволяють створити інформаційну систему, до складу якої входить засвоєння художнього смаку та розвиток його керованих компонентів. Відповідно, спрямовуємо зміст подальшої педагогічної роботи, який складається з трьох основних етапів: початковий – передкомунікативний етап; основний або комунікативний етап; заключний або посткомунікативний етап. 4. Відповідно до мети і завдань дослідження розроблено методику формування художнього смаку майбутнього вчителя музики на заняттях вокального ансамблю. Результатом цієї частини науково-дослідної роботи стало розуміння важливості формування художнього смаку майбутнього вчителя, оскільки такий підхід дозволяє поєднати теорію з практикою, підвищити загальний рівень сформованості художнього смаку студентів, а також спрямувати художньо-творчу діяльність майбутнього вчителя музики до професійної підготовки та майбутньої педагогічної діяльності у загальноосвітній школі. Таке спрямування та професійна підготовка майбутніх вчителів у бік розвинення художнього смаку школярів є необхідної умовою поступового накопичення духовного потенціалу людства. Співвіднесення результатів констатувального та формувального етапів експериментальної роботи свідчить про те, що включення студентів у творчу діяльність є важливим чинником формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки. Дані, одержані в результаті формувального експерименту підтвердили ефективність запропонованої методики формування художнього смаку майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки. Вплив цієї методики досягає своєї мети – підвищує рівень художнього смаку, і, як наслідок, формує у майбутньому вчителі музики професійну готовність до художнього виховання особистості учня. Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми, що розглядалась, і не претендують на повноту вивчення і висвітлення питань, пов’язаних із формуванням художнього смаку майбутніх учителів музики. Подальші дослідження проблеми варто пов’язати з більш глибоким вивченням іноземного досвіду щодо формування художнього смаку в студентів музичних спеціальностей; визначенням критеріїв відбору художніх творів. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у наступних статтях автора в провідних фахових виданнях: Гуров С.Ю. Методика формування художнього смаку майбутнього вчителя музики // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. – Випуск 16. Ч. 1. – Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. – С. 152-159. Гуров С.Ю. Зміст та структура художнього смаку особистості // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. – Випуск 13. Ч. 1. – Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. – С. 93-100. Гуров С.Ю. Специфіка розвитку художнього смаку в культурі України // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. – Випуск 10. Ч. 1. – Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2006. – С. 147-151. Гуров С.Ю. Порівняльний аналіз тенденцій розвитку художніх смаків давніх народів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 9. Ч. 1. – Ялта: РВВ РВУЗ КГУ, 2006. – С. 124-128. Гуров С.Ю. Формування художнього смаку особистості у процесі професійного самовдосконалення // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Вип.8 Ч.1.– Ялта: РВВ КГУ, 2005. – С. 124-128. Гуров С.Ю. Формування художнього смаку особистості (історичний аспект) // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 4. – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 160-165. Гуров С.Ю. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 2. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 25-32. Гуров С.Ю. Вплив чинників на духовний розвиток особистості співака // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – 2002. – Вип. 4-5. – С. 94-97. Гуров С.Ю. Проблема духовного розвитку особистості у вокальній педагогіці // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – 2001. – Вип. 1-2. – С. 77-80. Інші матеріали: Гуров С.Ю. Макаренко А.С. о формировании художественного вкуса личности в процессе ее духовного развития // А.С. Макаренко – видатний педагог ХХ століття: Матеріали міжнародних педагогічних читань, присвячених 115-й річниці від дня народження А.С. Макаренка 18-19 березня 2003 р. – Мелітополь: МДПУ, 2003. – С. 35-39.
|