Анотація до роботи:

Кобак С.Я. Формування продуктивності бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2006 р.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності бобів кормових залежно від впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив, а також дана економічна, біоенергетична оцінки та оцінка технології на конкурентоспроможність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідну та конкурентоспроможну модель технології вирощування бобів кормових на зерно в умовах правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування урожайності зерна на рівні 3,36 т/га, вміст сирого протеїну в зерні 30,5 % та його вихід 1,03 т/га.

В дисертації подано теоретичне обгрунтування технологічних прийомів підвищення рівня урожайності і якості зерна сучасних сортів бобів кормових, зокрема способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив з врахуванням гідротермічних умов правобережного Лісостепу України.

1. В умовах регіону за рахунок внесення підвищених (N₉₀) та середніх (N₆₀) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀) тривалість вегетаційного періоду бобів кормових була відповідно на 5-6 та 8-9 днів довшою у порівнянні з контролем без азотних добрив. У варіанті широкорядного способу сівби з міжряддями 45 см тривалість вегетаційного періоду теж була більшою на 2-4 дні в порівнянні з рядковим способом з міжряддями 15 см. Із збільшенням густоти рослин від 300 до 500 тис./га тривалість вегетації рослин на 2-4 дні скорочувалася. За достатнього вологозабезпечення вегетаційний період бобів кормових в порівнянні з посушливими роками був на 4-22 дні більшим.

2. Максимальна висота рослин у сорту Оріон (119,1 см), формувалася у варіанті сівби рядковим способом з шириною міжрядь 15 см при густоті рослин 500 тис./га та фоні мінеральних добрив в дозі N₉₀P₆₀K₉₀ з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом, що більше контролю на 30,5 см; в цьому варіанті середньодобові лінійні прирости стебла становили 1,15 см/добу. Виживаність рослин (96,8 %) вищою була при внесенні підвищеної дози азотних добрив (N₉₀).

3. Максимальна площа листової поверхні (77,1 тис. м.²/га) та фотосинтетичний потенціалу посівів бобів кормових (3,977 млн.м² днів/га) формується при сівбі рядковим способом з густотою рослин 500 тис./га та внесенні підвищених доз (N₉₀) азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀); ці показники більші відповідно на 36,4 тис. м.²/га та на 2,037 млн.м² днів/га порівняно до контролю.

4. Найвища ЧПФ припадає на період повні сходи-бутонізація – 8,93 г/м² за добу та у період кінець цвітіння-фізіологічна стиглість – 4,96 г/м³ за добу при сівбі рядковим способом з густотою рослин 300 тис./га та внесенні підвищених доз азотних добрив (N₉₀) на фосфорно-калійному фоні; в цьому варіанті найбільш спостерігався синусоїдний характер змін чистої продуктивності фотосинтезу. Максимальне накопичення сухої речовини (12,08 т/га) було у варіанті вирощування бобів кормових рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га та внесенні мінеральних добрив в дозі N₉₀P₆₀K₉₀ в період кінець цвітіння-фізіологічна стиглість насіння. Коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації тут становив – 1,60 %.

5. Максимальна кількість активних бульбочок (70,3 шт./рослину) і їх маса (1,6 г/рослину) у сорту Оріон формувалася при завершенні цвітіння у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см при густоті рослин 300 тис./га на фоні фосфорно-калійних добрив Р₆₀К₉₀ + Мо + ризоторфін + емістимом-С. За середніх (N₆₀) та підвищених (N₉₀) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (P₆₀K₉₀) спостерігалася інгібіруюча дія на симбіотичний апарат у рослин бобів кормових, що проявлялося у зменшенні кількості активних бульбочок відповідно на 25,5-31,3 % та на 55,9-60,9 %.

6. Найвищий активний симбіотичний потенціал у бобів кормових 18,7 тис. кгдіб/га був у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см, з густотою рослин 500 тис./га на фоні фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₉₀) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом, що більше на 6,16 тис. кгдіб/га за внесення середніх (N₆₀) та на 9,85 тис. кгдіб/га при внесенні підвищених (N₉₀) доз азотних добрив.

7. Найбільша кількість біологічно фіксованого азоту у бобів кормових 118 кг/га формується за рядкового способу сівби з густотою рослин 500 тис./га та фоні фосфорно-калійних добрив у дозі Р₆₀К₉₀ Мо + інокуляція + емістим-С, що більше проти варіантів з внесенням середніх (N₆₀) та підвищених (N₉₀) доз азотних добрив (відповідно на 39 і 62 кг/га).

8. Найбільшу масу насіння з однієї рослини бобів кормових (20,6 г) одержано у варіанті, де вносили повне мінеральне добриво у дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ + N₃₀ (у підживлення), проводили сівбу рядковим способом з міжряддями 15 см і з густотою рослин 300 тис./га. Тут кількість бобів становила 18,0 шт. і насінин 45,0 шт. Максимальна маса 1000 насінин (480 г) була у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см з густотою рослин 300 тис./га та внесенні середніх (N₆₀) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні.

9. Найвища урожайність зерна бобів кормових (3,57 т/га) формується за сівби рядковим способом з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га та внесенні повного мінерального добрива N₆₀Р₆₀К₉₀ + N₃₀ (у підживлення), що була більше на 0,6 т/га порівняно з контролем. Між урожайністю та кількістю опадів за вегетаційний період відмічено сильний позитивний зв’язок (r = 0,78). Дана залежність описується рівнянням регресії: У = 8,6111 + 5,4493Х (коефіцієнт детермінації становить 0,61).

10. Виявлено позитивний вплив технологічних прийомів на показники якості та поживності зерна бобів кормових. Максимальний вміст сирого протеїну (31,9 %), вихід сирого протеїну з одиниці площі (1,14 т/га), вміст кормових одиниць в 1 кг зерна (1,10), вміст перетравного протеїну в 1 кг зерна (242,4 г), вихід кормових одиниць з 1 га (3,89), вихід перетравного протеїну з 1 га (8,65 т/га) та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (222,7 г) був за внесення підвищеної дози азотних добрив (N₉₀) на фоні фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₉₀) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом.

11. Економічна та біоенергетична оцінки технологій вирощування кормових бобів на зерно показала, що найнижчу собівартість продукції (317,8 грн./т) та найвищий рівень рентабельності (136,0 %) отримали при вирощуванні кормових бобів рядковим способом із густотою рослин 500 тис./га та внесенні лише фосфорно-калійних добрив в дозі Р₆₀К₉₀ у поєднанні з передпосівною обробкою насіння фізіологічно активними речовинами. В цьому варіанті був найвищий показник коефіцієнта енергетичної ефективності (2,16 %). Тоді як найвищий вихід валової (185094 мДж/га) та обмінної (64623 мДж/га) енергії, найвищий енергетичний коефіцієнт (5,10) забезпечували рядкові посіви із густотою рослин 500 тис./га при внесенні мінеральних добрив в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ + N₃₀ (у підживлення) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом.

12. Оцінка конкурентоспроможності удосконаленої технології вирощування бобів кормових на зерно показала, що при сівбі рядковим способом з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га створення сприятливих умов для активного симбіозу за рахунок внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р₆₀К₉₀ у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом забезпечує найвищу величину комплексного коефіцієнта (К_к) – 1,040. Застосування середніх (N₆₀) і підвищених (N₉₀) доз азотних добрив знижує його до 0,982 та 0,959.

Публікації автора:

1. Кобак С.Я. Продуктивність кормових бобів залежно від впливу способу сівби і густоти рослин в умовах центрального Лісостепу України //Вчимося господарювати /Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 р. – Київ – Чабани. К.: Нора-прінт. 1999. – С.200

2. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Вплив способу сівби, густоти рослин та доз мінеральних добрив на продуктивність кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України /Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2000. – Вип. 7. – С. 23-27

(проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

3. Кобак С.Я. Продуктивність кормових бобів залежно від агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України //Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10-11 квітня 2001 р. – Вінниця, 2001. – С. 35

4. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Наукові основи технології вирощування кормових бобів на зерно в умовах центрального Лісостепу України. //Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука, 2001. - № 47. – С.124-125

(проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

5. Кобак С.Я. Урожай і якість зерна кормових бобів на Поділлі в залежності від агротехнічних факторів. //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2001 . – Вип. 10 . – С. 47-53

6. Кобак С.Я. Удосконалення елементів технології вирощування кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України //Матеріали другої наукової міжвузівської конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 27-28 лютого 2002 р. – Вінниця, 2002. – С. 43-45

7. Колісник С.І., Кобак С.Я. Шляхи підвищення виробництва зерна кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України //Корми і кормо- виробництво. – К.: Аграрна наука, 2002. - № 48. – С. 141-143

(проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

8. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Індивідуальна та зернова продуктивність кормових бобів залежно від агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України /Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спеціальний випуск). – Уманський державний аграрний університет, 2003. – С.706-710

(проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

9. Кобак С.Я. Формування урожаю кормових бобів залежно від факторів інтенсифікації в умовах Лісостепу України //Вісник аграрної науки, 2003. – жовтень (спецвипуск). – С. 86-88