У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми формування особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога, що привело до уточнення змісту поняття “особистісна готовність до вибору професії”, визначення критеріїв, рівнів та умов формування особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога, обґрунтування психолого-педагогічної моделі формування особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога в системі довузівської підготовки, створення та апробації програми психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників, які зорієнтовані на професію психолога. 1. Формування особистісної готовності старшокласників до професійного вибору є важливим чинником професійного та особистісного становлення майбутнього фахівця – психолога. Особистісна готовність до вибору професії є інтегральним утворенням особистості, що ґрунтується на стійкій внутрішній мотивації до майбутньої професії, сформованості професійної перспективи, передбачає розвиток рефлексивних умінь та професійно значущих якостей і, загалом, визначає особистість як суб’єкта майбутньої професійної діяльності. 2. Структура особистісної готовності до вибору професії включає такі компоненти: 1) когнітивний компонент – уявлення про професію, її переваги та недоліки, про зміст професійної діяльності (об’єкт праці, мета, зміст, засоби тощо), знання про вимоги професії до особистості, способи та шляхи оволодіння нею, уявлення про сенс майбутньої професійної діяльності; 2) мотиваційно-цілепокладальний компонент – виражає позитивне ставлення до професії, мотиви вибору професії та рівень і цілісність цілепокладання щодо майбутньої професійній діяльності; 3) суб’єктно-особистісний компонент – розвиток процесів самосвідомості (самопізнання, самоаналізу, самооцінювання, саморегуляції, саморозвитку), рефлексивних здібностей та професійно значущих якостей особистості. 3. Критеріями сформованості особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога виступають: 1) сформованість уявлень про професію (обізнаність учнів про зміст професійної діяльності та вимоги, яким повинна відповідати особистість психолога); 2) розвиток рефлексивних здібностей (оволодіння способами самоаналізу і самопізнання), обґрунтованість та адекватність самооцінки професійно значущих якостей; 3) позитивне самоставлення та гуманістична спрямованість особистості; 4) наявність позитивної внутрішньої професійної мотивації; 5) сформованість та осмисленість професійних планів та життєвих перспектив, їх реалістичність та взаємноузгодженість. Особистісна готовність до вибору професії характеризується трьома рівнями – низьким, середнім та високим. 4. Експериментальне дослідження показує, що на етапі допрофесійної підготовки для майбутніх психологів характерним є відсутність чітких уявлень про професію, переважно зовнішня мотивація професійного вибору, неадекватність самооцінки професійно значущих якостей, низький рівень рефлексивності, невизначеність та недиференційованість майбутнього, нереалістичність професійних планів, неузгодженість життєвих і професійних цілей. Можна констатувати, що переважна частина старшокласників, зорієнтованих на професію психолога, демонструє низький рівень особистісної готовності до вибору професії. 5. Ефективне формування особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога передбачає визначення таких психолого-педагогічних умов, котрі виступають зовнішньою спонукою розгортання внутрішніх процесів особистісного та професійного самовизначення. Було виокремлено наступні умови: 1) суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників розвивальної програми; 2) актуалізація суб’єктності оптантів за допомогою активних методів навчання; 3) використання розвивального потенціалу психологічної освіти; 4) створення можливості набуття оптантами особистісного досвіду; 5) насичення освітнього простору значущою інформацією. 6. Методичною основою програми формування особистісної готовності старшокласників до вибору психологічного фаху став психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення старшокласників, котрий включав наступні методи і засоби: психологічний лекторій, соціально-психологічний тренінг, профорієнтаційні ігри, ведення щоденників самопізнання, індивідуальні та групові консультації. 7. Реалізація розвивальної програми дозволила актуалізувати у старшокласників, котрі знаходяться в ситуації вибору професії, три смислові блоки – „Я”, „Професія”, „Вибір”. Блок „Я” був спрямований на активізацію процесів самопізнання, самоаналізу, саморозвитку, формування рефлексивних умінь та професійно значущих якостей. Блок „Професія” передбачав організацію інформаційно насиченого освітнього середовища, яке виступає основним джерелом формування образу „Я – майбутній психолог”, осмислення себе в майбутній професії і спонукає до саморозвитку (приведення у відповідність власних можливостей та потреб („можу” та „хочу”) з вимогами професії до особистості („потрібно”). Блок „Вибір” був зорієнтований на набуття особистістю необхідних знань, вмінь та навичок щодо аналізу та осмислення професійного вибору, усвідомлення та розгортання сенсожиттєвих перспектив, формування професійної мотивації, побудову реалістичних професійних планів та конкретні кроки їх реалізації. 8. Апробація програми психолого-педагогічного супроводу становлення особистісної готовності старшокласників до вибору професії психолога засвідчила її ефективність. Завдяки створенню умов для становлення старшокласника як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, зросла когнітивна складність уявлень про образ психологічного фаху, поінформованість щодо вимог професії до особистості, зросли показники осмисленості життя, внутрішньої мотивації щодо майбутнього професійного фаху, з’явилося усвідомлення необхідності самовдосконалення та саморозвитку, підвищилася реалістичність та обґрунтованість професійних планів, їх узгодженість з життєвими цілями. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні особливостей формування особистісної готовності до майбутньої професії та розробці відповідної розвивальної програми на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі. |
