Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Кушнір Олександр Михайлович. Формування продуктивності гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / УААН; Інститут кормів. — Вінниця, 2005. — 188арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 141-167.



Анотація до роботи:

Кушнір О.М. Формування продуктивності гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут землеробства УААН, Чабани, 2005 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань впливу доз і способів застосування добрив та системи захисту на проходження процесів росту, розвитку та формування продуктивності сортів гороху; обгрунтовано доцільність застосування роздрібного внесення азотних добрив та додаткового оброблення посівів гороху інсектицидом деціс з метою активізації процесів фотосинтезу, підвищення врожаю і якості зерна. Приведено розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності та оцінку технології вирощування на конкурентоспроможність.

Узагальнений матеріал дає можливість запровадити нові прийоми інтенсифікації технологій вирощування гороху, що забезпечить підвищення продуктивності цієї культури в умовах Правобережному Лісостепу України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі – управління процесом формування високопродуктивних посівів гороху залежно від технологічних прийомів вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання системи захисту рослин та доз і способів застосування мінеральних добрив з урахуванням гідротермічних умов зони Правобережного Лісостепу України.

  1. Тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду в цілому залежала як від гідротермічних умов року так і від впливу факторів, які були поставлені на вивчення. Найбільша тривалість вегетаційного періоду у сортів Люлинецький короткостебельний – 89, Світязь – 87 та Орендатор – 89 днів відмічена на ділянках, де застосовували добрива в дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С на фоні інтенсивної системи захисту.

  2. При застосуванні інтенсивної системи захисту відмічено найвищі показники густоти стояння рослин – 121-122 шт/м2 та їхньої виживаності – 96-98%, що відповідно, на 8-10 шт/м2 та 7-8% більше порівняно з контролем.

  3. Застосування добрив у дозах N30Р60К60 до сівби та N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту сприяло зменшенню абортивності квіток до 50,9% та бобів до 62,5%, що, відповідно, на 8 і 5 % менше порівняно з контролем. У цих варіантах формувались максимальні показники індивідуальної продуктивності рослин. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний кількість насінин у бобі та на 1 рослину складала відповідно 5,1 і 21,4 шт.; маса насіння з 1 рослини – 4,8 г і маса 1000 насінин – 255 г, що значно більше порівняно з контролем.

  4. Величини врожайності насіння у сортів гороху та вміст сирого протеїну в ньому залежали від суми активних температур – Х1 та кількості опадів – Х2 за період вегетації культури. Ці залежності описуються наступними регресійними рівняннями:

урожайність: r1=18,0062-0,0027Х1+0,0943Х2; (1)

вміст сирого протеїну: r2=22,4314-0,0010Х1-0,0012Х2+0,1019Х3. (2)

При цьому, коефіцієнти детермінації складають для рівняння 1 - R2=0,8453; для рівняння 2 - R2=0,9853.

  1. Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листкової поверхні – 46,3-48,3 тис. м.2/га; показники ЧПФ у період повні сходи-повна бутонізація – 7,27-7,46 г на м2 за добу та накопичення сухої речовини в період повного наливання насіння – фізіологічна стиглість - 7,61-8,40 т/га) відмічено у варіантах із застосуванням добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С на фоні інтенсивної системи захисту. При цьому фотосинтетична продуктивність у сортів Люлинецький короткостебельний складала 1991, Світязь – 1878 та Орендатор – 1986 г зерна на 1 тис. одиниць фотосинтетичного потенціалу, що свідчить про високу ефективність його роботи. У цих варіантах коефіцієнти використання ФАР були максимальними і складали: 2,09 % – у сорту Люлинецький короткостебельний, 1,85 % – у Світязя та 1,98 % – у Орендатора, що суттєво більше порівняно з контролем.

  2. Найбільша кількість активних бульбочок у сорту Люлинецький короткостебельний – 77 шт. та їх маса – 117,2 мг. на рослину (або 140,7 кг/га) формувалась у період цвітіння на контрольному варіанті – без застосування азотних добрив. При цьому показники ЗСП і АСП відповідно складали – 4,762 та 2,411 тис. кг днів/га, а кількість симбіотично фіксованого – 40 кг/га. Додаткове застосування мінерального азоту призводило до зменшення кількості біологічно фіксованого азоту: 21 та 27 кг/га, відповідно за одноразового та роздрібного його внесення.

  3. Максимальну врожайність зерна сортів Люлинецький короткостебельний – 3,98, Світязь – 3,48 та Орендатор – 3,77 т/га формувалася при застосуванні добрив у дозі N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту. Ці показники врожайності зерна були відповідно вищими на 0,58; 0,08 та 0,37 т/га порівняно з контролем.

  1. Найвищі показники вмісту сирого протеїну в зерні сортів гороху Люлинецький короткостебельний – 23,02, Світязь – 22,78 та Орендатор – 22,35 % отримано за вирощування їх із застосуванням добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту. При цьому збір протеїну відповідно складав 0,92; 0,79 та 0,84 т/га, що на 0,16; 0,03 та 0,08 т/га більше порівняно з контрольним варіантом. Відмічено, що вміст амінокислот лізину і лейцину був найвищим і відповідно складав 1,65 та 1,43%, що на 0,18 та 0,16% більше, ніж на контролі.

  2. Економічна та біоенергетична оцінка показала, що вирощування гороху за внесення мінеральних добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту рослин забезпечує отримання найвищого чистого прибутку – 810-1152 грн/га і рівня рентабельності у сортів Люлинецький короткостебельний – 73%, Орендатор – 64% та Світязь – 53%. При цьому формується максимальний чистий енергетичний прибуток – 55639; 51691 та 46239 МДж.

  3. Відмічено інтенсивний напрям удосконалених моделей технологій вирощування гороху. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності складав 1,146, що свідчить про високу конкурентоспроможність.

Публікації автора:

  1. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І., Петриченко Н.М., Венедіктов О.М., Панасюк О.Я., Опанасенко Г.В., Сємцов А.В., Ковальчук О.П., Кушнір О.М. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур//Вісник аграрної науки/Спеціальний випуск/ Київ, жовтень 2003. – С. 15-19.

  2. Петриченко В.Ф., Кушнір О.М. Продуктивність сортів гороху залежно від факторів інтенсифікації технології їх вирощування в умовах правобережного Лісостепу України//Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2005. – Вип. 21. – С. 5-9.

  3. Кушнір О.М. Формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від впливу технологічних прийомів//Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2005. – Вип. 23. – С. 14-21.

  4. Кушнір О.М. Оцінка показників якості зерна гороху залежно від впливу технологічних прийомів//Корми і кормовиробництво. – Вінниця, Друкарня “Діло”, - 2005. – Вип. 55. – С. 121-128.

  5. Кушнір О.М. Формування врожаю зерна сортів гороху залежно від факторів інтенсифікації технології їх вирощування // Зб. матеріалів третьої наук. міжвуз. конф. аспірантів і молодих викладачів (17-19 березня 2003 року) “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. – Вінниця, 2003. – С. 87-90.