Анотація до роботи:

Сучек М. М. Формування продуктивності гречки залежно від сортових особливостей і елементів технології вирощування в південно-західному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам'янець-Подільський, 2007.

В дисертаційній роботі викладено результати трирічних досліджень впливу окремих елементів технології вирощування гречки на густоту рослин, їхній ріст і розвиток, урожайність та якість зерна.

В системі трифакторних дослідів встановлена доцільність висіву гречки сорту Зеленоквіткова 90 звичайним рядковим способом з нормою висіву 3,5 млн шт. насінин на 1 га і широкорядним з нормою висіву 2,0-2,5 млн шт. насінин на 1 га, а сорту Роксолана широкорядним способом з нормою висіву 2,0-2,5 млн шт. насінин на 1 га.

З метою отримання додаткового прибутку використовувати припосівне внесення 100 кг/га мінерального добрива у формі нітроамофоски.

За результатами проведених досліджень щодо управління процесом формування високопродуктивних посівів гречки залежно від удосконалення елементів технології вирощування, в основі яких лежить раціональний, економічно обґрунтований підбір сортів гречки, способів сівби та припосівне внесення добрив для південної частини західного Лісостепу України, зроблено наступні висновки.

1. Найвищі показник виживання рослин гречки були у сорту Зеленоквіткова 90 – 86,0% (82,8% на контролі (без добрив) за припосівного внесення біогумусу і звичайного рядкового способу сівби, та 84,5% за припосівного удобрення біогумусом у широкорядних посівах; найбільша польова схожість була у сортів Роксолана – 75,0-74,6% і Зеленоквіткова 90 – 74,9-74,5% за звичайного рядкового способу сівби і норми висіву 3,0-3,5 млн шт./га схожих насінин.

2. Найбільший приріст сумарної листкової поверхні на 1 га посівів забезпечили рослини гречки сортів Зеленоквіткова 90 та Вікторія – відповідно 43,2 і 43,6 тис.м² (144% до контролю (без добрив) у звичайних рядкових посівах у фазі вегетації – початку побуріння плодів за припосівного внесення екограну.

1. Найбільшу нектаропродуктивність, в середньому за три роки досліджень, одержано у гречки сортів Зеленоквіткова 90 – 9,63-9,29 мг цукрів на 100 квіток, та Роксолана – 9,59-9,27 мг цукрів на 100 квіток за припосівного внесення біогумусу і екограну, що обумовило найбільше бджоловідвідування рослин гречку цих же сортів: Зеленоквіткова 90 – 76,0-71,0 шт. на 10 м² і Роксолана – 72,7-70,3 шт. на 10 м².

2. Найвищу врожайність в середньому за три роки досліджень формував сорт Зеленоквіткова 90 у звичайних рядкових посівах за припосівного внесення нітроамофоски та органо-мінерального добрива екограну – відповідно 17,6 та 17,5 ц/га. За широкорядного способу сівби найбільш врожайною була Роксолана за припосівного внесення екограну та біогумусу – відповідно 17,4 та 17,2 ц/га; щодо способів сівби і припосівного удобрення різних сортів перевагу мали звичайні рядкові посіви, де рівень урожайності був істотно вищим – відповідно 15,1 ц/га проти 14,2 ц/га порівняно з широкорядними; щодо норм висіву і способів сівби найпродуктивнішими були посіви гречки сорту Зеленоквіткова 90 за звичайної рядкової сівби з нормою висіву 3,5 млн схожих насінин на 1 га – відповідно 17,5 ц/га; за широкорядного способу сівби найбільшу врожайність мав сорт Роксолана з нормою висіву 2,0-2,5 млн шт./га – відповідно 16,8-16,5 ц/га.

Встановлено тісну пряму кореляційну залежність між урожайністю і сумарною площею листкової поверхні (r = 0,84) та нектаропродуктивністю
(r = 0,89).

3. Найбільшу масу 1000 зерен формував сорт гречки Роксолана – 34,4-34,2 г у широкорядних посівах та 33,8-33,6 г у звичайних рядкових за припосівного внесення екограну і нітроамофоски відповідно. Щодо способів сівби, то широкорядні посіви, порівняно із звичайними рядковими, завжди формували зерно із більшою масою 1000 насінин в середньому на 0,4-0,6 г та більшою вирівняністю на 1,8-2,4 пункти;

Із збільшенням норми висіву як за широкорядного способу сівби, так і звичайного рядкового технологічні якості зерна погіршувались. Зокрема маса 1000 насінин залежно від сорту зменшувалась на 0,4-0,7 г, вирівняність на 1,9-2,5 пункти. Однак одночасно дещо зменшувалась плівчастість плодів на 0,5-0,9 пункти.

4. Економічно доцільно висівати сорт Зеленоквіткова 90 звичайним рядковим способом з припосівним внесенням нітроамофоски – відповідно прибуток 1375 грн./га (рентабельність 187%), що на 233 грн. більше від варіанту без добрив. За широкорядного способу сівби найбільший прибуток забезпечують посіви сортів Роксолана – 1323 грн./га, (рентабельність 188%) та Зеленоквіткова 90 – 1295 грн./га (рентабельність 192%) за припосівного внесення нітроамофоски;

Найбільший сукупний прибуток отримано від вирощування сорту Зеленоквіткова 90 – 1363 грн./га у звичайних рядкових посівах з нормою висіву 3,5 млн шт. насінин на 1 га і в широкорядних з нормою висіву 2,0-2,5 млн шт./га – відповідно 1277 та 1273 грн./га. Перевагу також слід надавати сорту Роксолана широкорядним способом сівби з нормою висіву 2,0 млн шт./га – прибуток 1305 грн./га.

5. Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності одержано при припосівному внесенні під культуру біогумусу як за широкорядного способу сівби (К_ее – 2,56), так і в звичайних рядкових посівах (К_ее – 2,70). Найвищий К_ее було отримано у сортів Зеленоквіткова 90 за звичайного рядкового способу сівби з нормою висіву 3,0-3,5 млн шт. (2,38-2,37) і широкорядного з нормою 2,0-2,5 млн шт./га – 2,25-2,21 відповідно та Роксолана за широкорядного способу сівби з нормою висіву 2,0 млн шт. схожих насінин на 1 га – 2,24 відповідно.

Публікації автора:

1. Кващук О.В., Сучек М.М. Польова схожість та виживання рослин гречки різних сортів залежно від фону живлення та способу сівби // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський, 2005. – №13. – С. 55-57 (закладка дослідів, обробка експериментальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).

2. Кващук О., Сучек М. Динаміка наростання листкової поверхні рослин гречки залежно від фону живлення та способу сівби // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – 2004. – №8. – С. 160-165 (закладка дослідів, обробка експериментальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).

3. Сучек М.М. Нектаропродуктивність гречки залежно від фону живлення та способу сівби // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету / Редкол.: П.Г. Копитко та ін. – Умань, 2005. – Вип. 61. – Ч. 1. – С.37-39.

4. Алексєєва О.С., Сучек М.М. Морфологічна характеристика гречки залежно від фону живлення, способу сівби та сортових особливостей // Вісник Степу. Науковий збірник. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2005. – С. 123-125.