Малеончук Олександр Васильович. Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2008.
Анотація до роботи:
Малеончук О.В. Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.
У дисертаційній роботі представлено результати досліджень особливостей формування продуктивності сортів пшениці ярої залежно від попередника, норми висіву та удобрення. Визначено вплив досліджуваних факторів на формування фізичних, біохімічних, технологічних показників якості зерна та виявлено необхідність диференціації норм висіву сортів пшениці ярої відповідно до попередника та удобрення. Проведено економічний та енергетичний аналіз ефективності вирощування пшениці ярої залежно від елементів технології.
Встановлено, що рівень врожайності пшениці ярої обумовлюється комплексом чинників, домінуючими серед яких є попередник - 36,3% та система удобрення – 30,1%. З метою отримання високої стабільної врожайності пшеницю яру слід висівати після картоплі та цукрових буряків. Виявлено, що ефективність норми висіву насіння значною мірою обумовлюється біологічними властивостями сортів та фонами добрив. Система удобрення має суттєвий вплив на формування врожайності, абсолютні параметри якої залежать від сорту, норми висіву насіння та попередників.
Встановлено, що фізичні показники якості зерна пшениці ярої – маса 1000 зерен, натура та скловидність зерна значно змінюються залежно від попередника і збільшення доз мінеральних добрив, тоді як зростання норм висіву практично на них не впливають. Сорт Рання 93 формує більш високоякісне зерно порівняно із сортом Колективна 3. Кращим попередником пшениці ярої, при вирощуванні після якого формується зерно високої якості є картопля, дещо гіршим - пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла. Підживлення азотом у фазу колосіння (N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII)) покращує показники якості зерна, що дозволяє при нормі висіву 4,0 млн. штук/га за сівби після картоплі отримати зерно 1 класу якості. Виявлено, що високі норми висіву та вилягання посівів викликали погіршення якості зерна. Насіння пшениці ярої з високими посівними якостями формується за сівби після кращих попередників, помірних доз мінеральних добрив та низьких норм висіву. Сорт пшениці ярої Рання 93, незалежно від досліджуваних елементів технології, формує насіння з вищими посівними якостями, ніж сорт Колективна 3.
Обґрунтовано елементи адаптивних технологій вирощування сортів пшениці ярої з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності. Розроблено і впроваджено у виробництво технологію вирощування пшениці ярої, яка дозволить одержувати врожаї зерна на рівні 5,5 - 6,5 т/га. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів ярої пшениці після цукрових буряків та пшениці озимої + післяжнивно гірчиці білої за норми висіву 5,0 млн.штук/га та удобренні у нормі N30Р60К60+N30(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн.штук/га та дози добрив N30P30K30. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника та зростали при підвищенні дози добрив та норми висіву.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні ролі різних технологічних факторів та розробці технології підвищення продуктивності посівів сортів пшениці ярої, яка вирішена за рахунок інтегрованого застосування таких чинників, як: попередник, система удобрення та норма висіву насіння, з врахуванням сортових особливостей, економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.
Польова схожість насіння сорту Рання 93 (80,7-84,2%) вища порівняно із сортом Колективна 3 (76,8-80,2%), яка залежить в основному від попередника та системи удобрення.
Урожайність пшениці ярої обумовлюється комплексом чинників, домінуючими серед яких є попередник - 36,3% та система удобрення – 30,1%.
Найвищий рівень врожайності сорту Рання 93 формується при вирощуванні після картоплі на рівнозначних фонах удобрення N30P30K30, N30P60K60 + N30(III), N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII) та нормах висіву 4,0; 5,0; 6,0 млн. схожих насінин на гектар – 5,77 – 6,01 т/га, а також після цукрових буряків на фоні N30P60K60 та при висіві4,0 та 5,0 млн. штук насінин на гектар – 5,86 та 6,00 т/га.
Найвищий рівень врожайності сорту Колективна 3 формується при вирощуванні після попередника картопля на фоні N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII) та нормі висіву насіння 5 та 6 млн. штук схожих насінин на гектар – 6,51 та 6,66 т/га відповідно до норми висіву та після цукрових буряків після вказаних параметрів інших чинників – 6,03 – 6,17 т/га.
Урожайність сорту Колективна 3 в розрізі років з врахуванням чинників системи удобрення та норми висіву складала відповідно до попередників: картопля 4,72-6,82 т/га; цукрові буряки – 4,11-6,51 т/га; пшениця озима з післяжнивною гірчицею білою – 3,53 – 5,74 т/га; сорту Рання 93, відповідно до вказаних чинників: 4,76-6,54 т/га; 4,04-6,71 та 3,24-5,67 т/га.
Ефективність норми висіву насіння в значній мірі обумовлюється біологічними властивостями сортів та фонами добрив. За сівби сорту Колективна 3 відмічається тісний позитивний кореляційний зв'язок між нормою висіву насіння та урожайністю на всіх фонах живлення та по всім попередникам – 0,69-0,99. Лише на фоні N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII), при зростанні абсолютних параметрів урожайності спостерігалася тенденція до зниження коефіцієнту кореляції до 0,69-0,89 в розрізі попередників.
За сівби сорту Рання 93 тісний позитивний кореляційний зв'язок між нормою висіву і рівнем урожайності був відмічений лише в варіантах без застосування добрив та при внесенні N30P30K30 – 0,84-0,99. На підвищених фонах живлення було відмічено зниження коефіцієнту кореляції до 0,25-0,39 по попередникам картопля та пшениця озима + післяжнивно гірчиця біла, а по попереднику цукрові буряки спостерігається від’ємна корелятивна залежність – 0,62 та – 0,9 відповідно до N30P90K90 + N30(III) та N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII), яка в значній мірі також обумовлюється погодними умовами року.
Система удобрення має суттєвий вплив на формування врожайності, абсолютні параметри якої залежать від сорту, норми висіву насіння та попередників. Середні параметри урожайності сорту Колективна 3 за нормами висіву насіння та попередника перевищують відповідні параметри сорту Рання 93 в варіанті без внесення добрив на 0,54 т/га; при внесенні N30P30K30 - 0,52; N30P60K60 + N30(III) та N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII) на 0,37 та 0,36 т/га відповідно.
Посіви сорту Колективна 3 ефективно використовують зростаючі норми добрив в інтегруючому зв’язку з підвищенням норм висіву насіння. Посіви сорту Рання ефективно використовують низькі та середні норми добрив, а при підвищених нормах добрив спостерігається від’ємний корелятивний зв'язок з урожайністю в діапазоні збільшення норми висіву насіння.
Фізичні показник якості зерна пшениці ярої – маса 1000 зерен, натура та скловидність зерна значно змінюються залежно від попередника і збільшення доз мінеральних добрив, тоді як зростання норм висіву практично на них не впливають.
Вища якість зерна пшениці ярої формується за сівби після картоплі, дещо нижча – після пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла і найнижча – після цукрових буряків. Підживлення азотом у фазу колосіння (N30P90K90 + N30(III) +30(VIII) покращує показники якості зерна і дозволяє отримати зерно 1-2 класу якості. Високі норми висіву, вилягання посівів ведуть до зниження якісних показників зерна. Сорт Рання 93 формує більш високоякісне зерно порівняно з сортом Колективна 3.
Насіння пшениці ярої з високими посівними якостями формується за сівби по кращих попередниках. Збільшення норм висіву насіння до 6,0-7,0 млн. штук/га негативно впливає на енергію проростання насіння. Підживлення азотом у фазу колосіння (N30P90K90 + N30(III) + N30(VIII)), яке покращує якість зерна, знижує при цьому посівні якості насіння. Сорт пшениці ярої Рання 93 формує насіння з вищими посівними якостями, ніж сорт Колективна 3, незалежно від досліджуваних елементів технології.
Найвищий прибуток отримано за сівби сортів пшениці ярої після цукрових буряків та пшениці озимої + післяжнивно гірчиця біла за норми висіву 5,0 млн. штук/га та удобренні у нормі N30Р60К60+N30(III), за сівби після картоплі - при нормі висіву 6,0 млн. штук / га та нормі добрив N30P30K30. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від попередника та зростали при підвищенні дози добрив та норми висіву.
Публікації автора:
Каленська С.М., Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Пшениця яра у структурі зернового клину // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К. – 2005. – Вип. 3. – С. 64-66 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).
Шевченко О.І., Турченюк Л.О., Малеончук О.В. Повертаємося ще раз до колізій між клейковиною і білком // Зерно і хліб. – К. – 2005. - № 3 (39). – С. 8-10 (огляд літератури, узагальнення результатів, формулювання висновків).
Каленська С.М., Новицька Н.В., Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність та посівні якості насіння ярої пшениці // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 116. – С. 26-32 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних, формулювання висновків).
Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність насіння пшениці ярої //Наукові доповіді НАУ. – 2008. - № 1 (9) – 14 с.
Журавльова Н.В., Максименко О.А., Малеончук О.В. Продуктивність пшениці ярої залежно від систем удобрення // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Чабани, 29-30 листопада 2005 р., - К.: ЕКМО, 2005. – С. 43 (польові дослідження, узагальнення одержаних даних).
Антал Т.В., Малеончук О.В. Продуктивність ярої твердої пшениці залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва Національного аграрного університет. – К., 2006. – С. 65 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).
Дмитришак М.Я., Каленская С.М., Антал Т.В., Максименко А.А., Малеончук А.В. Яровая пшеница в решении продовольственной безопасности Украины // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы: Материалы ІІ Вавиловской международной конференции. Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. – Санкт-Петербург, ВИР, 2007. – С.67-68 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних аних).