Анотація до роботи:

Яо Фен. Формування пріоритетних напрямів економічного співробітництва між КНР і Україною. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні аспекти розвитку процесу міжнародного економічного співробітництва, його сутність та основні форми, розкрито напрями посилення конкурентоспроможності держав світової спільноти як фактора розвитку двосторонньої співпраці. Проведено комплексний аналіз методів оцінки ефективності основних напрямів розвитку світогосподарських зв’язків.

Визначено етапи розвитку господарських відносин між КНР і Україною. Розроблено алгоритм визначення пріоритетів міжнародного економічного співробітництва та обґрунтовано перспективні сфери розвитку господарської взаємодії між двома країнами.

У роботі здійснено оцінку економічної ефективності функціонування господарських зв’язків між КНР та Україною, розроблено та обґрунтовано стратегію розвитку пріоритетних напрямів економічного співробітництва між КНР і Україною.

Проведене в дисертаційній роботі дослідження проблем формування пріоритетних напрямів економічного співробітництва між КНР і Україною дало змогу авторові сформулювати такі висновки і пропозиції:

1. Міжнародне економічне співробітництво як система взаємовідносин держав світу ґрунтується на обопільній економічній вигоді, здійснюється у пріоритетних сферах розвитку країн і має на меті оптимізацію та удосконалення зовнішніх відносин між основними стратегічними партнерами на світовому ринку. Найглибше двостороння взаємодія країн реалізується через торговельну діяльність.

2. Інтенсифікація процесів інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки сприяють збільшенню відкритості національних економік, загальної лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків і залученню національних господарств до глобальної економічної системи. Разом з тим, нестабільний розвиток світової економіки веде до того, що співпраця не є завжди взаємовигідною та ефективною для обох країн-учасниць співробітництва.

3. Оптимальний розвиток двосторонньої співпраці вимагає визначення найбільш адекватної його форми за найбільш важливими для партнерів напрямами економічного розвитку. У цьому разі, форма економічного співробітництва стає стимулюючим фактором ефективної міжнародної взаємодії, а також економічного та соціального розвитку країн-партнерів співробітництва.

4. Багаторівнева система показників оцінки ефективності міжнародної економічної співпраці: на макро-, мезо- та мікрорівні дозволяє визначати якісні та кількісні параметри ефективності міжнародного економічного співробітництва. Основними з них є умови торгівлі, ефективність експорту та імпорту, вплив іноземних інвестицій на економічне зростання.

5. Економічна структура України та КНР взаємодоповнюється у багатьох аспектах: ресурси, капітал, технологія та досвід менеджменту, що є фундаментом подальшого розвитку економічної співпраці. На сьогодні двостороннє економічне співробітництво між Україною та КНР є недостатньо ефективним і характеризується значною кількістю операцій зустрічної торгівлі, відсутністю брендування та встановлення стратегічного партнерства, високим рівнем тінізації діяльності СП, низьким рівнем масштабних прямих інвестицій.

6. Алгоритм визначення пріоритетних сфер економічної співпраці між країнами-партнерами дозволяє обґрунтувати перспективні сфери економічного співробітництва між Україною та КНР: в галузі торгівлі – продукція металургії, хімічної промисловості, механіко-електронна продукція, виробництво текстилю та взуття, пластмасові та чавунні вироби; для прямого інвестування – туризм, перероблення сільськогосподарської продукції, машинобудування, металургія.

7. До пріоритетних факторів ринкового середовища у формуванні та посиленні міжнародної конкурентоспроможності для України та КНР відносяться рівень впровадження інновацій, вдосконалення виробничої структури, забезпечення природними ресурсами та енергією, рівень залежності від зовнішньоекономічної діяльності, рівень життя населення, забезпечення капіталом.

8. Однією з пріоритетних галузей для розвитку двосторонньої співпраці є текстильна. Зіставлення розвитку текстильної промисловості у КНР і в Україні засвідчило, що співпраця між КНР і Україною у цій сфері має значні перспективи у таких формах, як торгівля сировиною, торгівля напівфабрикатами, торгівля готовою продукцією, торгівля виробничим обладнанням, створення спільних підприємств, прямі інвестиції.

9. Для розробки стратегії розвитку економічного співробітництва між двома країнами, доцільно обрати три галузі: металургію, машинобудування та туристичні послуги. Такий вибір зумовлений їх пріоритетністю для національних економік обох держав та існуванням багатьох форм розширення взаємної співпраці в зазначених сферах.

10. Провідним напрямом подальшого розвитку металургійного комплексу повинні стати модернізація та реконструкція металургійного устаткування, удосконалення та зміна виробничих відносин в умовах ринку, що можливо за рахунок розвитку співробітництва з КНР, зокрема, за рахунок залучення прямих інвестицій із КНР. На шляху розвитку стосунків у галузі верстатобудування між Україною та Китаєм перевагу слід надати спільному виробництву двох країн. Одним із перспективних напрямів розвитку взаємних економічних відносин розглядається також туризм. Поряд з процесом посилення торгово-економічної та культурної взаємодії, Україна як ринок збуту та об’єкт інвестицій буде приваблювати дедалі більше й більше китайських бізнес-туристів. Саме тому в торгівлі послугами між Україною та КНР доцільно, насамперед, розвивати туристичну сферу.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Яо Фен. Дослідження ринку китайської кухні в Україні / Яо Фен // Маркетинг в Україні. – 2005. – №4 (32). – С.20-24.

2. Яо Фен. Перспектива та проблеми формування ефективних економічних відносин між Україною та Китаєм / Яо Фен // Маркетинг в Україні. – 2005. – №6(34). – С. 61- 65.

3. Яо Фен. Текстиль: можливості співпраці України та Китаю / Яо Фен // Маркетинг в Україні. – 2006. – №3 (37). – С. 27-29.

4. Яо Фен. Перспективи співробітництва між Україною та КНР у сфері верстатобудування / Яо Фен // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2006. – №85. – С. 52-55.

5. Яо Фен. Дослідження туристичної галузі в Україні / Яо Фен // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №10 (65). – С. 104-109.

6. Яо Фен. Сучасні тенденції розвитку зовнішніх економічних відносин України та КНР / Яо Фен // Актуальні проблеми міжнародних відносин –2007. – випуск 67. – Частина 1. – C. 287-295.

7. Яо Фен. Міжнародне економічне співробітництво, як фактор посилення конкурентоспроможності країни / Яо Фен // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №12(79). – С. 119-126.

В інших виданнях:

8. Яо Фен. Тенденції розвитку економічного співробітництва між Україною та Китаєм / Яо Фен // Шевченківська весна. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. Випуск 2. Частина 2. Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі. – 2006. – №10(65). – С. 227-229.

9. Яо Фен. Перспективи розвитку торгово-економічних відносин України та Китайської народної республіки / Яо Фен // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці» 14 грудня 2006 року, Київ. – С. 43-47.