Анотація до роботи:

Пархуць Б. І. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу західного. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет та Інститут кормів УААН, Вінниця, 2008.

Дисертація присвячена питанням удосконалення технологічних прийомів вирощування та вивченню агробіологічних основ формування врожаю квасолі звичайної в умовах Лісостепу західного України. Встановлено раціональні норми мінеральних добрив, способи сівби, норми висіву, елементи передпосівного оброблення насіння. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю квасолі звичайної під впливом агротехнічних заходів, зокрема польової схожості, виживаності, густоти рослин, кількості бобів на рослині і зерен у бобі, маси зерна з рослини. Встановлено взаємозв’язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою прийомів вирощування. Досліджено вплив технологічних прийомів на якість зерна, зокрема вміст білка, жиру, клітковини та золи.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми – управління технологічним процесом щодо підвищення продуктивності квасолі звичайної сорту Первомайська в умовах Лісостепу західного України шляхом удосконалення технології вирощування.

1. Тривалість періоду вегетації зросла на 1-2 доби від збільшення норми мінеральних добрив і не залежала від способу сівби та норми висіву насіння.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215, оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і біостимулятором росту вермістим тривалість вегетації зросла на 3-4 доби порівняно з варіантом з необробленим насінням.

2. Найвища польова схожість (84,6 %) була за норми мінеральних добрив N₆₀R₆₀K₆₀, сівби з шириною міжрядь 45 см та норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га, а виживаність рослин (87,5 %) – за норми мінеральних добрив N₆₀R₆₀K₆₀, сівби з шириною міжрядь 15 см та норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га.

За інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом були найвищими за роки досліджень польова схожість (85,9 %) і виживаність рослин (83,9 %).

3. Максимальна висота рослин (53,4 см) у фазі достигання виявлена за норми мінеральних добрив N₆₀R₆₀K₆₀, сівби з шириною міжрядь 15 см та норми висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га.

За інокулювання штамом №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом рослини квасолі були найвищими (45,9 см), а висота прикріплення нижнього бобу збільшилась на 4,2 см і становила 14,4 см.

4. Найбільшу площу листкової поверхні однієї рослини у фазі достигання (46,1 тис. м²/га) забезпечують норма мінеральних добрив N₃₀R₆₀K₆₀, широкорядний спосіб сівби з міжряддям 30 см і норма висіву 500 тис./га схожих насінин.

Інокулювання штамом №215 та застосування мікроелементів (В, Мо, Zn, Со) і вермістиму забезпечують найбільшу площу листкової поверхні однієї рослини у фазі достигання – 41,0 тис. м²/га.

5. Найбільшу кількість кореневих бульбочок на рослині (80,4 шт.) і їх масу (235,2 мг) забезпечує штам №215 з обробленням насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом.

6. Найбільшу суху (14,4 г) та сиру (32,3 г) масу однієї рослини у фазі цвітіння забезпечують норма мінеральних добрив N₃₀R₆₀K₆₀, широкорядний спосіб сівби з міжряддям 30 см і норма висіву 500 тис./га схожих насінин.

У фазі цвітіння максимальне значення сирої (27,4 г) і сухої (9,5 г) маси рослини одержано за інокулювання штамом бульбочкових бактерій та оброб-лення насіння мікроелементами і вермістимом.

7. Кількість бобів на одній рослині суттєво не змінювалась за внесення міне-ральних добрив і зростала із зменшенням ширини міжрядь та норм висіву насіння. Кількість зерен у бобі зростає за підвищення норми мінеральних добрив, збільшення ширини міжрядь та зменшення норми висіву насіння. Збільшення кількості зерен з рослини та їх маси забезпечує збільшення норми мінеральних добрив до N₃₀R₆₀K₆₀, зменшення ширини міжрядь до 30 см і зменшення норми висіву до 400 тис. схожих насінин на 1 гектар. Маса 1000 зерен зростає із збіль-шенням норми мінеральних добрив, зменшенням ширини міжрядь до 30 см і зменшенням норми висіву.

8. Максимальний рівень урожайності зерна (2,77 т/га) з найбільшим при-ростом до контролю (1,01 т/га) отримано за норми мінеральних добрив N₃₀R₆₀K₆₀, широкорядного способу сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Із досліджуваних чинників найбільший вплив на урожайність мав спосіб сівби (39,4 %), дещо менший – норма мінеральних добрив (34,1 %) і найменший – норма висіву (12,2 %) за показників взаємодії чинників від 0,3 до 0,8 % і впливу інших чинників – 11,9 %.

Найвищу урожайність зерна квасолі (2,30 т/га) з приростом 0,55 т/га до контролю (без оброблення насіння) одержано за інокулювання штамом №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом.

9. Найвищий вміст білка (24,65 %) з приростом до контролю 1,99 % одержано за внесення мінеральних добрив у нормі N₆₀R₆₀K₆₀, рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та норми висіву 400 тис. схожих насінин на 1 га, а найбільший збір (0,66 т/га) з приростом до контролю 0,26 т/га – за норми мінеральних добрив N₃₀R₆₀K₆₀, сівби з міжряддям 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га.

Інокулювання штамом бульбочкових бактерій №215 та оброблення насіння мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) і вермістимом забезпечило найвищий вміст білка (23,09 %) та його збір (0,53 т/га).

10. За норми мінеральних добрив N₃₀R₆₀K₆₀, широкорядного способу сівби 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 га одержано найвищий чистий прибуток (4885 грн./га) і рівень рентабельності (142,6 %).

Найвищі економічні показники одержано за інокулювання насіння квасолі штамом бульбочкових бактерій №215, оброблення мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) та вермістимом. Так, чистий прибуток становив 3575 грн, а рівень рентабельності – 107,5 %.

Найвищий енергетичний коефіцієнт 1,92 одержано у варіанті внесення мінеральних добрив у нормі N₃₀R₆₀K₆₀, широкорядного способу сівби 30 см і норми висіву 500 тис. схожих насінин на 1 гектар.

Розрахунки енергетичної ефективності показують, що найвищий енерге-тичний коефіцієнт (1,81) одержано у варіанті досліду, де насіння квасолі обробляли штамом бульбочкових бактерій №215, мікроелементами (В, Мо, Zn, Со) та біостимулятором росту (вермістим).

Публікації автора:

1. Влох В. Г. Вдосконалена технологія вирощування квасолі / В.Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вчені Львівського державного аграрного університету – виробництву / за ред. В. В. Снітинського, Г. В. Черевка. — Львів : ЛДАУ, 2004. — Вип. 4. — С. 8—9. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

2. Влох В. Г. Ефективність передпосівної обробки насіння квасолі звичайної в технології її вирощування / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вчені Львівського державного аграрного університету – виробництву / за ред. В. В. Снітинського, Г. В. Черевка. — Львів : ЛДАУ, 2005. — Вип. 5. — С. 11—12. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

3. Влох В. Г. Нове в технології вирощування квасолі звичайної / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Сільське господарство: наука і практика: матеріали V симп. Україна — Австрія. — К. : ЗАТ „Нічлава”, 2004. — С. 199—200. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

4. Влох В. Г. Продуктивність квасолі звичайної залежно від прийомів вирощування в умовах Львівщини / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. — 2003. — №7. — С. 39—44. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

5. Влох В. Г. Удосконалення технології вирощування квасолі звичайної в умовах Західного Лісостепу України / В. Г. Влох, Б. І. Пархуць // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. — Т. 4 (23). — 2005. — С. 105—110. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка та аналіз одержаних даних).

6. Пархуць Б. І. Вплив передпосівної обробки насіння квасолі звичайної на її продуктивність в умовах Львівщини / Б. І. Пархуць // Матеріали Всеукр. конфе-ренції молодих вчених Уманського державного аграрного університету / редкол.: П. В. Костогриз (відп. ред.) та ін. — Умань, 2004. — С. 88—90.

7. Пархуць Б. І. Вплив способів сівби та норм висіву на урожайність та якість зерна квасолі звичайної / Б. І. Пархуць // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2004. — С. 111—113 (Серія: Агрономія і біологія).

8. Пархуць Б. І. Вплив удобрення та способів сівби на урожайність та якість зерна квасолі звичайної / Б. І. Пархуць // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. — 2005. — №9. — С. 427—431.

9. Пархуць Б. І. Ефективність внесення мінеральних добрив і передпосівної обробки насіння квасолі звичайної в умовах Львівщини / Б. І. Пархуць // Вчені Львівського державного аграрного університету виробництву / за ред. В. В. Снітинського, Г. В. Черевка. — Львів : ЛДАУ, 2006. — Вип. 6. — С. 28—29.

10. Пархуць Б.І. Ефективність передпосівної обробки насіння квасолі звичайної при вирощуванні в зоні Західного Лісостепу України / Б. І. Пархуць // Вісник інституту землеробства УААН. — 2004. — С. 85—87.

11. Пархуць Б. І. Основні елементи технології вирощування квасолі звичайної в умовах західного Лісостепу України / Б. І. Пархуць // Аграрний вісник Причорно-мор’я: Біологічні та сільськогосподарські науки. — 2004. — Вип. 26, ч.2. — С. 90—94.

12. Пархуць Б. І. Урожайність та якість зерна квасолі звичайної залеж-но від передпосівної обробки насіння / Б. І. Пархуць // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. — 2004. — №8. — С. 222— 227.