У „Висновках” дисертаційної роботи підбито підсумки проведеного дослідження, узагальнено основні положення дисертації. Зокрема, на основі здійсненого аналізу визначено наступне: 1. Дослідження проблеми становлення середнього класу та формування його політичних ціннісних орієнтацій в сучасному українському суспільстві є однією з першочергових тем в контексті осмислення демократичних модернізаційних процесів, що переживає наше суспільство.
Проаналізувавши основні методологічні підходи щодо визначення поняття „середній клас” зазначимо, що якщо сама актуальність проблеми середнього класу в сучасному українському суспільстві не викликає сумнівів, то такі її аспекти як дефініція середнього класу, критерії політичної ідентифікації, політичні цінності та форми політичної інституціалізації носять дискусійний характер, у зв’язку з їх недостатньою дослідженістю на даний момент. Потрібно підкреслити, що в західній науковій думці єдиної точки зору щодо даної категорії також не існує. Результати наукового дослідження дозволили нам виділити наступні підходи до аналізу середнього класу: соціологічний, соціально-психологічний, економічний та політологічний. Соціологічний метод аналізу середнього класу дозволяє нам зрозуміти його внутрішню структуру та місце в системі соціальної стратифікації. Економічний підхід вказує на його роль в становленні та розвитку ринкової економіки. Соціально-психологічний ракурс аналізу розкриває мотивацію його політичної поведінки та політичних орієнтацій. З точки зору політології, середній клас – це складний соціально-структурний конгломерат, який складається з осіб активно зайнятих в господарському та суспільному житті держави. Політична роль середнього класу в сучасних демократичних суспільствах полягає в тому, що його позиція з ключових питань політичного, економічного та соціального характеру розглядається політичними елітами як відповідальна громадянська позиція всієї нації при виробленні зовнішньої та внутрішньої політики, під час прийняття рішень органами державної влади різного рівня та органами місцевого самоврядування. 2. Досить поверхневим виглядає підхід при якому середній клас розглядається виключно як сукупність осіб з певним подушним прибутком і тим самим стає просто статистичним поняттям. Необхідно також з обережністю відноситись до такого критерію як самоідентифікація. Сьогодні, у зв’язку з тим, що і в реальності, і в суспільній свідомості один на одного накладаються дві стратифікаційні сітки – минула „радянська” і нова „ринкова”, люди не рідко завищують або занижують свій соціальний статус. Значна частина теоретичних та методологічних розбіжностей зникає, якщо визнати, що український середній клас – не єдина група, а сукупність різнорідних груп. Крім того, звертаємо увагу на те, що на сьогоднішній день в Україні дуже важко ідентифікувати середній клас, використовуючи весь „класичний” західний набір його соціальних, економічних та політичних характеристик. 3. Складність політичної ідентифікації середнього класу в сьогоднішній Україні багато в чому посилюється явищами характерними для суспільства перехідного періоду, незрілістю соціальної структури та різким загостренням „статусної несумісності”, а саме: паралельним співіснуванням в єдиному соціальному просторі тих страт, які склалися ще в радянському суспільстві, і нових соціальних груп, які зародилися в умовах ринкової економіки; ускладненням соціальної диференціації в результаті появи нових форм власності; поглибленням соціальної нерівності, тощо. Значна частина середнього класу в сучасному спектрі політичних сил України не бачить політичної сили, здатної виражати та відстоювати їхні інтереси. З числа політичних партій, які функціонують на українському політичному просторі, підтримку отримують ті сили, які позиціонують себе в суспільній свідомості як центристи. На нашу думку, виразником та провідником інтересів середнього класу здатна стати коаліція сил соціального центризму (декілька партій на центриській платформі, які представляють інтереси соціальних груп сучасного середнього класу). Громадянська позиція середнього класу фактично ще не сформована, що суттєво обмежує можливість колективного впливу на діяльність політичних інститутів та на соціально-політичні процеси в цілому. В основному представники українського середнього класу живуть в середині мікросоціальних груп ближнього соціального оточення, в кращому випадку – в рамках своїх професійних спільнот. Одним з наслідків вказаної тенденції є те, що сьогодні середній клас, в основній своїй масі, скоріше потенційний, ніж реальний соціально-політичний актор, діяльність якого спрямована переважно на відстоювання локальних, низових інтересів. 4. При зарахуванні окремих індивідів чи цілих соціальних груп до сучасного середнього класу обов’язково потрібно враховувати їх основні світоглядні та політичні цінності, політичні орієнтації, життєві стратегії та виконання певних соціально-політичних функцій. Дані параметри роблять змістовним поняття середнього класу, дозволяючи вийти за межі формальних критеріїв доходу, освіти тощо. Дані соціологічних досліджень, зокрема тих що проводяться Інститутом соціології НАН України, різними соціологічними службами, на нашу думку, свідчать про те, що система політичних цінностей соціальних груп, які об’єднані сьогодні поняттям „середній клас”, має серйозні внутрішні протиріччя. Середній клас сьогодні не є беззастережним прихильником ринкової економіки. З одного боку, він не визнає державний патерналізм, з другого – в ньому сильні етатистські настрої, значна частина середнього класу висловлюється за розширення державного сектору економіки, за відновлення державного регулювання економічними процесами. Крім того, ми бачимо, що в середовищі вітчизняного середнього класу існує глибока соціально-психологічна, ціннісна та світоглядна диференціація. Одна його частина (ті, хто належать до верхнього прошарку середнього класу) тяжіють до цінностей індивідуалізму, індивідуальної та економічної свободи, ринку та приватної власності, інша (середній та нижній прошарок середнього класу) – цих цінностей не визнає, надаючи перевагу скромнішому матеріальному достатку та рівності, що ґарантується державною опікою. Рівень політичної участі середнього класу є досить низьким. Значна частина середнього класу в Україні на сьогоднішній день деполітизована, вона взагалі не цікавиться політикою – люди не можуть визначити, які політичні сили (партії, рухи, політики) відображають їх точку зору по ключовим питанням політичного та соціально-економічного розвитку країни. Та частина середнього класу, яка цікавиться політикою, в переважній більшості робить вибір на користь некомуністичних ідеологій. Проте, жодна ідеологія не є домінуючою в свідомості середнього класу і ми не можемо сьогодні говорити про формування політичної ідентичності українського середнього класу. 5. На нашу думку, представники середніх класів повинні самі, не чекаючи „команди зверху”, створювати громадські організації та механізми колективної дії, які дозволили б їм слугувати противагою олігархам та оплотом демократії в нашій країні. Розвиток в середньому класі потенціалу солідарності здатний відіграти конструктивну роль у формуванні демократичної політичної культури та демократичних традицій українського суспільства. На основі проведеного дослідження сформульовані наступні рекомендації:
у першу чергу необхідний розвиток власної ініціативи середнього класу щодо захисту своїх інтересів, його самоорганізація, втручання у велику політику, висування власної соціальної та політичної еліти, формування громадських рухів та партій, які здатні змінити співвідношення сил у суспільстві; проведення ефективної державної соціальної політики, основними складовими якої повинна стати політика зайнятості та доходів;
підвищення соціального статусу освіти, науки та культури, престижу творчої висококваліфікованої праці; .
активно розвивати програми міжнародного обміну та міжнародних стажувань для того, щоб українці переймали досвід західних громадських рухів, асоціацій тощо. | 