1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, нормативних, навчальних матеріалів і практики підготовки майбутніх інженерів дозволив виявити залежність її якості від рівня сформованості у студентів навчально-пізнавальної діяльності. Ми трактуємо навчально-пізнавальну діяльність студентів як процес і результат засвоєння способів дій, знань, які необхідні для здійснення професійної діяльності, розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей, пізнавальної активності і самостійності в умовах удосконалення змісту, форм і методів навчання. Завданням НПД як складової професійної підготовки майбутніх фахівців є не тільки формування фундаментальних знань і системи дій, які є основою розвитку технічного мислення, умінь досліджувати, моделювати технологічні і виробничі процеси, але й розвиток пізнавального інтересу, активності, рефлексивного ставлення до цілей, змісту, методів і результатів навчання. 2. Розкрито компонентний склад НПД (мотиваційний, цільовий, змістовий, процесуальний, результативний) і його змістові характеристики, обґрунтовано структуру цієї діяльності. Мотиваційний компонент НПД характеризується ціннісними орієнтаціями (пізнавальні мотиви, потреби, інтерес), які визначають спрямованість особистості студента і його діяльність. Цільовий компонент НПД визначає ступінь активності та самостійності в учінні, забезпечує вибір адекватних методів і засобів досягнення цілей навчання. Він має системотвірне значення, оскільки визначає зміст та особливості змістового, процесуального і результативного компонентів. Змістовий компонент включає систему провідних знань і способів учіння. Процесуальний компонент забезпечує правильне здійснення діяльності й оптимальний вибір можливого варіанту її виконання (організація орієнтовних дій, комплекс форм, методів і прийомів навчання). Результативний компонент спрямований на перевірку результатів змістового і процесуального компонентів, на співвіднесення продукту діяльності з її метою. Названі вище компоненти взаємопов’язані між собою. 3. Виявлено основні фактори, які вагомо впливають на процес формування навчально-пізнавальної діяльності студентів, на розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності: а) дотримання вимог дидактичних принципів навчання, які цілісно “охоплюють” основні компоненти навчально-пізнавальної діяльності студентів; б) професійна спрямованість викладання фундаментальних дисциплін і забезпечення міждисциплінарних зв’язків; в) рівень використання комп’ютерної техніки, засобів мультимедіа (електронні підручники, довідники, віртуальні лабораторні роботи, програми для розрахунку і моделювання технічних систем і процесів, навчальна інформація Інтернету), якість навчально-методичного забезпечення; г) адекватний і своєчасний контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів і відповідний корегувальний вплив; ґ) співробітництво і співтворчість викладача та студентів. 4. Визначено критерії сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, які комплексно відображають сформованість її мотиваційного, цільового, змістового, процесуального, результативного компонентів (пізнавальний інтерес, прагнення до реалізації власних можливостей і здібностей, рефлексивне ставлення до цілей, змісту, методів і результатів НПД, уміння виділяти головне, уміння систематизувати, якість виконаної роботи, практична готовність до самонавчання і саморегуляції). На основі встановлених критеріїв визначено й охарактеризовано три рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів: емпірично-інтуїтивний (низький), репродуктивний (середній), рефлексивно-творчий (високий). 5. На підставі теоретико-експериментального дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективного формування навчально-пізнавальної діяльності: забезпечення ціннісно-орієнтаційної значущості змісту знань, умінь; розвиток мотиваційної сфери особистості, ціннісних орієнтацій, потреб у діяльності, засвоєнні нових знань і способів дій; забезпечення єдності освітньої, розвивальної, виховної функцій процесу навчання; спрямованість навчання на формування системи дій і досягнення когнітивних змін особистості; диференціація та індивідуалізація навчання з урахуванням рівнів сформованості НПД; використання психологічних і педагогічних стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Названі вище педагогічні умови є комплексом, оскільки діють на процес формування НПД в єдності і взаємозв’язку. Будь-яка умова впливає на формування всіх компонент НПД, але проявляє основне функціональне навантаження при формуванні відповідного їй компонента та є адекватною етапу формування діяльності. 6. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, практичної діяльності теоретично обґрунтовано модель формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, до якої входять такі основні елементи: структурні компоненти діяльності (мотиваційний, цільовий, змістовий, процесуальний, результативний); функціональна структура діяльності; принципи, форми, методи здійснення сумісної навчальної діяльності; педагогічні умови реалізації та етапи формування НПД (орієнтаційний, навчально-моделюючий, результативно-корекційний). Названі вище елементи моделі взаємопов’язані між собою і відрізняються ступенем динамічності, стійкості, значущості і механізмами формування. Всі елементи моделі через відповідні функції забезпечують комплексність і багатогранність впливу на процес формування НПД. Основними системотвірними зв’язками елементів моделі є зв’язки взаємодії (викладача і студентів). 7. Встановлено, що вивчення фундаментальних дисциплін сприяє здійсненню зв’язку теорії і практики, єдності мисленнєвої і практичної діяльності студентів у процесі формування їх НПД. Аналіз змісту та методики проведення лабораторно-практичних занять з фізики у вищих технічних навчальних закладах свідчить, що дана форма забезпечує формування окремих компонентів НПД. Однак процес розвитку цієї проблеми вимагає цілісного підходу, подальшого дидактичного вдосконалення. Встановлено, що для ефективного проведення лабораторно-практичних занять необхідно: використовувати циклічний метод, різнорівневі проблемні завдання до кожної лабораторно-практичної роботи; ураховувати виховну і розвивальну цінність змісту навчального матеріалу; застосовувати теоретичні знання для формування системи дій; розвивати пізнавальні і конструкторські здібності, увагу, спостережливість, уяву, залучати студентів до науково-дослідницької роботи; забезпечити ефективний контроль за результатами НПД, використовуючи систему модульно-рейтингового контролю. 8. Формуючий експеримент підтвердив ефективність нашої методики формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ, розробленої на основі обґрунтованої моделі і педагогічних умов. Так, у студентів експериментальних груп відбулися статистично значущі зміни в структурних компонентах навчально-пізнавальної діяльності. Про це свідчать позитивні зміни в динаміці рівнів сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів: 26,6% досягли рефлексивно-творчого рівня навчально-пізнавальної діяльності; зросла кількість студентів від 54% до 63,3% з репродуктивним рівнем навчально-пізнавальної діяльності; водночас зменшилась кількість студентів від 35,6% до 10,1% з емпірично-інтуїтивним рівнем навчально-пізнавальної діяльності. Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Заслуговують на увагу такі напрями подальших досліджень: вивчення можливостей формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ під час засвоєння навчального матеріалу з дисциплін професійного циклу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування навчально-пізнавальної діяльності. Основні положення дослідження відображено у таких публікаціях: 1.Костишина Г. І. Застосування дослідницького підходу для розвитку пізнавальної активності студентів // Нова педагогічна думка /Щоквартальний науково-методичний журнал. Рівне: ТЗОВ „Принт Хауз”. – 1998. – №1(13). – С.32-35. 2. Костишина Г. І. Теоретико-методичні аспекти розробки і проведення лабораторно-практичних робіт з фізики: нові підходи // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. Вип.4. – 2001. – С. 13-16. 3. Костишина Г. І. Розв’язання задач професійного змісту як засіб формування навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного вузу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – №8. – С. 133-138. 4. Костишина Г. І., Чайка В. М. Критерії і рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – №11. – С.57-64. 5. Костишина Г. І. Значення самостійної роботи студентів у розвитку їх навчально-пізнавальної діяльності // Збірник наукових праць Національної Академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького. – №19. – Ч.ІІ. (спец. вип.) – Хмельницький: Видавництво Національної Академії ПВУ. – 2002. – С. 147 - 155. 6. Костишина Г. І. Проблемний метод навчання як засіб розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів // Збірник наукових праць Національної Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. – №21. – Ч.ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної Академії ПВУ. – 2002.– С. 204 - 210. 7. Костишина Г. І., Заспа Ю. П. Завдання для самостійної роботи з курсу фізики студентам механічного факультету. Ч.1. Механіка. – Хмельницький: Вид-во Технологічного університету Поділля, 1998. – 21с. 8. Костишина Г. І. Розвиток активності студентів у процесі виконання лабораторно-практичних робіт з фізики // Вісник Технологічного університету Поділля. – 1998. – №1. - С. 120-123. 9. Костишина Г. І. Модульно-рейтингова технологія навчання – шлях до підвищення його якості // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2000. – №6. – Ч. 1. – С. 108-110. 10. Костишина Г. І., Голонжка В. М. Загальна фізика: Методичні вказівки до лабораторних робіт. Ч.1. – Хмельницький: Вид-во Технологічного університету Поділля, 2001. – 62с. 11. Костишина Г. І. Особливості розвитку пізнавальної діяльності студентів // Збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості”. – Хмельницький: ТУП. – 2001. – С. 100-103. | 