1. Проведений нами аналіз спеціальних спортивних наукових джерел свідчить про те, що змагальна надійність гімнасток є інтегральною характеристикою особистості спортсменки і проявляється в безпомилковості, безвідмовності виконання окремих елементів, їхніх груп і композиції в цілому. 2. Встановлено, що у забезпеченні надійності діяльності гімнасток важливу роль відіграє комплекс індивідуально-типологічних особливостей нервової системи спортсменок. Виявлено статистично значимий зв’язок (c2 = 22,749; p < 0,0001), між типологічним комплексом «слабкі + високо лабільні + середньо рухливі» і надійністю змагальної діяльності. 3. Виявлено статистично достовірні кореляційні зв’язки між надійністю змагальної діяльності і рядом особистісних властивостей: мотивацією досягнення успіху (r= 0,45; p < 0,01); емоційною стійкістю (фактор С; r = 0,32; p < 0,05); «локусом контролю» (LK; r = 0,32; p < 0,05); самоконтролем поведінки і емоцій (фактор Q3; r = 0,39; p < 0,05); нормативністю поведінки (фактор G; r = 0,34; p < 0,05). 4. Надійність змагальної діяльності обумовлена структурою особистісних рис спортсменок, що виявилися у результаті факторного аналізу. В групах «надійних» і «менш надійних» спортсменок виділено по п’ять значимих факторів, що пояснюють відповідно 58,36% та 59,73% сумарної дисперсії вихідної кореляційної матриці. Факторні структури гімнасток різного рівня надійності відрізняються змістом виділених факторів. Ці відмінності стосуються самоконтролю, емоційної стійкості. Факторні структури рис особистості у гімнасток різного рівня надійності містять інформацію про психологічні механізми, що лежать в основі надійності змагальної діяльності. 5. Розроблена нами комплексна методика оцінки і прогнозування надійності спортивної діяльності гімнасток на основі лінійних дискримінантних функцій Фішера дозволяє з імовірністю 81,25% передбачати можливу змагальну надійність гімнасток за їхніми індивідуально-психологічними особливостями, що були включені у дослідження. 6. Ведучими напрямками діяльності тренера у підвищенні змагальної надійності гімнасток з урахуванням їхніх особистісних характеристик є формування структури оптимальної мотивації і системи спортивної саморегуляції. Розроблений нами мотиваційний тренінг дозволив підвищити у гімнасток експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, рівень мотивації досягнення успіху (p < 0,0001), показників загальної інтернальності (p < 0,0001), інтернальності в сфері досягнень (p <0,012), інтернальності в сфері невдач (p < 0,0001), а також принципової орієнтації в структурі спортивної мотивації (з 5,54% до 23,79%). Поряд з цим виразність показників, що негативно впливають на надійність змагальної діяльності (змагальної мотивації по В.Е. Мільману, потреби у відсутності негативних психогенних впливів у ході змагальної боротьби, чутливості до стресорів) знижується. 7. Обґрунтована можливість формування системи спортивної саморегуляції, що припускає наявність у гімнастки знань по даному питанню, а також застосування тренером у процесі занять засобів активізації пізнавальної діяльності, навчання спортсменок прийомам саморегуляції психічних станів і ідеомоторної підготовки, формування в них ритуалу передстартового поводження. Тетрахоричний коефіцієнт спряженості (j) виразності свідомого самоконтролю і саморегуляції у виконанні програми і результативності виступу для експериментальної групи склав 0,61 (p < 0,001), а для контрольної групи цей коефіцієнт склав -0,10 (p > 0,1). Тобто в експериментальній групі застосування самоконтролю і саморегуляції впливало на надійність діяльності. 8. Запропоновані індивідуальні програми, що передбачають урахування і формування особистісних характеристик гімнасток, дозволили підвищити надійність змагальної діяльності спортсменок, що підтверджується результатами формуючого педагогічного експерименту, у процесі якого показники надійності виконання стрибків зросла з 51,63% до 63,88%, обертань — з 93,63% до 96,88%, рівноваг — з 64,63% до 73,88%. Розроблені рекомендації можуть використовуватися в практиці навчально-тренувального процесу і змагальної діяльності спортсменок високої кваліфікації за спортивною дисципліною «художня гімнастика». Узагальнюючи викладене вище, є підстави вважати, що поставлені в дослідженні завдання вирішені і мета роботи досягнута. Проте наше дослідження не претендує на вичерпний аналіз розглянутої проблеми, яка досить складна і багатогранна. Подальшу її розробку, на наш погляд, доцільно здійснювати у більш глибокому вивченні проблеми впливу різних факторів на надійність змагальної діяльності; у конкретизації даних про вплив особистісних рис, отриманих у руслі теорії особистості «Велика п’ятірка» та теорії цільової мотивації на надійність діяльності гімнасток. Визначення динаміки формування змагальної надійності в гімнасток на різних етапах спортивної кар’єри. |