У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування комунікативних здібностей старшокласників (виявлено зміст і структуру цього феномена, критерії діагностування, розроблено модель процесу формування комунікативних здібностей старшокласників, розроблено й апробовано програму активного соціально-психологічного навчання старшокласників, виявлено позитивну динаміку рівня сформованості комунікативних здібностей старшокласників). Отримано такі результати та зроблено наступні висновки: 1. Теоретичні розробки комунікативних здібностей особистості є розгорнутими й описані в різних підходах (соціально-психологічному, діяльнісному, психологічному, психолого-педагогічному, психолінгвістичному). Проте недостатньо висвітленою виявилась проблема комунікативних здібностей старшокласників та структури цих здібностей. Визначену нами структуру комунікативних здібностей старшокласників ми пов’язуємо із соціально-психологічним підходом, базовими компонентами структури вважаємо: комунікативно-інформаційний, емотивний, когнітивний, креативний. Комунікативні здібності старшокласників є інтегральним утворенням, яке забезпечує здатність оптимальної організації взаємодії з іншими учасниками комунікації, швидкість і легкість засвоєння нових, більш ефективних форм комунікативної поведінки. Комунікативні здібності старшокласників розвиваються безпосередньо в самому процесі спілкування, удосконалюються в міжособистісних стосунках, і є як умовою спілкування, так і його результатом. Комунікативні здібності не є сталим утворенням, а динамічною системою, яка завдяки передумовам, індивідуальним властивостям, особистісним якостям і соціальним умовам піддається формуванню. 2. На основі розробленої нами моделі процесу формування комунікативних здібностей старшокласників було проведено психодіагностичну роботу із старшокласниками (415 учнів) і виявлено фактичний рівень комунікативних здібностей старшокласників, рівень їхньої потреби в спілкуванні, особливостей ціннісної сфери старшокласників, рівень міжособистісної взаємодії в навчальній групі старшокласників. Узагальнення результатів констатуючого експерименту показав недостатній рівень комунікативних здібностей учнів старших класів — це показник рівня нижче середнього (35,7% старшокласників). Нами встановлено, що особливості міжособистісного спілкування, потреба учнів у спілкуванні впливають на формування комунікативних здібностей учнів старших класів, що значний резерв у розвитку комунікативних характеристик закладено в самій особистості, в її потенціях. Констатуючі зрізи підтвердили актуальність проблеми формування комунікативних здібностей старшокласників і стали основою для подальшого експериментального дослідження. 3. Для ефективного формування комунікативних здібностей старшокласників нами було розроблено й експериментально апробовано програму активного соціально-психологічного навчання для старшокласників. Програма містить теоретичний курс і тренінгове навчання. Виконання цієї програми дає змогу зробити такі висновки: формування вищого рівня комунікативних здібностей старшокласників може успішно здійснюватись в умовах спеціально організованого навчання в рамках малої групи; участь старшокласників в комунікативному навчанні сприяє формуванню в них оптимального стилю спілкування з однолітками в класних і позакласних умовах, активізації спілкування зі значимими дорослими; комунікативне навчання сприяє усвідомленню старшокласниками причин труднощів у спілкуванні та засобів їх подолання; значний резерв у формуванні комунікативних здібностей старшокласників закладено в самій особистості учнів, в її потенціях. Тому в процесі активного соціально-психологічного навчання важливо й необхідно здійснювати індивідуальний підхід до кожного старшокласника, проводити інтенсивну роботу з профілактики та подолання явищ комунікативної некомпетентності старшокласників. Комунікативна некомпетентність є найнижчим рівнем комунікативних здібностей. Це характеристика відсутності або недорозвитку як змістовних складових, так і операційних механізмів, які входять в структуру комунікативних здібностей індивіда. 4. Ефективність застосування активного соціально-психологічного навчання обґрунтовується тим, що в учасників експериментальної групи виявлено суттєве зростання показників сформованості комунікативних здібностей учнів старших класів. Результати проведеного дослідження підтвердили, що між рівнем сформованості комунікативних здібностей старшокласників та рівнем їхньої потреби в спілкуванні існує глибокий взаємозв’язок. Із зростанням рівнів сформованості комунікативних здібностей старшокласників зріс рівень їхньої потреби в спілкуванні в експериментальній групі. Проведене дослідження дає змогу зробити такі рекомендації навчальним закладам: вводити до навчальних планів програму комунікативного навчання учнів юнацького віку з метою формування їх комунікативних здібностей; забезпечити психологічне консультування старшокласників, їх батьків і вчителів з врахуванням отриманих даних дослідження, вдосконалити зміст психологічної служби в загальноосвітніх школах, коледжах, технікумах, університетах, використовуючи результати нашого дослідження. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи автор вбачає у вивченні комунікативних здібностей як чинника міжособистісної сумісності в середовищі учнів юнацького віку, поглибленому вивченні психологічних умов комунікативної некомпетентності учнів. |