Анотація до роботи:

Бабінцева Н.О. Формування продуктивності яблуні в насадженнях передгірної зони Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2008.

Висвітлено результати дослідження процесів росту і продуктивності різних сортів яблуні на слаборослій підщепі М.9 і середньорослій ММ.106 зі вставкою М.9 в насадженнях з формуванням вільноростучої пальмети і вільноростучого веретена. Вивчено вплив способів обрізування на ріст дерев, площу їх листової поверхні, процес фотосинтезу, органогенез квіток, посухостійкість і динаміку накопичення маси плодів, їх урожайність і якість. Проведено економічну оцінку способів обрізки дерев і сорто-підщепних комбінувань на слаборослих підщепах в різних типах садів.

З’ясовано взаємозв’язок процесів, що відбуваються у плодах у період росту і під час холодильного зберігання.

Кращі типи насаджень та способи обрізування впроваджено у виробництво.

На основі всебічного аналізу літературних джерел, теоретичного обґрунтування та багаторічного вивчення сорто-підщепних комбінувань і різних способів обрізування дерев яблуні в різних типах насаджень, а також узагальнення виробничого досвіду у передгірних районах АР Крим можна зробити такі висновки.

1. У дерев сортів Голден Делішес і Салют на середньорослій підщепі ММ.106 зі вставкою М.9 площа поперечного перерізу штамба була в 1,7, а маса обростаючих коренів та їх протяжність у 2,0-2,4 раза менші, ніж на самій підщепі М.9. Сади з вищеназваною вставкою при формуванні крони за типом вільноростучого веретена за скороплідністю, врожайністю та якістю плодів не поступаються перед насадженнями на слаборослій підщепі М.9, а об’єм витрат праці на обрізку зменшується в 1,6 раза.

1. У дерев Голден Делішеса на ММ.106 зі вставкою М.9, сформованих за типом вільноростучого веретена, листова поверхня збільшувалася в 1,2, а в Кандиль синапа на М.9 – в 1,3 раза в порівнянні з формуванням вільноростучої пальмети.

2. В садах на підщепі М.9 найбільш продуктивними виявилися дерева сортів Голден Делішес і Кінг Девід з формуванням вільноростучої пальмети і вільноростучого веретена. Їх середня врожайність за тринадцять років плодоношення склала відповідно 239,5-249,2 і 230,7-238,6 ц/га. У Кандиль синапа цей показник був у 2,0-2,2 раза нижчий, ніж в основної групи сортів.

3. Вихід плодів вищого та першого товарного сорту в пальметних насадженнях становив 67-80, а при формуванні вільного веретена – 63-84 %. Товарність плодів Салюта у комбінуваннях з підщепами М.9 і ММ.106 зі вставкою М.9 знижувалась до 41-54 % в силу сортових особливостей (дрібноплідність). Однак вихід високоякісних плодів цього сорту після зберігання був дуже високим (92-94 %), а прибуток від реалізації досягав 1824 грн./т.

4. У Голден Делішеса і Салюта на ММ.106 зі вставкою М.9 лежкість плодів була кращою, а вміст аскорбінової кислоти – в 1,2-1,3 раза вищий, ніж у дерев на М.9. У плодів Кінг Девіда на цій підщепі до кінця зберігання кількість титрованих кислот становила 0,63, цукрів – 12,8 %, що надає їм гармонійного смаку (4,5 бала).

5. Щорічне проріджування крони без укорочування гілок у дерев сортів Старк Ред Голд і Кінг Девід сприяло збільшенню площі її проекції відповідно на 20,8 і 29,3 % порівняно з вільноростучим веретеном. У дерев Кандиль синапа з пірамідальною кроною цей показник варіював у межах 1,2-1,3 м² незалежно від способу обрізування, що свідчить про можливість щільнішого розміщення їх у ряду.

6. В сорту Старк Ред Голд проріджування крони та циклічна зміна плодоносних гілок сприяють найбільшій активності росту пагонів і збільшенню їх сумарного приросту на 9,5-19,6 % порівняно з контролем. У Кандиль синапа і Кінг Девіда після омолоджувальної обрізки другий із названих показників зріс на 6,8-8,9 % порівняно з контролем. Основним типом плодових утворювань були кільчатки (66-89 %), списики (15-19) і прутики (7-15 %), які формувалися найчастіше на двох-чотирьохрічних гілках.

7. Омолоджувальне обрізування дерев сортів Салют, Кінг Девід і Кандиль синап на підщепі М.9 сприяє потовщенню штамба на 11-31 %. У Старк Ред Голда циклічна зміна гілок стримує цей процес на 17 % у порівнянні з контрольним варіантом. Найбільш трудомісткою виявилась омолоджувальна обрізка дерев сортів Салют, Кінг Девід і Старк Ред Голд, при якій затрати праці були на 22,8-39,7 % вищі, а при циклічній зміні плодоносних гілок – в 1,5 раза менші порівняно з обрізуванням за системою веретена. На обрізку дерев Кандиль синапа витрачається в 1,4-1,8 раза менше часу, ніж в інших сортів.

8. У кроні дерев Старк Ред Голда і Кандиль синапа при видаленні гілок на пеньок відростало по три пагони середньою довжиною 22-24 см, або відповідно 25 і 26 % від їх загальної кількості, а в Салюта і Кінг Девіда – по п’ять-шість завдовжки 39,5-46,0 см, що свідчить про ефективність циклічного обрізування.

9. Сорт Кандиль синап на М.9 виділяється найбільш стабільним водним режимом і найнижчими показниками зневодненості, тургоресцентності і водного дефіциту. Менш посухостійким є Старк Ред Голд на цій же підщепі. Дерева цього сорту в екстремальних умовах характеризуються найбільшим водним дефіцитом листків, зниженням водоутримувальної здатності, особливо після циклічної обрізки. Йому властиві висока інтенсивність метаболізму і більша врожайність в оптимальних умовах вирощування. Сорт Салют характеризується нижчим ступенем водообміну при зниженні водоутримувальної спроможності. Більш посухостійкими були дерева, обрізані за системою веретено, менше – при циклічній зміні гілок. Аналогічну тенденцію відмічено в дерев Кінг Девіда.

10. У досліджуваних сортів редукція квіток проходить на Х етапі органогенезу протягом чотирьох тижнів після цвітіння, при цьому зберігається плодів, %: у Кандиль синапа – 19,7-22,1, Кінг Девіда – 21,6-38. Найбільше збереглося зав’язі на цьому етапі в сорту Старк Ред Голд (48 %).

11. У Кінг Девіда найбільш сприятливі умови для формування листкової поверхні створюються при циклічному обрізуванні, де цей показник становив 8,07 м², або на 26,1 % більше, ніж при обрізці за системою веретено. Проріджування крони сприяє збільшенню листкової пластинки у списиків і кільчаток, см²: у сортів Старк Ред Голд – на 2,59 і Кандиль синап – на 1,63 см².

12. На формування 1 кг плодів у дерев Кандиль синапа і Кінг Девіда на М.9 при обрізуванні за типом веретена потрібно близько 34,2-22,0, при циклічному – 42,0-36,1 г/м² продуктів фотосинтезу на добу. Для утворення одного плоду достатньо мати 7-9 листків на гілці, що відповідає: у Кандиль синапа – 134,6-148,1 і у Кінг Девіда – 145,7-158,0 см² листкової поверхні. У останнього з цих сортів при проріджуванні крони та циклічній зміні плодових гілок 1 м² листового полога сприяє формуванню відповідно 2,74 і 3,02, а в контролі – 2,70 кг плодів. У дерев сорту Старк Ред Голд ці показники при відповідних способах обрізки були нижче в 1,6-1,7 раза, ніж у контрольному варіанті.

13. Урожайність Салюта і Кінг Девіда на М.9 у середньому за 1993- 2005 рр. склала, ц/га: при циклічному обрізуванні – відповідно 337,1 і 326,3, а при проріджуванні крони – 343,7 і 260,3. У Кандиль синапа омолоджувальна обрізка сприяє підвищенню врожайності за цей період до 165,9, а у Старк Ред Голда – до 209,8 ц/га.

14. Найбільш рентабельним виявилося вирощування сортів Голден Делішес на М.9 і ММ.106 зі вставкою М.9 і Кінг Девід на М.9 у формі вільноростучої пальмети, а також Голден Делішес і Кінг Девід на М.9 – за типом вільноростуче веретено, які забезпечили прибуток з 1 га від 16,5 до 21,6 тис. грн.

У садах сортів Салют і Кінг Девід на М.9 найвищий прибуток з 1 га 20,3-28,6 тис. грн. досягнутий при проріджуванні крони і циклічному обрізуванні. У Старк Ред Голда при обрізці за типом веретена цей показник з 1 га складав 14,7 тис. грн.

Рекомендації виробництву

1. У передгірній зоні Криму рекомендуються інтенсивні насадження яблуні на середньорослій підщепі ММ.106 зі вставкою М.9 при схемі садіння 4 1,2-1,5 м і кількості дерев на 1 га 2080-1666 шт. з формуванням вільноростучого веретена і врахуванням біологічних особливостей сортів Голден Делішес, Салют, Кінг Девід та інших, що забезпечує високу врожайність і якість плодів при мінімальних затратах праці на обрізування.

2. У шпалерно-карликових садах на М.9 із схемою садіння 4 2 м з кількістю дерев на 1 га 1250 шт. обрізку сортів Голден Делішес, Кінг Девід і Старк Ред Голд необхідно проводити за системою веретена. Для Салюта і Кандиль синапа рекомендуються омолоджувальне обрізування або циклічна заміна плодоносних гілок з наступним нормуванням зав’язі.

Публікації автора:

1. Бабинцева Н.А. Особенности роста и плодоношения яблони в разных сорто-подвойных сочетаниях в Крыму // Садівництво: міжвід. тем. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 1999. – Вип. 49. – С. 26-31.

2. Бабинцева Н.А. Эффективность разных способов обрезки в интенсивном саду // Садівництво: міжвід. тем. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 2000. – Вип. 51. – С. 140-145.

3. Бабинцева Н.А., Горб Н.Н., Унтилова А.Е. Влияние способа обрезки и сорта на лежкоспособность плодов яблони // Садівництво: міжвід. тем. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 2001. – Вип. 53. – С. 182-187 (дисертант провела дослідження лежкоспроможності плодів та узагальнила результати).

4. Бабинцева Н.А. Особенности формирования корневой системы у деревьев яблони сорта Голден Делишес в зависимости от типа подвоя // Садівництво: міжвід. тем. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 2004. – Вип. 55. – С. 135-139.

5. Горб Н.Н., Бабинцева Н.А., Унтилова А.Е. Взаимодействие факторов, влияющих на лежкость плодов в условиях Предгорного Крыма // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2005. – Вип. 56. – С. 141-147 (дисертант вивчила взаємодію факторів, які впливають на лежкість плодів та узагальнила результати).

6. Бабинцева Н.А. Рост, урожайность и качество плодов яблони в Крыму // „Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи”: зб. наук. праць Мліївського інституту садівництва та Уманського держ. аграрного університету. – Мліїв – Умань, 2005. – С. 81-86.

7. Бабинцева Н.А. Продуктивность и качество плодов сорто-подвойных комбинаций в предгорье Крыма // Сельскохозяйственные науки: сб. науч.тр. КАТУ. – Симферополь, 2005. – Вып. 89. – С. 155-159.

8. Танкевич Л.Б., Бабинцева Н.А. Роль технологических факторов в реализации потенциала продуктивности насаждений яблони / Оптимизация экологических условий в садоводстве: сб. науч. тр. ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. – Ялта, 2004. – С. 102-105 (здобувач вивчила роль технологічних факторів у підвищенні продуктивності, виконала обробку даних та сформулювала висновки).

9. Бабинцева Н.А. Влияние разных способов обрезки на скороплодность яблони в условиях предгорного Крыма // Тр. междунар. симпоз. „Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье”. – Алушта, 1999. – С. 247-249.

10. Танкевич Л.Б., Бабинцева Н.А. Сортовая обрезка – один из существующих факторов оптимизации нагрузки и повышения качества плодов яблони // Информлисток. – Симферополь: Крымский ЦНТЭИ, 1997. – 4 с. (дисертант оптимізувала навантаження сортів плодами та узагальнила результати досліджень).

11. Танкевич Л.Б., Бабинцева Н.А. Оценка продуктивности некоторых сортов яблони в шпалерно-карликовом саду // Информлисток. – Симферополь: Крымский ЦНТЭИ, 1993. – 4 с. (здобувач виконала експериментальну роботу, узагальнила результати досліджень, сформулювала висновки).