1. Нові умови господарювання вимагають перегляду категорії основних фондів у зв’язку з розвитком такого поняття, як “капітал”. Тому сьогодні одночасно можуть використовуватися категорії “основні виробничі фонди” і “основні виробничі засоби”. Оскільки проведені в останні 10 років індексації основних фондів не відповідають фактичним темпам зростання їх вартості, у найближчі роки доцільно провести нову їх індексацію, яка б урахувала дійсний стан справ у цьому питанні. Для оцінки ефективності використання (віддачі) основних фондів в якості ефекту доцільно брати вартість валової продукції (в співставних цінах) і прибуток, виробничі ж засоби слід використовувати у середньорічному виразі і з включенням до їх складу вартості землі. Ефективність використання окремої групи (виду) основних виробничих засобів необхідно оцінювати із застосуванням системи показників, перелік яких визначається специфікою кожної (кожного) з них. 2. В останні роки у Миколаївській області спостерігається поступове зменшення вартості та питомої ваги основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (в загальному складі основних засобів). Скорочення частки цієї групи основних засобів супроводжується і погіршенням показників їх відтворення. 3. Відсутність належного оновлення основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у сполученні з високими ступенями зношення та списання привели до суттєвого погіршення їх структури і якісного стану. Зокрема зменшення зазнала частка активних виробничих засобів аграрних підприємств (технічних засобів, багаторічних насаджень, робочої та продуктивної худоби). Останнє насамперед пов’язано з негативними змінами в кількості практично кожного виду основних фондів цієї групи: тракторний парк за аналізований період скоротився в 1,8 разів, число зернових комбайнів – в 1,9 разів, кукурудзянозбиральних – в 1,9 разів, кормозбиральних – в 2,1 разів, бурякозбиральних – в 1,9 разів, парк вантажних автомобілів – в 1,6 разів. Майже у 5 разів знизилося поголів’я корів, у 10 разів – свиноматок, в 23 рази – вівцематок. На 34,5% зменшилися площі садів і на 43,7% - виноградників. Ця закономірність є характерною практично для всіх адміністративних районів області і більшості її господарств. Переважна частина технічних засобів має строк служби понад нормативного терміну. Проте розмір інвестицій в основний капітал понизився в 2000 р. порівняно з 1990 р. в 40 разів. У результаті техніки в останні роки списується майже у 2 рази менше, ніж належало за нормативними строками її експлуатації. 4. Зменшення кількості технічних засобів привело до значного росту навантаження земель, що знаходяться в обробітку, в розрахунку на одиницю техніки. В середньому по Миколаївській області його розмір виріс: по тракторах з 95 га в 1991 р. до 113 га в 2000 р.; по зернозбиральних комбайнах - з 170 до 323 га. 5. Ефективність використання основних виробничих фондів в цілому по господарствам Миколаївської області в динаміці знижується. Зокрема фондовіддача в 2000 році зменшилась порівняно з 1996 роком на 9,5% (і тільки в 5-ти її районах з 19-ти був досягнутий ріст цього показника). Водночас погіршилися показники ефективності використання і практично всіх складових основних виробничих фондів (тракторів, комбайнів, продуктивної худоби і багаторічних насаджень). 6. Оскільки у зв’язку з кризовим фінансовим станом більшість сільськогосподарських підприємств не в змозі забезпечити розширене відтворення, на даному етапі упір слід робити насамперед на простому їх відтворенні ( у сполученні з покращенням використання вже існуючого потенціалу на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу). Дослідження, проведені по матеріалах аграрних підприємств Новобузького району, показали, що рівень забезпеченості основними виробничими фондами, необхідний для досягнення росту ефективності виробництва, повинен складати не менше 310 тис. грн. на 100 га сільськогосподарських угідь. 7. Покращенню складу і стану основних виробничих засобів, підвищенню ефективності їх використання насамперед сприятимуть ріст рівня концентрації виробництва (до оптимальних розмірів) та раціональна його спеціалізація. Вказане підтверджується результатами проведеного по господарствах Новобузького району кореляційно-регресійного аналізу. Розмір аграрних підприємств Новобузького району Миколаївської області з колективною формою господарювання (за вартістю валової продукції сільського господарства у співставних цінах) повинен бути не менше 760 тис. грн. За умовою досягнення вказаного рівня концентрації всіма господарствами району можна додатково отримати 15246 тис. грн. валової продукції за рік. Важливу роль повинні зіграти і міжгосподарська кооперація та агропромислова інтеграція. 8. Для забезпечення оптимальної структури основних виробничих фондів треба досягти збалансованості між їх активною та пасивною частинами. Виходячи з досліджень по господарствах Новобузького району, частка активних фондів у загальній структурі повинна становити не менше 22%. 9. Визначений за допомогою економіко-математичного моделювання оптимальний склад машинно-тракторного парку для ВАТ-агрофірми “Зоря Новобужжя” Новобузького району включає 11 тракторів, 7 комбайнів і 171 знаряддя (для досягнення цього підприємству необхідно придбати 5 тракторів, 2 зернозбиральних комбайна, 10 знарядь). Це дозволить господарству забезпечити своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операції, що сприятиме підвищенню урожайності сільськогосподарських культур, покращенню інших показників ефективності їх вирощування, забезпечить економію коштів від його експлуатації в розмірі 12,3 тис. грн. Для здешевлення основних виробничих фондів і підвищення ефективності їх використання основний упір слід робити на застосування найбільш досконалих вітчизняних марок технічних засобів. Як свідчать наведені в підрозділі 3.2 розрахунки, використання вітчизняної техніки значно економічно вигідніше, ніж закордонних зразків. 10. Враховуючи сучасний скрутний стан економіки сільського господарства, власну порівняно міцну технічну базу (з включенням до її складу найбільш досконалої високопродуктивної, економічної і надійної техніки) повинні мати насамперед економічно сильні підприємства. Її слід формувати з урахуванням їх розмірів і виробничої спеціалізації. Для економічно слабких ж і невеликих за розміром господарств доцільним є кооперування їх коштів з метою сумісного володіння та використання технічних засобів на міжгосподарській основі, залучення техніки і послуг міцних підприємств, а також машинно-технологічних станцій і мехзагонів. Дослідження показали, що у ВАТ-агрофірмі “Зоря Новобужжя” доцільно створити центр по ремонту техніки для господарств Новобузького району. Придбання обладнання для нього потребує 41, 8 тис. грн. капіталовкладень. 11. Збільшення обсягів виробництва продукції багаторічних насаджень повинно відбуватися за рахунок закладань в Миколаївській області в 2002-2004 роках 2044 га виноградників і 1007 га садів, а також доведення у 2004 році урожайності виноградних насаджень до 54,1 ц/га, а плодових – 55, 0 ц/га. Для підвищення ефективності використання продуктивної худоби доцільно впроваджувати енерго- та ресурсозберігаючі технології, здійснити перехід на науково обґрунтовані норми годівлі тварин, сформувати належну інфраструктуру ринку продукції галузі. Основою роботи у тваринництві повинні стати стабілізація і нарощування кількості маточного поголів’я, значний ріст його продуктивності, підвищення якості і здешевлення продукції. До 2004 р. обсяги виробництва м’яса в забійній масі в Миколаївській області потрібно довести до 49,3 тис. т (що переватиме рівень 2000 р. на 17,6%), молока – до 398 тис. т (приріст дорівнюватиме 14%), яєць – до 185 млн. шт. (більше на 13%). 12. В умовах, коли у більшості господарств власних коштів на оновлення основних засобів майже немає, а бюджетні можливості держави дуже обмеженні, перевагу слід віддавати в першу чергу розвитку кредитних спілок, кооперативних банків, лізингу, залученню коштів інших (у тому числі іноземних) інвесторів. Комплексне застосування в практиці аграрних підприємств Миколаївської області результатів даного дисертаційного дослідження сприятиме поліпшенню їх оснащеності основними виробничими фондами, покращенню їх складу і стану, підвищенню ефективності використання. |