Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Литвинова Олена Миколаївна. Формування конкурентоспроможного виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Литвинова О.М. Формування конкурентоспроможного виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємством (за видами економічної діяльності). Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва. – Харків, 2008.

Дисертацію присвячено розробці комплексу питань, пов‘язаних із формуванням конкурентоспроможного виробництва зерна. Питання конкурентоспроможності розглянуто з позицій сільськогосподарського підприємства–виробника зерна. Розкрито сутність конкурентоспроможності стосовно сільськогосподарських підприємств та її дію на ринках сільськогосподарської продукції, зокрема на ринку зерна.

Розглянуто основні підходи до формування конкурентоспроможності у системі показників “конкурентоспроможність продукту – конкурентоспроможність підприємства – конкурентоспроможність галузі – конкурентоспроможність країни”. Обґрунтовано основні шляхи забезпечення конкурентоспроможного виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах.

У дисертації зроблено теоретичні узагальнення та показано напрями розв’язання науково-прикладної задачі щодо забезпечення формування конкурентоспроможного виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах з метою підвищення їх економічної ефективності та постачання на ринки конкурентоспроможної продукції. За результатами проведеного нами дослідження можна зробити такі висновки:

  1. Під конкурентоспроможністю продукції слід розуміти сукупність властивостей продукції відповідати вимогам ринку в визначений момент часу. Під конкурентоспроможністю підприємства – здатність підприємства отримувати прибутки, достатні для простого або розширеного відтворення виробництва, мотивації праці та поліпшувати властивості товарів, які воно виробляє. Під конкурентоспроможністю галузі – здатність певної галузі отримувати прибутки більші, ніж інші галузі народного господарства країни на одиницю витрачених ресурсів. В повній мірі це відноситься і до виробництва зерна.

  2. Конкуренція відбувається не лише на ринках ресурсів, необхідних для ведення сільськогосподарського виробництва, а й на ринках сільськогосподарської продукції. Вона поширюється на весь виробничий процес, кожна ланка якого має працювати найбільш ефективно, щоб забезпечити конкурентоспроможність виробництва у цілому. Тому разом з індексами конкурентоспроможності доцільно використовувати для більш повної її характеристики показники питомої ваги підприємства на ринку з урахуванням динаміки цих показників. Збільшення ринкової питомої ваги свідчить про нарощування ринкової конкурентоспроможності виробників зерна, а зменшення цього показника – про зниження рівня конкурентоспроможності.

  3. Становлення та розвиток ринку зерна в Україні в останнє десятиріччя відбувалися в умовах активної трансформації земельних і майнових відносин, зміни форм власності та господарювання. Ці перетворення здійснювалися на фоні посилення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, відсутності або обмеженості державної підтримки сільськогосподарського виробництва, неврегульованості багатьох інших питань його розвитку. Наслідком є низький рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств сучасними засобами виробництва, зношеність машинно-тракторного парку, нестача обігових коштів, розукрупнення сільськогосподарських підприємств. Це не сприяє покращанню соціально-економічної ситуації на селі й ефективному веденню сільськогосподарського виробництва, зокрема формуванню конкурентоспроможної зернової галузі у сучасних сільськогосподарських підприємствах.

  4. У Харківській області виробництвом зерна займаються всі райони. Тісного зв’язку між рівнем спеціалізації виробництва та рентабельністю нами не виявлено. Проте найвищу рентабельність виробництва зерна мали райони з найвищим рівнем спеціалізації; із зниженням цього рівня рентабельність також знижувалася. З метою формування конкурентоспроможного виробництва зерна в сучасних умовах доцільно забезпечувати раціональний рівень спеціалізації - з питомою вагою зернових у межах 20-50 %. При нижчому рівні спеціалізації виробництво зерна втрачає своє значення для підприємства, при більш високому рівні істотно підвищуються виробничі та підприємницькі ризики.

  1. Підтверджено взаємозв’язок концентрації виробництва та його економічної ефективності. Сільськогосподарські підприємства Харківської області з найвищим рівнем концентрації виробництва зерна мали і найвищий рівень його рентабельності. Вивчення досвіду роботи успішних господарств підтвердило, що саме завдяки високому рівню концентрації посівних площ зернових та обсягів виробництва зерна ці господарства змогли придбати сучасну сільськогосподарську техніку, необхідну для впровадження новітніх технологій, і забезпечити її ефективне використання. Високий рівень концентрації виробництва зерна дозволив таким сільськогосподарським підприємствам не лише забезпечити високий рівень конкурентоспроможності зернової галузі, а й зберегти фахівців, керівників середньої ланки управління, кваліфікованих механізаторів, створити передумови для ефективного функціонування тваринництва, забезпечивши його потреби у концентрованих кормах.

  2. Виробництво зерна у Харківській області залишається провідним у рослинництві. Витрати на виробництво зерна складають біля 18-29% загальних витрат сільськогосподарських підприємств і 30-50 % витрат рослинництва. У виручці від реалізації на зернові припадає 18-31% у загальному обсягу та 40-60 % від виручки рослинництва. Висока економічна ефективність і конкурентоспроможність виробництва зерна підтверджуються стійкою тенденцією до збільшення питомої ваги зерна у загальному обсягу реалізації виробленої продукції. Найбільш поширеними у Харківській області зерновими культурами є озима пшениця (понад 48 % загального обсягу виробництва зернових), ячмінь (понад 30 %), кукурудза на зерно (понад 12 %). На ці зернові культури припадає у сукупності понад 90 % загального обсягу виробництва ринкової пропозиції зернових.

  3. Основним каналом продажу зерна в останні п’ять років є реалізація за прямими договорами різним комерційним структурам (понад 80% грошових надходжень від реалізації зерна у 2006 р.). Цей канал забезпечує вищий, у порівнянні з іншими каналами рівень цін, отже, його використання є економічно ефективним та обґрунтованим. Проте висока концентрація реалізації зерна на одному каналі може призвести у довгостроковому плані до згортання та руйнації інфраструктури, пов’язаної з операціями на інших каналах реалізації. Через руйнацію інфраструктури альтернативних каналів створюється загроза монополізації закупівель зерна окремими суб’єктами ринку і як наслідок - перерозподілу виробленої у зерновій галузі доданої вартості на користь таких ринкових суб’єктів неціновими (неринковими) шляхами.

  4. Обсяги виробництва зерна у регіоні традиційно перевищують обсяги його внутрішнього споживання. Отримані нами дані дозволяють визначити обсяг ринку зерна Харківської області за грошовими параметрами становить приблизно 550 млн. грн. із тенденцією до зростання. У натуральному вимірі це приблизно 1300 тис. т зерна (усіх видів) також із тенденцією до зростання. Обсяг валового виробництва зерна у межах 1076 - 2643 тис. т. У найближчий час на ринку зерна Харківської області істотно підвищуватиметься значення реалізації зерна за конкурентними цінами за межі області. При цьому має здійснюватися захист майнових інтересів виробників зерна. Особливого значення набуватимуть такі заходи: забезпечення виробникам зерна доступу до інформації про ринкову кон’юнктуру на зернових ринках за межами регіону; укладання виробниками зерна прямих угод із споживачами за межами регіону; сприяння розвитку конкуренції між суб’єктами на ринку зерна; розвиток консультаційних служб, зокрема з питань інформаційно-методичного забезпечення діяльності виробників на ринку зерна (включаючи зовнішні ринки); запровадження державою на рівні області програми поширення операцій державної закупівлі зерна за форвардними схемами; торгівля зерном на організованому біржовому ринку з метою формування реальної ринкової ціни на цей товар; створення регіональної асоціації (об’єднання) виробників зерна з метою зміцнення ринкової позиції виробників зерна регіону шляхом поширення інформації про кон’юнктуру ринку, про діяльність зернотрейдерів (у тому числі – недобросовісних), формування великих партій зерна для здійснення поставок за межі регіону і т. ін.

  5. Посівні площі під зерновими культурами у Харківській області залишаються стабільними, про що свідчать багаторічні дані. Тобто резерви розвитку зернової галузі за екстенсивним типом вичерпані. Тенденція до зниження обсягів валового виробництва зерна пояснюється дією організаційно-технологічних факторів. Саме з вирішенням організаційно-технологічних проблем пов’язане підвищення конкурентоспроможності виробництва зерна, його економічної ефективності, збільшення обсягів виробництва зерна.

  6. Запропонована нами методика аналізу плану руху грошових коштів дозволяє здійснювати ситуаційний аналіз різних варіантів фінансування виробничих витрат у зерновій галузі за схемою “що буде, якщо...” для обрання найкращого варіанта. За допомогою цієї методики здійснено розрахунки за п’ятьма різними варіантами фінансування виробничих витрат. Для кожного з варіантів визначено показники економічної ефективності, виявлено найбільш і найменш ефективні підходи до фінансування виробничих витрат. За результатами розрахунків, найбільш прийнятним для сільськогосподарських підприємств є варіант повного за рахунок власних коштів фінансування витрат на основний обробіток ґрунту та на сівбу, а за рахунок залучених коштів - фінансування робіт наступного року (догляду за посівами та збирання врожаю зерна).

  7. Ринок зерна у Харківській області має висококонкурентну природу, і жодне окреме сільськогосподарське підприємство не може впливати на формування ціни на зерно. Обсяги ж валового збору зерна у цілому в області мають істотний вплив на рівень ціни на зерно. Тому раціональною стратегією поведінки виробника на ринку зерна у таких умовах є (у короткостроковому плані) орієнтація на використання найбільш ефективних каналів реалізації зерна, а також урахування сезонних коливань цін на зерно. У довгостроковому плані економічно ефективною стратегією може виявитися створення сільськогосподарськими підприємствами–виробниками зерна кооперативних об’єднань (асоціацій, корпорацій, міжгосподарських об’єднань, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і т. ін.), які б забезпечували збут продукції, зберігання та переробку зерна, викуп існуючих потужностей, матеріально-технічне постачання для підвищення ефективності виробничої діяльності.

Публікації автора:

У фахових виданнях

  1. Литвинова О.М. Тенденції і структурні зрушення щодо формування ринку зерна в Харківській області // Вісник ХНАУ. 2004. №4. С. 92-96.

  2. Литвинова О.М. Проблема становлення та розвитку регіонального ринку зерна (на матеріалах Харківської області) // Вісник ХНАУ. 2004. №7 С. 296-300.

  3. Литвинова О.М. Розвиток інфраструктури аграрного ринку регіону як фактор підвищення конкурентоспроможності виробництва зерна // Вісник ХНАУ. 2004. №10 С. 382-386.

  4. Литвинова О.М. Основні напрями забезпечення конкурентоспроможності виробництва зерна // Збірник наукових праць ЛНАУ. – 2006. – №61 (84). - С. 469-473.

  5. Литвинова О.М. Економічна ефективність виробництва зернових культур в Харківській області: структурні тенденції// Вісник ХНАУ. 2006. №11 С. 151-155.

  6. Литвинова О.М. Ринок зерна та конкурентне середовище // Вісник ХНАУ. 2007. №1 С. 126-130.

  7. Литвинова О.М. Фінансово-економічні чинники підвищення конкуренто-спроможності виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Харківської області // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Вип. 50. – Харків; 2007. – С. 389-392.

  8. Литвинова О.М. Концентрація як фактор підвищення ефективності виробництва зерна // Вісник УДАУ: Економіка. - Вип. 65. - Ч.2 Умань, 2007. С. 222-226.

В інших виданнях

  1. Литвинова О.М. Основні напрями забезпечення конкурентоспроможності виробництва зерна// Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Мат-ли міжнар. форуму молодих вчених ХНТУСГ. - У 2-х тт.- Т.1. – Харків, 2005. – С.227

  2. Литвинова О.М. Розвиток зернового ринку в Харківській області // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. наук. пр. ХДЗВА - Т.17 – Харків, 2007. С. 56-60.

  3. Литвинова О.М. Особливості конкуренції на ринку зерна // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли ІІІ міжнар. форуму молодих вчених ХНТУСГ. -
    У 3-х тт. - Т.2. – Харків, 2008. – С. 212.