У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування пізнавальної самостійності студентів відділення „Дошкільне виховання” педагогічного коледжу у процесі професійної підготовки, які виявляються в уточненні поняття пізнавальної самостійності майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу як складової його професіограми; у розробці моделі формування пізнавальної самостійності засобами інтелектуальної гри; у визначенні критеріїв, показників і рівнів її сформованості; у визначені педагогічних умов, за дотримання яких підвищується їх ефективність. 1. Визначено, що пізнавальна самостійність майбутнього педагога – складна інтегративна властивість особистості, яка в структурі професійно-педагогічної діяльності включає: особистісні характеристики (досвід педагогічної діяльності, прагнення до успіху, відповідальність, готовність до саморозвитку, незалежність), наявність прояву її змістових ознак (ініціативність, допитливість, критичність, незалежність), розвиток мислення (глибину, гнучкість, критичність), компоненти зовнішніх проявів та потребує системно-діяльнісного підходу до її формування під час навчально-пізнавального процесу в умовах педагогічного коледжу. 2. Показниками пізнавальної самостійності було визначено ініціативність, незалежність, критичність, допитливість. Ознаками прояву ініціативності є вміння висувати гіпотези, ідеї; подавати сміливі пропозиції; пропонувати нестандартні дії, оригінальний зміст, несподівані рішення; реалізовувати власні починання. Ознаками прояву незалежності є вміння обходитися без допомоги викладача; приймати самостійне рішення; робити власний вибір. Ознаками прояву критичності є вміння адекватно оцінювати себе з реальними результатами; оцінювати (позитивно або адекватно) інших; критично мислити у процесі пошуку способів дій. Ознаками прояву допитливості є вміння виявляти прагнення до широти і глибини знань про довкілля; проявляти потребу у пізнанні нової інформації; виявляти прагнення пізнавати самого себе. Задля визначення рівня сформованості пізнавального компоненту педагогічної діяльності майбутніх вихователів було використано два критерії: стабільність прояву ознаки і яскравість прояву ознаки. У ході експериментальної роботи перевірено і доведено, що розроблені нами критерії і показники рівнів ПС дають можливість коригувати процес розвитку і вдосконалення пізнавальних умінь та рівнів ПС у студентів (початкового, середнього, достатнього, високого). 3. Сформована ПС дала можливість доповнити професіограму вихователя дошкільного навчального закладу завдяки розробленій та апробованій моделі поетапного її формування у студентів відділення “Дошкільне виховання” Кременецького педагогічного коледжу: І-ий етап – теоретично-пошуковий, який передбачав набуття знань про ПС, визначення її місця у професійно-педагогічній діяльності; ІІ-ий етап – практично-пошуковий, який ставив за мету оволодіння необхідними пізнавальними уміннями у процесі інтелектуального тренінгу; ІІІ-ій етап – діяльнісно-творчий, який визначав створення умов для самостійного творчого застосування їх у професійно-педагогічній діяльності. Такий підхід сприяв удосконаленню професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільного профілю на технологічному рівні. 4. Пізнавальна самостійність успішно формується у майбутніх педагогів за умов систематичного та цілеспрямованого опанування студентами психолого-педагогічними засобами формування професійно-значущих пізнавальних умінь і навичок; розуміння як викладачами, так і студентами навчально-пізнавальних задач та продумування варіантів їх розв'язання через систему педагогічних питань і категорій як головних елементів змісту психолого-педагогічних дисциплін; організації педагогічної взаємодії студентів в інтелектуальній грі, яка дозволяє оптимально інтеріоризувати відповідний зміст навчання в їх учінні; актуалізації як внутрішньої, так і зовнішньої активності та самостійності студентів у творчому пошуку ними способів організації власної професійно-педагогічної діяльності в умовах коледжу та дошкільних навчальних закладів. Визначені в дослідженні умови закономірно забезпечують формування пізнавальної самостійності на кожному етапі підготовки студентів - майбутніх педагогів у коледжі при використанні різних типів їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Проте більш ефективно ці умови діють у таких моделях навчального процесу, де студенти вже набули певного обсягу психологічних та педагогічних знань і уявлень, досвіду педагогічної діяльності. У моделях, що вибудовуються на початковому рівні психолого-педагогічної підготовки, визначені умови діють ефективно, якщо у студентів яскраво проявляється готовність до саморозвитку і самовдосконалення. 5. Експериментально перевірена ігрова тренінгова технологія як система діяльності по відпрацюванню алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання пізнавальних задач у ході навчання. У процесі інтелектуального тренінгу “Ігрові методи навчання” пізнавальні уміння педагога утворюють органічний і динамічний комплекс: пізнання власних індивідуальних психологічних особливостей, оцінку свого психолого-педагогічного стану, а також здійснення різностороннього сприйняття і адекватного пізнання особистості дитини у майбутній професійно-педагогічній діяльності. Інтелектуальна гра під час тренінгу виявилась ефективним засобом формування ПС, розвиваючи мотиваційний, змістовий, процесуальний та комунікативний компоненти професійно-педагогічної діяльності майбутніх педагогів (“хочу”, “знаю”, “можу”, “вмію”). 6. Вивчення впливу розробленої програми на процес формування ПС у майбутніх педагогів відповідно до представленої моделі засвідчило їх загальну ефективність. Доцільне поєднання методів навчання, зокрема інтерактивних, побудованих на педагогічній взаємодії творчих підгруп під час інтелектуальних ігор, сприяли кращому засвоєнню педагогічних знань, виробленню на цій основі професійно значущих пізнавальних умінь, формуванню установки на самостійне і творче застосування в практичній діяльності. А головне – змінилась позиція студента з пасивно сприймаючого інформацію на активного учасника навчально-пізнавального процесу. 7. За результатами експериментального дослідження було виявлено позитивну динаміку формування пізнавальної самостійності. В експериментальних групах (51 студент) високий рівень ПС зріс у 7 студентів (від 25% до 16,25%), достатній рівень ПС - у 14 студентів (від 7,5% до 35 %), середній рівень - у 7 студентів (від 31,25% до 43,75%), початковий рівень - суттєво змінивсь у 27 студентів (із 60% зменшився до 5%). У контрольних групах (52 студенти) ця динаміка була нижчою: високий рівень ПС зріс у 2 студентів (від 1,75% до 6,25%), достатній рівень - у 14 студентів (від 12,25% до 38,75%), середній рівень ПС залишився без змін (16 студентів) , а початковий - змінився у 16 студентів ( із 55,5% до 25 % ). Внаслідок реалізованої сукупності змін досягнуто комплексного покращення ситуації навчання та успішності студентів відділення “Дошкільне виховання”. 8. Аналіз експериментальних даних виявив ряд тенденцій та закономірностей у ході процесу формування в майбутніх педагогів пізнавальної самостійності в їх професійно-педагогічній діяльності. Зокрема, було встановлено, що результати цього процесу мають тенденцію до покращення залежно від обсягу психолого-педагогічної підготовки студентів; на відміну від студентів ІІ курсу студенти V курсу досягають більш високого рівня у прояві цього компонента. Разом з тим, результати дослідження не виявили вагомої залежності результатів формування ПС від наявності у студентів розвинутого почуття відповідальності. Крім того, ефективність процесу формування в майбутніх педагогів ПС їх професійної діяльності закономірно пов’язана з якісними характеристиками їхнього мислення: результативність цього процесу тим вища, чим більш розвинутими у студентів є глибина, гнучкість і критичність мислення. Це дає підстави для використання в навчальному процесі коледжу інтелектуального тренінгу, здатного забезпечувати розвиток у майбутніх педагогів зазначених якостей мислення. 9. Результативність визначених у дослідженні умов та етапів формування ПС пояснюється тим, що вони реалізують суб’єктивну, особистісно-орієнтовану позицію майбутніх педагогів не тільки в навчальному процесі, але й у контексті професійно-педагогічної діяльності, що ними засвоювалася. Формування пізнавальної самостійності у структурі професійної діяльності вимагає від майбутніх фахівців самостійності мислення і суджень, здібності аналізувати і бачити пізнавальну задачу, здійснювати пошук способів її розв’язання. Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із пошуком засобів, удосконаленням процесу підготовки фахівців до педагогічної діяльності в коледжі. Виникає необхідність визначення впливу пізнавальної самостійності на готовність майбутніх педагогів до інновацій у професійній діяльності, формування в них особистісних новоутворень, що сприяють розвиткові індивідуального стилю педагогічної діяльності, професійної культури і компетентності. |
