Анотація до роботи:

Казанкова І.І. - Формування поселень Mytilus galloprovincialis Lam. на штучних субстратах біля південних і південно-західних берегів Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2006.

Досліджені просторово-часові особливості процесу формування поселень Mytilus galloprovincialis на штучних субстратах на різних його етапах в прибережних водах Кріму, якi дозволяють виявити закономірності взаємодії планктонної і бентосної частин популяції молюска і ефективніше управляти процесом його культивування. Аналізували сезонну динаміку чисельності личинок мідії різних стадій розвитку (у тому числі і на стадії велігера). Проведене зіставлення динаміки чисельності личинок мідії ранніх і пізніх стадій розвитку з динамікою нересту мідій місцевих поселень. Визначені просторово-часові особливості динаміки чисельності личинок мідії в порівняннi з личинками інших Bivalvia. Вівчена динаміка осідання мідії і мітілястера у зв'язку з гідрофізичними особливостями районів, зокрема, з процесами згонiв та нагонiв. Визначені періоди найвірогіднішого підвищення чисельності личинок мідії на стадії веліконхи «з очком» в планктоні і періоди найінтенсивнішого осідання личинок на субстрат. Досліджена можливість масового осідання на штучні субстрати у весняний період педівелігерiв мідії осінньо-зимової генерації. Визначені особливості росту мідій різних розмірних і фенетичних груп залежно від сезону і глибині. У водах південно-західного Криму досліджена динаміка чисельності, а також фенетичного складу мідій в поселеннях на колекторах починаючи iз спату, який осідає на субстрат. На основі виявлених особливостей формування поселень мідії на штучних субстратах запропоновані рекомендації по культивуванню мідії біля південних і південно-західних берегів Криму.

1. Визначення особливостей різних етапів формування поселень Mytilus galloprovincialis на штучних субстратах в прибережних водах південного і південно-західного Криму дозволяє виявити закономірності взаємодії планктонної і бентосної частин популяції молюска і ефективніше управляти процесом його культивування.

2. З 19 видів ідентифікованих личинок Bivalvia виділено два стійкі комплекси, що мають просторово-часові особливості розподілу в прибережній пелагiалі. Личинки Bivalvia, що відносяться до «зимового» комплексу (Mytilus galloprovincialis, Spisula subtruncata, Modiolus specias, Acanthocardia paucicostata і Plagiocardium specias), на відміну від личинок літньо-осіннього комплексу (Mytilaster lineatus, Anadara inаequivalvis і Chamelea gallina), не властивi для верхнього прогрітого квазіоднорідного шару води літнього періоду і в холодний період року в прибережних водах південного і південно-західного Криму можуть бути представлені в масовій кількості. Це дозволяє використовувати личинок виявлених комплексів як ідентифікаторiв водних мас.

3. Личинки Bivalvia прибережних вод Криму, особливо на ранніх стадіях розвитку, концентруються в шарах пелагiалі, глибини залягання яких відповідають глибинам зон шельфу, де ці молюски розмножуються в масовій кількості. Завдяки тому, що мідія в Чорному морі мешкає в широкому діапазоні глибин, вертикальний розподіл її личинок на різних стадіях розвитку має свої особливості в кожний з сезонів року.

4. У прибережних водах південного і південно-західного Криму зміни чисельності личинок мідій ранніх і пізніх стадій розвитку в поверхневому шарі пелагiалі (0 - 10 м) щодо динаміки нересту мідій місцевих поселень скель і колекторів носять різний характер. Найтісніше з динамікою нересту мідій пов'язана чисельність велігерiв і ранніх веліконх. Зміна концентрації веліконх «з очком» носить більш незалежний характер щодо динамiки нересту і в значній мірі пов'язане з гідрофізичними особливостями районів.

5. У зимово-лiтнiq період в прибережних водах південного і південно-західного Криму спорадичні короткочасні збільшення на один - три порядки чисельності веліконх «з очком» часто пов'язані з процесами згонiв, під час яких личинки, сконцентровані в глибинних шарах пелагiалі, виносяться до поверхні і осідають на субстрат. Дане явище більш характерне для прибережних вод південного Криму, ніж південно-західного. Періоди найвірогіднішого підвищення концентрації веліконх «з очком» мідії, а також найінтенсивнішого їх осідання в цих районах різні: у шельфових водах південного Криму масове осідання мідії, в основному, проходить у весінньо-літній період, у водах південно-західного Криму - в зимово-весняний і осінній періоди.

6. У прибережних водах південного і південно-західного Криму у весняний період основним джерелом спата мідії на штучних субстратах можуть бути педівелігери осінньої та зимової генерацій.

7. У прибережній зоні південного Криму інтенсивність осідання мідії знаходиться в прямій залежності від глибини: у шарі води 5 - 20 м осідання в 1,5 - 4,2 рази інтенсивніші, ніж на глибині 2 - 3 м.

8. У червні - вересні в прибережних водах південного Криму личинки мідії і мітілястера можуть конкурувати між собою при осіданні на субстрат. У водах севастопольського узмор'я ця конкуренція маловірогідна.

9. Збільшення інтенсивності осідання молодих педівелігерiв на нитчастий субстрат в рухомій воді, у порівнянні з нерухомою, відбувається за рахунок їх поведінкової реакції.

10. У шельфовій зоні південного Криму (в шарі води 1 - 22 м) глибина сприятлива для росту мідії, рiзнi в залежностi від сезону року. Відношення лінійного приросту мідій з коричневою черепашкою до приросту особин з синьою черепашкою має тенеденцiю збiльшуватися з глибиною: вiд 0,84 - 0,98 (в шарi 0,5 - 2 м) до 0,89 - 1,18 (в шарi 12 - 22 м).

11. У водах севастопольського узмор'я в початковий період колонізації субстрату, розташованого в шарі води 0 - 10 м, чисельне відношення особин двох колірних морф близько до одиниці і відповідає чисельному відношенню педiвелiгрiв поверхневого (0 - 25 м) шару пелагiалі, здатних і нездатних утворювати після осідання черепашку з синім забарвленням. В концевий період колонізації субстрату (через 1 - 1,5 роки) в поселеннях на колекторах частка мідій з синім забарвленням черепашки збільшується в середньому на 12%.

12. Для оптимізації біотехніки культивування мідії в прибережних районах Криму слід враховувати особливості процесу формування поселень мідій на штучних субстратах в кожному з районів культивування. Для успішного збору спату мідії необхідно використовувати субстрати з нитчастими структурами і виставляти їх у морі в періоди найвірогіднішого підвищення концентрації інтенсивності осідання мідії від глибини. Оптимальна глибина для підрощування спату мідії в прибережних водах південного Криму складає 1 - 12 м. У цьому шарі слiд давати перевагу культивуванню мідій iз синім забарвленням черепашки.

Публікації автора:

1. Мурина Г. В., Казанкова И. И. Личинки донных беспозвоночных в планктоне Черного моря // Экология моря. – 1987. – Вып. 25. – С. 30 - 37.

2. Казанкова И. И., Пиркова А. В. Особенности распределения личинок мидий в планктоне б. Ласпи // Биология и культивирование моллюсков – М.: ВНИРО, 1987. – С. 93 – 98.

3. Казанкова И. И. Особенности динамики оседания мидии и митилястера в связи со сгонно–нагонными явлениями у юго-западных берегов Крыма (Черное море) // Экология моря. – 2000. – Вып. 51. – С. 35 – 39.

4. Казанкова И. И. Сезонная динамика личинок двустворчатых моллюсков и их вертикальное распределение в прибрежном планктоне внешнего рейда Севастопольской бухты (Черное море) // Экология моря. – 2002. – Вып. 61. – С. 53 – 58.

5. Казанкова И. И., Немировский М. С. Пространственно-временная динамика численности личинок Bivalvia в весенний период и ее связь с гидрофизическими особенностями района (внешний рейд Севастополя, Черное море) // Мор. экол. журн. – 2003. – Т. 2, № 3. - С. 94 – 101.

6. Казанкова И. И., Гринцов В. А., Артемьева Я. Н., Шаляпин В. К. Мониторинг численности личинок мидии в планктоне и интенсивности их оседания в районе экспериментальных мидийных хозяйств // Системы контроля окружающей среды / Средства и мониторинг /. - Севастополь, МГИ НАНУ, 2004. – С. 258 – 262.

7. Казанкова И. И. Особенности оседания мидий и митилястера на искусственные субстраты в б. Ласпи-Батилиман // IV Всесоюзн. конф. по промысловым беспозвоночным (Севастополь, апрель 1986 г.): Тез. докл. –Севастополь, 1986. – Ч. 2. – С. 230 – 231.

8. Казанкова И. И. Концентрация личинок мидий и динамика их оседания в условиях экспериментального марихозяйства // Тез докл. III Всесоюз. конф. по морской биологии (Севастополь, окт. 1988 г). - Киев, 1988. – Ч. II. - С. 246 – 247.

9. Казанкова И. И., Пиркова А. В., Сеничева М. И., Шаляпин В. К. Рост и размножение мидий в условиях экспериментального марихозяйства // Науч.-техн. проблемы марикультуры в стране: Тез. докл. всесоюз. конф. (Владивосток, 23 – 28 окт. 1989 г.). – Владивосток, 1989. – С. 93 – 94.

10. Казанкова И. И., Шаляпин В. К. Пополнение пула личинок мидий в бухте Ласпи в связи с особенностями гидродинамики // Тез. докл. II съезда гидроэколог. об-ва Украины. (Киев, окт. 1997 г.). - К., 1997. – С. 30 – 31.

11. Казанкова И. И. Личинки Anadara inaequivalvis (Bruguierse, 1789) в планктоне севастопольского взморья // Эволюция морских экосистем под влиянием вселенцев и искусственной смертности: Тез. докл. Междунар. конф. (Азов, 15 – 18 июня 2003 г.). – Ростов-н/Д., 2003. – С. 90 – 91.

12. Казанкова И. И. Оседание мидии в связи с особенностями пространственно-временной динамики численности ее личинок в прибрежных водах южного и юго-западного Крыма, на примере бухт Ласпи, Голубой залив и севастопольского взморья // Проблемы литодинамики и экосистем Азовского моря и Керченского пролива: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. (Ростов-н/Д., 8 - 9 июня 2004 г.). - Ростов-н/Д, 2004. – С. 34 – 36.

В роботах, опублiкованих у спiвавторствi, внесок пошукача складався в обговореннi дослiджень, зборi й аналiзi матерiалу, пiдготовцi статей до публiкацiї.