В результаті проведеного дослідження сутності формування місцевих бюджетів області в умовах ринкової трансформації економіки зроблено наступні висновки: 1. Економічна сутність місцевих бюджетів як складової системи соціально-економічного розвитку полягає у сукупності фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі перерозподілу валової доданої вартості регіону з метою формування та використання фінансових ресурсів територіальних громад, спрямованих на економічне зростання адміністративно-територіальних одиниць та підвищення добробуту населення. Бюджетні кошти спрямовуються регіонами в першу чергу на фінансування поточних витрат, обсяг інвестицій з місцевих бюджетів як у розвиток соціальної, так і виробничої інфраструктури лишається на недостатньому рівні. На сучасному етапі ринкових перетворень доцільним є запровадження інституційних змін у бюджетну політику у сфері міжбюджетних відносин стосовно підвищення інвестиційної складової бюджету. 2. Система бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону як одна з основних складових системи державного регулювання економіки є сукупністю функціональних фінансово-бюджетних та економічних елементів - дохідної та видаткової частин бюджету області, дефіциту бюджету, міжбюджетних відносин, податкової політики, валової доданої вартості регіону та взаємозв’язків між ними. Застосування структурно-функціональної моделі системи регулювання бюджету області дозволяє визначити рівень функціонування та збалансованості бюджетної системи області як вагомої складової бюджетного регулювання економіки та підвищити якість керованості фінансово-бюджетних процесів в адміністративно-територіальних одиницях. 3. Фінансова політика місцевих органів влади зарубіжних країн є важливим інструментом впливу на економіку і соціальну сферу, розміщення продуктивних сил, соціально-економічний розвиток територій. Характерною ознакою останніх років в розвинутих країнах та в країнах з перехідною економікою є зростання ролі місцевих органів управління, збільшення питомої ваги дохідної та видаткової частин бюджету у валовому внутрішньому продукті. Структура видаткової частини місцевих бюджетів країн з розвинутою та перехідною економікою у певній мірі відрізняється, зокрема, середня питома вага видатків на соціальний захист у видатковій частині місцевих бюджетів країн з розвинутою економікою суттєво перевищує відповідний показник по країнах з перехідною економікою: 34,4% проти 8,1% відповідно. Разом з тим, середня питома вага видатків на економічну діяльність, житлово-комунальне господарство, державне управління у видатках місцевих бюджетів розвинутих країн є значно меншою, ніж у країнах з перехідною економікою: 10,4% проти 16,8%; 4,2% проти 15,4%; 12,5% проти 16,1% відповідно. Якщо податки з фізичних осіб у структурі дохідної частини місцевих бюджетів розвинутих країн мають значну питому вагу - в середньому 27,0% проти 15,5% у країнах з перехідною економікою, то податки з юридичних осіб у доходах місцевих бюджетів розвинутих країн складають незначну частину - в середньому 2,0% проти суттєвого відповідного показника у країнах з перехідною економікою - 10,9%. 4. Важливим напрямом підвищення ефективності бюджетного процесу в регіонах є вдосконалення методології прогнозування та планування місцевих бюджетів, що є вагомим елементом регулювання регіональних соціально-економічних процесів, оскільки визначає перспективні цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Доцільним у цьому напряму є планування показників місцевих бюджетів із застосуванням економіко-математичних методів та моделей, які дозволяють підвищити якість процесу бюджетного планування та посилити вплив міжбюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток регіонів. 5. Номінальний обсяг дохідної частини бюджету Херсонської області в період з 1992 по 2003 рр. збільшився з 0,3 до 342,8 млн. грн., з врахуванням офіційних трансфертів - з 0,3 до 647,6 млн. грн. Але розрахунки, проведені з урахуванням темпів інфляції, доводять зменшення реального обсягу доходів бюджету області (в цінах 1992 року) відповідно у 3,7 разу: з 274,6 до 75,0 тис. грн. і у 1,9 разу: з 274,6 до 141,7 тис. гривень. Питома вага фактичних доходів бюджету області (без міжбюджетних трансфертів) у відповідному загальному обсязі доходів місцевих бюджетів України на протязі зазначеного періоду зменшилася з 3,3 до 1,5%. В період 1992-2003 рр. відбулося збільшення питомої ваги прибуткового податку з громадян у структурі дохідної частини бюджету області з 11,1 до 28,6%; плати за землю - з 2,1 до 5,2%; податку з власників транспортних засобів - з 0,1 до 2,0%; в період 1993-2003 рр. - збільшення питомої ваги місцевих податків і зборів - з 0,1 до 1,7%. Водночас спостерігається зменшення питомої ваги податку на прибуток підприємств з 19,4% у 1992 р. до 0,1% у 2003 р. У 1992-1996 рр. до бюджету області надходив податок на додану вартість, питома вага зазначеного податку у дохідній частині бюджету області збільшилася за цей період з 32,5 до 36,8%; у 1992-1999 рр. - акцизний збір з вітчизняних товарів, питома вага якого у дохідній частині бюджету області зменшилася за цей період з 3,2 до 1,7%. 6. Середнє значення показника податкового навантаження на економіку регіону, що визначається як питома вага сумарних надходжень до зведеного бюджету на території адміністративно-територіальної одиниці у відповідному обсязі валової доданої вартості у період 1993-2002 рр. становило 15,0%, найвище - 18,1% (у 1997 р.), найнижче - 11,7% (у 2001 р.). Найбільше середнє значення зазначеного показника спостерігається у м. Херсоні - 19,8%; м. Н.Каховка - 18,3; Цюрупинському районі - 17,4; Голопристанському районі - 15,0%; найменше - у Н.Троїцькому районі - 7,6%; Чаплинському та Н.Воронцовському - 8,0; Н.Сірогозькому - 8,3; Білозерському районі - 8,9%. 7. Взаємозв’язок між податковим навантаженням та показником реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету в адміністративно-територіальних одиницях області на відповідному відрізку часу має прямий напрям, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку міст обласного підпорядкування та районів області показник реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету збільшується. Однак з лагом у часі зазначений взаємозв’язок має обернений напрямок, тобто при збільшенні податкового навантаження показник реальних сумарних надходжень до зведеного бюджету зменшується, що є наслідком негативного впливу рівня податкового навантаження на економічні процеси в регіоні. 8. На відповідному відрізку часу взаємозв’язок між податковим навантаженням та показником реальної валової доданої вартості в адміністративно-територіальних одиницях області має обернений напрям, тобто при збільшенні податкового навантаження на економіку міст обласного підпорядкування та районів області відповідний показник реальної валової доданої вартості зменшується. Найбільший зазначений вплив спостерігається з лагом в один рік, з лагом у два роки негативний вплив податкового навантаження на показник реальної валової доданої вартості суттєво зменшується. 9. В період з 1992 по 2003 рр. при збільшенні номінального обсягу видаткової частини бюджету області (без міжбюджетних трансфертів) з 0,2 до 645,2 млн. грн., спостерігається зменшення її реального обсягу (в цінах 1992 року) у 1,5 разу: з 206,2 до 141,1 тис. гривень. Питома вага фактичних видатків бюджету області (без міжбюджетних трансфертів) у відповідному загальному обсязі видатків місцевих бюджетів України на протязі зазначеного періоду зменшилася з 2,8 до 2,1%. Частка видатків на державне управління у структурі бюджету області збільшилася у 1992-2003 рр. з 1,8 до 5,1%; видатків на освіту - з 24,6 до 35,9%; охорону здоров’я - з 20,3 до 26,1%; культуру і засоби масової інформації - з 3,1 до 3,7%. Водночас спостерігається зменшення питомої ваги видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення - з 28,0 до 15,4%; розвиток економіки - з 18,3 до 10,1% видаткової частини бюджету області. 10. Розраховане значення мультиплікатору впливу обсягу видаткової частини бюджету області на показник валової доданої вартості регіону доводить, що при збільшенні (зменшенні) обсягу видатків бюджету області на 1 мільйон гривень валова додана вартість регіону без лагу в часі збільшується (зменшується) на 5,984 млн. грн.; з лагом в один рік - 5,031; з лагом в два роки - 3,408; з лагом в три роки - 3,453; з лагом в чотири роки - 4,391; з лагом в п’ять років - на 4,569 мільйона гривень; - мультиплікатору впливу реального обсягу видаткової частини бюджету області на реальний показник валової доданої вартості регіону доводить, що при збільшенні (зменшенні) реального обсягу видатків бюджету області на 1 тисячу гривень реальна ВДВ регіону без лагу в часі збільшується (зменшується) на 3,550 тисячі гривень, з лагом в п’ять років зазначений вплив залишається, однак значення мультиплікатора суттєво зменшується. |
