Анотація до роботи:

Ярмошенко Л.П. Формування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища за умов антропогенного впливу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.17 – гідробіологія. Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей формування структури та функціонування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища в умовах неусталеного водного стоку, що спричиняється роботою Київської ГЕС, та антропогенного навантаження з боку урбанізованих територій. Визначено видовий склад мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища та заплавних водойм. Проаналізовано видове, таксономічне та екологічне різноманіття. Запропоновано власний комплексний підхід для виділення ценозів мікрофітобентосу, в результаті його застосування виділено ценози і виявлено приорітетність дії головних чинників у їх формуванні. Досліджено продукційно-деструкційні процеси в бентосі та вплив на них коливань рівня води, що генеруються попусками Київської ГЕС. Охарактеризовано сукцесію мікрофітобентосу за період від поступового зарегулювання Середнього Дніпра до сучасних умов функціонування Канівського водосховища. За організмами мікрофітобентосу дано сапробіологічну оцінку верхньої частини Канівського водосховища. Встановлено можливість застосування діатомових індексів за бентосними діатомеями для оцінки стану рівнинних рік з повільною течією, включно зарегульованих.

1. У мікрофітобентосі верхньої частини Канівського водосховища (включаючи заплавні водойми) в сучасних умовах виявлено 290 видів водоростей, представлених 350 внутрішньовидовими таксонами з номенклатурним типом виду включно. У флористичному спектрі домінують діатомові водорості, синьозелені і зелені – знаходяться майже в рівних частках. Вперше для флори України наведено 5 видів водоростей, для Дніпра і його водосховищ – 11 видів і 2 форми.

2. Таксономічне різноманіття мікрофітобентосу на рівні відділів, класів та порядків в затоках, заплавних водоймах та русловій ділянці майже однакове. Таксономічне різноманіття на рівні родів було найбільше, спостерігалось в затоках і залежало від вирівняності, а найменше – в заплавних водоймах, де залежало від таксономічного багатства.

3. Спектр екологічних груп водоростей у складі мікрофітобентосу представлено 80 бентосними, 36 бенто-планктонними, 40 планктонними, 38 перифітонними формами, решта – евритопними або ж для яких біотоп чітко не вказаний. Екологічне різноманіття різних біотопів майже однакове (1,90–1,93 біт/екологічна форма).

4. Домінуючий комплекс мікрофітобентосу як верхньої частини Канівського водосховища із заплавними водоймами в цілому, так і різних біотопів зокрема, в сучасних умовах формують, головним чином, діатомові, синьозелені і зелені водорості.

5. Валова первинна продукція мікрофітобентосу в середньому за літні сезони становила 0,83±0,33 мг O₂/10 см² за добу. Деструкція в бентосі в середньому складала 0,61±0,42 мг O₂/10 см² за добу. Питома продукційна здатність мікрофітобентосу досягала 0,70 мг О₂/мг за добу. Зазначені показники залежали від інтенсивності коливання рівня води та глибини, типу грунту і структури угруповань вищих водяних рослин.

6. Встановлено, що режим роботи Київської ГЕС і обумовлені ним внутрішньодобові коливання рівня води у верхній частині Канівського водосховища періодично змінюють структуру мікрофітобентосу і кількісні співвідношення екологічних груп водоростей у його складі. При піднятті рівня води на ділянках, вільних від заростей макрофітів, показники біомаси мікрофітобентосу зменшувались.

7. Дисперсійний аналіз результатів натурних експериментів показав з високою вірогідністю, що доля впливу попусків води через греблю Київської ГЕС на продукційні показники мікрофітобентосу серед всіх інших чинників склала 90–99%. При піднятті рівня води величини валової і чистої продукції мікрофітобентосу як на ділянках без заростей, так і з вищою водяною рослинністю зменшувались.

8. Запропоновано комплексний підхід до виділення ценозів мікрофітобентосу, який по своїй суті абіотопічний і ґрунтується на поєднанні трьох відомих методів (таксономічного аналізу Є.С. Смірнова, кластерного аналізу та основних принципів методу Браун-Бланке). В результаті ценологічного аналізу виділено 4 групи ценозів, що дало підстави виявити головні чинники та пріоритетність їх дії в формуванні ценозів. На мілководдях руслової ділянки головним чинником у формуванні донних альгоценозів є техногенний, а саме – коливання рівня води внаслідок роботи Київської ГЕС, на значних глибинах руслової ділянки – глибина і висока швидкість течії під час попусків. В заплавному озері головні чинники – глибина, тип ґрунту, наявність заростей вищих водяних рослин. На ділянках, що знаходяться під значним антропогенним пресом з боку урбанізованих територій (гирлова ділянка р. Либідь) стійкі ценози мікрофітобентосу не утворюються і для них характерні альгоагрегації.

9. Зміни в мікрофітобентосі в ході сукцесії за період від незарегульованої річки до сучасних умов існування Канівського водосховища полягали: в появі на ІІ етапі в домінуючому комплексі планктонних форм – збудників “цвітіння” води дніпровських водосховищ, які в умовах незарегульованої річки (І етап) були рідкісними видами і зустрічались поодинокими екземплярами; зменшенні на ІІІ етапі (після спорудження ГЕС вище по течії) видового багатства та кількості видів-домінантів і збільшенні біомаси за рахунок окремих видів; в суттєвих змінах у флористичному спектрі на IV етапі в період заповнення Канівського водосховища. Досліджувана сукцесія є алогенною й може бути визначена як антропогенний гологенез.

10. На основі сапробіологічного аналізу стану київської ділянки Канівського водосховища, проведеного за індикаторними організмами мікрофітобентосу з використанням методу Пантле і Букк в модифікації Сладечека, встановлено, що якість води на цій частині водойми в сучасних умовах відповідає b-мезосапробній зоні забруднення. Інтегральна еколого-санітарна оцінка якості води київської ділянки за гідрохімічними показниками та біоіндикацією за індикаторними організмами мікрофітобентосу дозволяє характеризувати її як “слабко забруднену” з тенденцією наближення до “помірно забрудненої”.

Публікації автора:

1. Ярмошенко Л.П. Різноманіття мікрофітобентосу озера Баб’є // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун–ту. Сер.: біологія. Спец. випуск: Гідроекологія. – 2001. – № 3 (14). – С.117–118.

2. Машина В.П., Ярмошенко Л.П. Трофічна структура вільноживучих нематод верхньої ділянки Канівського водоймища. // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун–ту. Сер.: біологія. Спец. випуск: Гідроекологія. – 2001. – № 3 (14). – С. 73–74. (збір, опрацювання та аналіз матеріалу по мікрофітобентосу).

3. Ярмошенко Л.П. Влияние внутрисуточного режима работы Киевской ГЭС на структуру микрофитобентоса киевского участка Каневского водохранилища // Гидробиол. журн. – 2003. – 39, № 6. – С. 34–41.

4. Ярмошенко Л.П. Продукционно-деструкционные процессы микрофитобентоса (на примере участков нижнего бьефа Киевской ГЭС) // Гидробиол. журн. – 2005. – 41, № 4.– С. 58–69.

5. Ярмошенко Л.П., Якушин В.М. Видове різноманіття мікрофітобентосу річкової ділянки Канівського водосховища // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун–ту імені Володимира Гнатюка. Сер.: Біологія. Спец. випуск „Гідроекологія” – 2005. – № 3(26). – С.508–510. (збір та аналіз матеріалу по мікрофітобентосу, аналіз літературних джерел, написання статті).

6. Ярмошенко Л.П., Линчук М.И. К вопросу об оценке качества воды по биологическим индексам // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. збірник/ Відп. ред. В.К. Хільчевский. – К.: ВГЛ „ Обрії”, 2005. – Т. 8. – С. 169–177. (збір, опрацювання та аналіз матеріалу по мікрофітобентосу, аналіз літературних джерел, написання статті).

7. Ярмошенко Л.П. Нові знахідки водоростей для дніпровських водосховищ в епілітоні Київського, Канівського, Кременчуцького водосховища // Матеріали конф. молодих учених-ботаніків України “Актуальніі проблеми флористики, систематики, екології і збереження фіторізноманіття”. – Львів, 2002. – С. 53–55.

8. Ярмошенко Л.П. Структура микрофитобентоса киевского участка Каневского водохранилища // Тез. докл. ХII Междунар. конф. молодых ученых “Биология внутренних вод: проблемы экологии и биоразнообразия”. – Борок, 2002. – С. 56–57.

9. Цаплина Е.Н., Ярмошенко Л.П. Продукционные характеристики микрофитобентоса в зарослях высших водных растений // Тез. докл. Всеросс. конф. с участием специалистов из стран ближнего и дальнего зарубежья “Актуальные проблемы водохранилищ”. – Ярославль, 2002. – С. 313–314. (проведення натурних досліджень та камеральне опрацювання, узагальнення матеріалу).

10. Ярмошенко Л.П. Влияние внутрисуточных попусков Киевской ГЭС на формирование донных микроальгоценозов в верхнем участке Каневского водохранилища // Тез.докл. Всеукр. конф. молодых учёных “Актуальные вопросы современного естествознания – 2003”. – Симферополь, 2003. – С. 101.

11. Ярмошенко Л.П. Первичная продукция микрофитобентоса как элемента биотического круговорота на киевском участке Каневского водохранилища// Материалы Междунар. конф. “Трофические связи в водных сообществах и экосистемах”. – Борок , 2003. – С. 146.

12. Ярмошенко Л.П. Сапробиологическая характеристика киевского участка Каневского водохранилища по микрофитобентосу // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. “Эколого-биологические проблемы водоемов бассейна реки Днепр”. – Новая Каховка, 2004. – С. 167–169.

13. Ярмошенко Л.П., Кривенда А., Костіков І.Ю. Діатомові індекси в системі біологічного контролю поверхневих вод та оцінки якості води // Матеріали наук.-практич. конф. ІI міжнародного водного форуму “АКВА Україна – 2004”. – Київ, 2004. – С. 93–95. (проведено аналіз власних даних щодо використання діатомових водоростей мікрофітобентосу для оцінки якості води у водосховищах дніпровського каскаду за методикою діатомових індексів).

14. Ярмошенко Л.П. Влияние внутрисуточного режима работы ГЭС на первичную продукцию микрофитобентоса и деструкционные процессы в бентосе нижележащего участка водохранилища // Материалы Междунар. конф. “Первичная подукция водных экосистем”. – Ярославль, 2004. – С.115–116.

15. Yarmoshenko L. The microphytobenthos of Kyiv site of Kaniv reservoir // Abstracts book on XVII International Botanical Congress. – Vienna (Austria, Europe), 2005. – P. 588.

16. Yarmoshenko L.P. The gross primary production of microphytobenthos on Kyiv site of Kaniv reservoir // Abstracts book on International Scientific Conference in honor of the 100^th anniversary of corresponding member of the USSR Academy of Sciences, Professor G.G. Winberg “Aquatic Ecology at the Dawn of XXI Century”. – St-Petersburg, 2005. – P. 109.

17. Ярмошенко Л.П. Новый вид диатомовых для флоры Украины // Сб. тез. IX школы диатомологов России и стран СНГ “Морфология, систематика, онтогенез, экология и биогеография диатомовых водорослей” / Под ред. С.И. Генкала. – Борок, 2005. – С. 22–23.