Анотація до роботи:

Михайленко Л.П. Формування продукційного процесу зернобобових культур під впливом погодних і технологічних факторів в північному Степу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2005.

Теоретично обґрунтовані оптимальні параметри показників агрометеофакторів – кількості опадів і температурного режиму протягом міжфазних періодів і в цілому за вегетацію, при яких повніше реалізується біологічний потенціал рослин сортів гороху, нуту і чини. Досліджені зв’язки, які існують між факторами навколишнього середовища і рослинами гороху, що дає змогу визначити кожного року оптимальний строк сівби,

Визначена найбільш доцільна глибина загортання насіння нуту і чини – 6-7 см, яка найкраще відповідає їх морфобіологічним потребам і сортовим вимогам. Встановлена оптимальна густота стеблостою гороху сортів Норд – 1,2 млн./га, Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн./га; нуту Смачний і Колорит – 0,9 млн./га та чини Красноградська-7 – 1,2 млн схожого насіння/га.

Доведена доцільність використання регуляторів росту стимулюючого напрямку дії, зокрема фумару. Найкраща доза для інкрустації – 10 мг/т насіння бобових культур. При її використанні формувались найвищі біометричні показники рослин та найбільший симбіотичний апарат. З’ясовано також доцільність застосування інокулянтів (перспективних штамів бульбочкових бактерій) для бактеризації насіння сучасних сортів нуту в результаті чого зростає кількість бульбочок, їх біомаса та нітрогеназна активність азот фіксуючих бактерій, а отже підвищується врожай зерна в порівнянні з контролем на 12 – 25 %.

Встановлено, що використання біопрепаратів для інокуляції насіння бобових культур і природних рістрегулюючих речовин в заходах по догляду за посівами дає змогу повніше біологізувати технологію вирощування зернобобових культур.

У дисертації узагальнені багаторічні, вірогідні результати експериментальних досліджень вирощування гороху з використанням новітніх математично-статистичних методів аналізу і висвітлено оригінальне наукове обґрунтування вирішення задач, які полягають у встановленні об’єктивно існуючих закономірностей впливу основних погодних факторів на зміну рівня продуктивності рослин. Розроблені також нові і устатковані існуючі елементи технології вирощування сучасних сортів зернобобових культур – гороху, нуту і чини.

1. Теоретичне узагальнення експериментальних даних дало змогу виявити чітку залежність продуктивності рослин гороху від тривалості міжфазних періодів. Останні є інтегрованим показником щорічного поєднання агрометеорологічних факторів протягом вегетаційного циклу культури, який можливо врегулювати за допомогою агротехнологічних заходів.

2. Встановлено об’єктивну залежність між гідротермічними показниками, довжиною міжфазних періодів і рівнем врожайності зерна. Кореляційна залежність між кількістю опадів і тривалістю періоду невірогідна і позначається коефіцієнтом кореляції в межах r = 0,142 – 0,271. Вирішальне значення на довжину періоду передусім має температурний режим повітря, між якими просліджується висока зворотна залежність (r = – 0,454-0,907).

При знижені середньодобової температури повітря (у межах 6-7 єС), тривалість періоду сівба-сходи збільшувалась, що викликало суттєве падіння врожайності зерна гороху.

3. Визначено, що в період сівба – сходи за несприятливих погодних умов (зниженні температури повітря та наявності значних опадів) поява сходів гороху уповільнюється внаслідок ущільнення грунту та утворення кірки. Для усунення негативного впливу зазначених факторів доцільно якісно розпушувати грунт, використовувати каліброване насіння, оброблене регуляторами росту і загортати його на оптимальну глибину

4. Горох доцільно висівати якомога в більш ранні строки. Початок сівби зумовлюється фізичною стиглістю чорнозему, коли він якісно розпушується, в шарі ґрунту (0-10 см) на глибині загортання насіння (6-7 см) вміст вологи знаходиться на рівні 9-14 мм і середньодобова температура повітря становить 3-4 єС. Відхилення від зазначених параметрів у бік зменшення або збільшення помітно знижує польову схожість насіння.

5. Виявлено зворотну залежність продуктивності гороху від суми ефективних температур протягом вегетації. В першій її половині, коли формуються вегетативні органи, параметри цього чинника порівняно невисокі і становлять 90-110 єС, тим часом як у другій - сума ефективних температур складає 270-530 єС. Зниження цього показника у період формування зерна до рівня 300-450 єС призводить до зниження урожайності культури.

6. Існує тісна кореляційна залежність (r = 0,736-0,868) між тривалістю періоду вегетації гороху і загальною кількістю опадів, а також зворотна залежність між тривалістю вегетаційного циклу рослин та середньодобовою температурою повітря (r = – 0,686-0,912).

7. При різких коливаннях в широких межах значення середньодобової температури і відносної вологості повітря, зменшенні кількості опадів і суми ефективних температур у сортів гороху Дамир-2 і Харківський янтарний, сортів нуту Смачний і Колорит та чини Красноградська-7 помітно скорочувалася тривалість вегетації - в середньому на 23-25 днів. При цьому урожайність зерна також суттєво зменшувалась – у сортів гороху на 7,8 – 10,0 ц/га, нуту на 4,7 – 5,1 ц/га та чини на 6,7 ц/га.

8. Норми висіву залежать від морфобіологічних особливостей зернобобових культур та схожості насіння. Для умов північної частини степового регіону оптимальними і економічно виправданими нормами висіву для сорту Норд є 1,2 млн., сортів Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн. для сортів нуту Смачний і Колорит – 0,9 млн. і чини Красноградська-7 – 1,2 млн. схожого насіння/га

9. Внесення мінеральних добрив під горох (Р₃₀), нут та чину (N₈Р₃₂) виявилось малоефективним, внаслідок симбіозу ризобофіту ґрунту з кореневою системою цих бобових культур. В той же час застосування добрив у порівнянні з неудобреним фоном сприяло більш раціональній (на 2-10 %) витраті рослинами вологи для створення одного центнера врожаю зерна.

10. Рослини сортів нуту найбільшу величину асиміляційного апарату (207-214 см² на одну рослину), формували при нормі висіву 0,5 млн. схожих насінин/га і внесенні мінеральних добрив у дозі N₁₆Р₆₄. При подальшому підвищенні норми висіву (до 0,9 млн схожих насінин/га) зменшувалася площа листкової поверхні однієї рослини, але дещо збільшувався листковий індекс – від 0,87 до 0,94 м² листкової поверхні на м² посівної площі.

11. За рахунок використання регуляторів росту фумар, гумісол та емістим С для інкрустації насіння нуту і чини дещо підвищувалися: висота рослин на 5-7 см, коефіцієнт гілкування на 1-3, кількість бобів на рослині на 5-11 шт., кількість бульбочок на коренях нуту – на 17-26 шт. і чини – на 83 шт.

12. Економічна оцінка елементів розробленої технології показала, що

найкращі показники: рівень рентабельності - 68%, умовно чистий прибуток - 794 грн /га та собівартість 1 ц зерна 35,8 грн – забезпечив сорт Харківський янтарний, проміжне місце зайняв сорт Дамир-2, а найнижчий рівень продуктивності і ефективності мав сорт Норд.

У сортів нуту Смачний і Колорит найвищий економічний ефект при рентабельності 37 ті 51% формувався при нормі висіву 0,9 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні.

13.При вирощуванні чини сорту Красноградська-7 з нормою висіву 1,2 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні отримано 314 грн /га умовного чистого прибутку при рентабельності 38 %.

Визначена економічна доцільність застосування регулятора росту – фумару для інкрустації, а також біопрепарату на основі штаму Н-18 для інокуляції насіння нуту, що окупається додатковим прибутком 4,29 грн. на 1 грн. затрат і отримано найдешевше зерно.

Публікації автора:

1. Мусатов А.Г., Галаницька О.І., Михайленко Л.П. Вплив погодних факторів на темпи розвитку рослин і формування врожаю гороху

// Бюл. Ін.-ту зерн. госп.-ва УААН. – 2002. – Вип. № 18-19. - С. 26-28 (Особистий внесок здобувача – наукове обґрунтування оптимальних строків сівби, узагальнення результатів досліджень, формування висновків, написання статті – 70 %).

2. Михайленко Л.П. Вплив регуляторів росту та азотфіксуючих штамів бактерій на формування елементів продуктивності зернобобових культур - // Бюл. Ін.-ту зерн. госп.-ва УААН. - 2005. – № 23-24 - С. 115-120.

3. Михайленко Л.П. Оптимізація вирощування рослин в посівах зернобобових культур в умовах степового регіону України // Вісн. Полт. держ. аграр. академії. - 2005. – № 1. – С. 43-47.

4. Михайленко Л.П. Біологічна реакція рослин гороху на строки сівби в роки з різним сполученням погодних факторів // Хранение и переработка зерна. - 2002. – №11. - С. 20-22.

5. Михайленко Л.П. Удосконалення сортової агротехніки зернобобових культур у зоні Степу // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених. – Чабани. – 2004. - С. 59.

6. Мікробіологічні препарати в агротехнологіях вирощування нуту – Дідович С.В., Портянко С.І., Михайленко Л.П., Толкачов М.З.

// Матеріали Всеукр. наук.-практич. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ: Ін.-т зерн. госп.-ва УААН. – 2002. - С. 78-79 (Особистий внесок здобувача – закладка польових та модельних дослідів, проведення обліків і спостережень, узагальнення результатів досліджень – 60 %).

7. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах

2004 р. (розділ “Горох”). – Дніпропетровськ: Ін.-т зерн. госп.-ва УААН – Дніпропетровський держ. аграр. ун-т, 2004. – С. 14-15.

8. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області (розділ “Горох”). - Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2005. - С. 150-152.