Анотація до роботи:

Кравченко Т.А. Формування механізмів державного регулювання розвитку харчової промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2007.

У дисертації визначено вплив механізму державного регулювання на стійкий розвиток харчової промисловості. Запропоновано цілі державного регулювання розвитку харчової промисловості. Встановлено недоліки в законодавчій базі та діяльності органів державної влади, що гальмують розвиток харчової промисловості. Уточнено сутність державного управління продовольчою безпекою. Досліджено дієвість адміністративно-організаційної структури управління харчовою промисловістю в Україні. Запропоновано модель регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості. Удосконалено механізм державного регулювання розвитку харчової промисловості.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного регулювання розвитку харчової промисловості шляхом визначення теоретичних підходів, удосконалення механізму інформаційного забезпечення, моделі формування регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості, розробки шляхів формування продовольчої безпеки України. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Вплив механізму державного регулювання на стійкий розвиток харчової промисловості може бути описаний через його роль та функціональне значення. Його роль у забезпеченні стійкого розвитку економіки галузі полягає у втручанні в механізм функціонування ринку для забезпечення такого рівня сукупного попиту, який би відповідав найбільш повному використанню продуктивних потужностей і зайнятості. Функціональне значення полягає в забезпеченні суспільних потреб на основі стійкого розвитку галузі.

2. В Україні потребує розробки система цільових установок державного регулювання процесів стійкого розвитку харчової промисловості на рівні стратегічних цілей. У зв’язку з цим у дисертації запропоновано генеральну мету державного регулювання розвитку харчової промисловості соціальне орієнтування в економіці. На відміну від діючих генеральних цілей, вона передбачає: дотримання достатнього рівня життя населення; забезпечення продовольчої безпеки; розвиток науки, освіти, підвищення кваліфікаційного рівня працівників; підтримку національної системи стандартизації і технічного регулювання.

3. Господарська діяльність підприємств харчової промисловості забезпечується відповідним законами, які в цілому регулюють їх розвиток за такими напрямами: впровадження у виробництво прогресивних технологій; вживання заходів щодо підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів; створення ринку сучасного вітчизняного технологічного устаткування; забезпечення виробництва якісної конкурентоспроможної харчової продукції з урахуванням міжнародних стандартів.

Однак у законодавчій базі та діяльності органів державної влади існують певні недоліки, що гальмують розвиток харчової промисловості в цілому. Це стосується адаптації законодавства України до законодавства ЄС, недостатності роботи щодо розробки технічних регламентів і стандартів, відсутності інформаційного та матеріально-технічного забезпечення вітчизняного товаровиробника.

4. Майбутнє входження України до СОТ потребує гарантій державної безпеки харчової продукції. Створення цивілізованого українського ринку харчової продукції, стан захищеності і впевненості споживача у безпечності та якості продукції будуть залежати від розуміння сутності державного управління продовольчою безпекою на всіх рівнях: законодавчому, виконавчому і судовому. При цьому вироблення й реалізація управлінських рішень мають відбуватись з метою забезпечення потреби у якісних продуктах харчування в суворій відповідності санітарно-гігієнічним нормам і стандартам.

5. Визначено, що у діючій структурі органів виконавчої влади в галузі забезпечення продуктами харчування є занадто багато паралелізму і дублювання функцій, які виконуються однопрофільними структурними підрозділами у складі різних міністерств і відомств, невирішеною залишається проблема розмежування повноважень між органами виконавчої влади загального і регіонального рівнів.

Відповідно до цього запропоновано комплексну реорганізацію, починаючи з перетворення Міністерства аграрної політики у Міністерство сільського господарства і продовольства, структурним підрозділом якого буде Державний комітет харчової промисловості. Це сприятиме захисту споживача та систематизації необхідної інформації для прийняття оперативних рішень.

6. У дисертації запропонована модель регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості. Реалізація такої моделі передбачає розподіл функцій між органами державної влади, вищими навчальними закладами, підприємствами харчової промисловості та дає змогу поєднати використання адміністративних, законодавчих, економічних, адміністративно-економічних та інформаційно орієнтованих механізмів як прямого, так і непрямого впливу, що в цілому підвищить ефективність державного управління у харчовій промисловості.

7. Визначена неефективність механізму стимулювання виробництва продукції харчової промисловості, суть якого полягає у встановленні кількісних обмежень з обсягу продукції. При цьому держава має формувати ту гарантовану ціну на продукцію, при якій виробництво і реалізація її в межах квоти забезпечать для товаровиробників отримання прибутків, достатніх для здійснення розширеного відтворення. З метою удосконалення механізму державного регулювання харчової промисловості в роботі запропоновано використовувати принципово новий підхід в напрямі гарантування рівня закупівлі продовольчої продукції державою, що стимулює вітчизняного виробника.

8. У роботі запропоновано заходи зовнішньоторговельного регулювання стосовно процесів розвитку ринку продуктів харчування і його галузей за напрямами стимулювання інтеграційних і коопераційних зв’язків із зарубіжними партнерами на основі міждержавних угод про економічну і науково-технічну співпрацю.

З метою приведення у відповідність системи нормативної документації і нових умов її використання пропонується скоротити дублювання і надлишкову регламентацію показників в технічних умовах, замінивши їх державними стандартами безпеки на згруповані за певним критерієм однорідні групи продуктів, які включають обов’язкові для виконання показники безпечності та якості для вітчизняних виробників і для постачальників імпортних продуктів харчування.

9. Підвищенню ефективності функціонування механізму державного регулювання розвитку харчової промисловості буде сприяти запропонована система інформаційного забезпечення. Вона враховує характеристики масштабу ринку; його пропорції та стійкість, стан конкурентного середовища, задоволення споживацького попиту, забезпечення фізіологічних потреб у харчуванні.

Її створення як цілісної системи інформування й орієнтування господарюючих суб’єктів дасть змогу забезпечити ефективність процесу державного регулювання.

10. Для покращання державного регулювання розвитку харчової промисловості України пропонується:

розробити та прийняти нормативно-правові акти на виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва і соціальної сфери села;

внести зміни до помісячного розпису видатків Державного бюджету на 2007 р. Міністерству аграрної політики України з урахуванням фактора сезонності сільськогосподарського виробництва;

прискорити розробку технічних регламентів та стандартів, гармонізованих з вимогами Європейського Союзу та Російської Федерації, зокрема активізувати контроль за введенням нових стандартів на молоко і молочні продукти;

сприяти впровадженню: комплексної Програми розвитку українського села на 20062010 рр., зокрема, стосовно підвищення якості агропромислової продукції з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу; системи інженерно-технічного забезпечення харчової промисловості України.

Публікації автора:

1. Кравченко Т.А. Концептуальні засади механізмів державного регулювання розвитку підприємств харчової промисловості // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – №2 (14). – С. 127-131.

2. Кравченко Т.А. Правове забезпечення процесу формування якості продукції АПК для харчової промисловості // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2005. – № 2. – С. 112-116.

3. Кравченко Т.А. Проблема єдності термінології в державному управлінні продовольчою безпекою України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 121-123.

4. Кравченко Т.А. Роль державного управління в забезпеченні продовольчої безпеки країни // Економіка і держава. – 2006. – № 6. – С.65-66.

5. Кравченко Т.А. Роль державного управління в забезпеченні якості харчових продуктів // Вісник НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 206-209.

6. Кравченко Т.А. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення механізмів державного регулювання харчової промисловості // Збірник науково-методичних праць. Мелітополь: ТДАТА, 2006. – С. 64-70.

7. Кравченко Т.А. Государственное регулирование производства экологически чистой продукции предприятиями пищевой промышленности Украины // Материалы III Международной научно-практической конференции “Гуманитарные и естественнонаучные факторы решения экологических проблем и устойчивого развития”, 22-23 сентября 2006 р. – Новомосковск: НФ УРАО, 2006. – С. 62-67.

8. Кравченко Т.А. Державне регулювання виробництва та споживання екологічно чистої продукції підприємствами харчової промисловості та АПК // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Екологічне підприємництво в АПВ”, 9-11 червня 2006р. – Мелітополь: ТДАТА, 2006. – С. 150-156.

9. Кравченко Т.А. Державне регулювання розвитку АПК Запорізької області // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції молодих учених “Соціально- економічний розвиток України: європейський вибір”, 20 квітня 2006 р. – Мелітополь: МІДМУ ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – С. 118-119.

10. Кравченко Т.А. Дорадчі служби в АПК України, як механізм державного регулювання розвитку харчової промисловості // Материалы Международной научной конференции “Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственных консультационных служб”, 10-12 мая 2006 р. – Мелитополь: ТГАТА, 2006. – С. 170-178.

11. Кравченко Т.А. Інституціональна парадигма державного регулювання харчової промисловості // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність”, 8-10 вересня 2006 р. – Мелітополь: МІДМУ ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – С. 115-116.

12. Кравченко Т.А. Інформаційно-консультаційні центри в АПК як механізм державного регулювання харчової промисловості // Дні науки. Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006р.; Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Т.1. – С. 225-226.

13. Кравченко Т.А. Юридичне регулювання безпеки продовольчої продукції // Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи: Тези доповідей I Міжнародної науково-практичної конференції, 4-6 вересня 2006р. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – С. 81-82.