У дисертації подане теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування стратегії аналогізування у підлітків шляхом структурування географічних знань у полі аналогії через різновиди стратегії пошуку аналогів, виявлення особливостей проявів творчих мисленнєвих тенденцій підлітків і їх впливу на ефективність засвоєння географічних знань, розроблення комплексної методики розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у процесі навчанні географії учнів 6-8 класів. 1. Вивчення теоретичних підходів до проблеми формування творчих мисленнєвих стратегій засвідчує, що найбільш ефективною є розроблена В.О.Моляко система КАРУС, усі положення якої базуються на конкретному вивченні процесу конструкторської діяльності. Водночас необхідно відзначити значну складність системи, високі вимоги як до керівника, так і до учнів, що і заважає масовому впровадженню системи в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Ми вважаємо доцільним формування мисленнєвої стратегії через структурування актуалізованих чи нових географічних знань у полі аналогії, яке формується і розвивається разом із формуванням стратегій на основі аналогії. 2. Стратегія аналогізування розглядається нами як система мисленнєвих дій, яка є організуючою і регулюючою складовою діяльності людини, центральним новоутворенням професійної діяльності, яке не лише спрямовує мисленнєвий потік під час розв’язування творчої задачі, а й переструктуровує асоціативне поле в поле аналогії. Структурування відбувається через створення надбудов (фільтрів) над асоціативним полем, які відбирають адекватні, відкидають неадекватні і створюють нові зв’язки. Класифікація стратегій на основі аналогії проводиться відповідно до широти структурування поля аналогії, часових і просторових масштабів пошуку аналогів, тобто через використання кількох різновидів стратегії пошуку аналогів. Виділено шість різновидів стратегії пошуку аналогів: 1) дослідження функції через аналогії структури; 2) дослідження генезису через аналогію структури; 3) дослідження структури через аналогію функції; 4) дослідження структури через аналогію генезису; 5) дослідження функції через аналогію генезису; 6) дослідження генезису через аналогію функції. Зрозуміло, що дослідження структури через аналогію функції чи генезису характерне для досліджень мікросвіту (наприклад, хімія), а дослідження функції або генезису через аналогію структури характерне для досліджень макросвіту, зокрема географії. Стратегія пошуку аналогів розглядається як пошук аналогів у межах одного з вищезазначених різновидів. Стратегія аналогізування – використання кількох різновидів стратегії пошуку аналогів, самостійне аналогізування, пов’язане з різнопредметними часовими і просторовими масштабами (мікро, макросвіт), використання в єдності історичного і геометоду. 3. При стихійному формуванні стратегії пошуку аналогів існує домінування певних мисленнєвих тенденцій, які впливають на появу типових помилок під час розв’язування географічних задач. Виявлені такі тенденції: 1) пошук аналогів серед асоціацій; 2) пошук аналогів серед образно представлених об’єктів; 3) пошук аналогів через абстрагування окремих ознак; 4) пошук аналогів як сходження від абстрактного до конкретного. Лонгітюдні дослідження підлітків показали, що при стихійному формуванні мисленнєвих стратегій вищеописана динаміка має випадковий характер і статистично не виявляється. Оскільки оволодіння вмінням порівнювати різні географічні об’єкти і природні явища у підлітків знаходиться на різних етапах розвитку, то відповідно на різних етапах знаходиться і вміння знаходити аналоги, встановлювати аналогію. Виділено домінування окремих видів аналогії у підлітків. Аналогія за генезисом і аналогія за функцією відстає від аналогії за структурою; процес знаходження аналогів відстає від процесу встановлення аналогії. Отже, при формуванні стратегії аналогізування необхідно рухатися від структурних до структурно-функціональних і структурно-генетичних аналогій, періодично вводячи заборони для певних видів аналогії. 4. Досліджено вплив процесу аналогізування на появу типових помилок під час розв’язування географічних задач на різних етапах формування мисленнєвої стратегії аналогізування. Виявлено три типи помилок: 1) спонтанне використання неадекватних аналогій без стратегіальної організації процесу розв’язання задачі; 2) використання тактик продуктивних у технічній творчості, які ведуть до типових помилок у географічних задачах; 3) використання аналогізування лише на певних етапах творчого процесу, особливо на етапі перевірки розв’язку. При стихійному формуванні стратегії пошуку аналогів кількість типових помилок не лише не зменшується, але може навіть збільшуватися, особливо це стосується помилок першого типу. 5. За умов традиційного навчання в учнів 7-8 класів спостерігається відсутність взаємозалежності між аналогізуванням під час виконання різних завдань. Розвиток окремих мисленнєвих тенденцій пошуку аналогів недостатній для формування творчої мисленнєвої стратегії аналогізування. Стихійно формується лише стратегія випадкових підстановок. Відсутність стратегічної спрямованості мисленнєвого потоку, спонтанність використання аналогії учнями середніх класів є джерелом типових помилок і у старших класах, і навіть на молодших курсах університету, а, можливо, і впродовж усього життя. Без спеціально організованої цілеспрямованої роботи стратегія аналогізування у підлітків загальноосвітньої школи не формується. 6. Ефективною щодо розвитку стратегії аналогізування у підлітків під час вивчення географії є творча гра, спрямована на розвиток творчих здібностей учнів. Загальна формула гри мотивує навчальну діяльність учнів. Підлітки активно використовують матеріал як свого, так і інших класів, самостійно займаються повторенням і вивченням нового матеріалу, структуруючи його в полі аналогії. Формула гри регулює складність і адекватність аналогій, які використовують учні. Учні з різними рівнями знань, інтелекту і креативності можуть досить ефективно працювати в одній групі, тобто реалізується особистісний підхід з мінімальною кількістю індивідуальних занять. Авторський спецкурс, спрямований на формування стратегії аналогізування у підлітків під час вивчення географії дозволяє виявити етапи формування стратегії аналогізування в процесі вивчення фізичної географії в учнів 6-8 класів: 1) етап стихійного аналогізування: аналогії використовуються впереміш з асоціаціями; шукаються в основному близькі аналоги; допускаються помилки в операції порівняння; 2) етап стратегії аналогічної: учні шукають в основному аналоги одного типу, структурні аналогії не ведуть до функціональних чи генетичних висновків, так само як функціональні чи генетичні рідко ведуть до висновків про структуру; 3) етап одного з різновидів стратегії пошуку аналогів: встановлення структурно-функціональної або однієї з п’яти інших (структурно-генетичної, функціонально-структурної, функціонально-генетичної, генетично-структурної, генетично-функціональної) аналогії. На цьому етапі формування стратегії учні починають мислити структурно-функціональними аналогіями, при знаходженні нової структурної аналогії вони свідомо шукають функціональну. Теж саме і за іншими різновидами стратегії пошуку аналогів; 4) етап стратегії аналогізування, який проявляється тоді, коли учні демонструють два і більше різновиди стратегії пошуку аналогів, наприклад, структурно-функціональні і функціонально-генетичні залежно від умови задачі. Як правило, на цьому етапі починається аналогізування на матеріалі інших предметів. Виділені під час проведення констатувального експерименту тенденції аналогізування повністю відносяться до перших двох етапів формування стратегії аналогізування, коли практично повністю відсутні структурно-функціональні аналогії. Це ще раз засвідчує, що без спеціальної роботи, при існуючій кількості годин із географії, дуже малій кількості розв’язуваних учнями задач, стратегія аналогізування стихійно не формується. 7. Упровадження авторської методики формування у підлітків стратегії аналогізування збільшує кількісні та якісні показники учнів під час встановлення аналогії, у процесі пошуку аналогів і використання аналогії при розв’язанні творчих географічних задач. Водночас у окремих учнів кількісні показники можуть знижуватися, що опосередковано свідчить про відмову підлітків від використання асоціацій і неадекватних аналогій. Цей висновок підтверджується і якісним аналізом виконаних учнями завдань. Під час формування стратегії аналогізування шляхом інтелектуальної творчої гри „Аналогія“ відбувається структурування чи переструктурування асоціативного поля в полі аналогії, в результаті чого спостерігається поява кореляційних зв’язків між кількістю виконаних завдань при пошуку аналогів до заданого об’єкта, встановленні аналогії між двома заданими об’єктами і кількістю використаних аналогій при розв’язуванні творчих географічних задач, що свідчить про ефективність авторської методики формування стратегії аналогізування. Водночас ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми формування творчих мисленнєвих стратегій. Перспективи наступних досліджень полягають у: дослідженні можливості саморозвитку мисленнєвої стратегії після досягнення певного рівня її формування; встановленні критичних і сенситивних періодів формування різновидів мисленнєвих стратегій; дослідженні розвитку стратегії аналогізування у процесі навчання шкільних предметів із різними просторово-часовими масштабами; розробці програм творчого вивчення шкільних предметів, зокрема творчого вивчення географії. |
