Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків: 1. Вивчення стану розробки досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів дозволило розглядати феномен культури через призму філолофсько-антропологічного, творчого, соціологічного підходів у контексті історично визначеного рівня розвитку суспільства, творчих сил і здібностей особистості, відображених у способі організації життя та діяльності людей. Професійна культура тлумачиться як сукупність інтелектуальних, духовних, творчих здібностей, якостей і властивостей особистості та стилю діяльності, який передбачає усталений спосіб життя, сформовані на основі загальних і специфічних професійних знань загальну культуру, позитивний досвід, що дозволяють особистості ефективно та якісно вирішувати професійні завдання. Професійну культуру майбутніх соціальних педагогів визначено як інтегративну властивість особистості фахівця з соціальної педагогіки, якій притаманні певні особистісні характеристики, зумовлені рівнем загальної культури, суспільно позитивним досвідом, психолого-педагогічними знаннями, вміннями і навичками у поєднанні з творчим підходом до вирішення педагогічних завдань, що дозволяє ефективно та якісно здійснювати соціально-педагогічну діяльність, спрямовану на створення сприятливих педагогічних умов для розвитку дітей, підлітків і молоді в соціумі. 2. Визначено критерії та рівні сформованості професійної культури майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Обґрунтовано критерії (ціннісне ставлення до педагогічної дійсності, технолого-педагогічна готовність, творча активність особистості), оцінки прояву показників сформованості професійної культури майбутніх соціальних педагогів (усвідомлення педагогічних знань, визнання цінностей суб'єкт-суб'єктних відносин, задоволеність педагогічною професією, розуміння й оцінка цілей і завдань педагогічної діяльності; володіння різними її видами й уміннями для вирішення аналітико-рефлексивних, конструктивно-прогностичних, організаційно-діяльнісних, оцінно-інформаційних завдань; інтелектуальна активність, педагогічна інтуїція й імпровізація, динаміка творчої активності). Визначено чотири рівні сформованості показників професійної культури майбутніх соціальних педагогів (низький, середній, достатній та високий) та запропоновано змістові характеристики кожного з них, що визначає специфіку їх проявів і взаємозв’язків. 3. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що структурно-функціональна модель формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу передбачає реалізацію визначених структурних (ціле-мотиваційного, інформаційного, діяльнісного, емоційно-ціннісного, творчо-пошукового) та функціональних (діагностико-корегуючого, розвивально-проективного, стимулюючо-спонукального, організаторського й контрольно-оцінного) компонентів. За допомогою розробленої структурно-функціональної моделі формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів розкрито особливості структури, послідовності, зв’язку елементів змісту її формування. 4. Обґрунтовано та впроваджено особистісно зорієнтовану авторську технологію формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів, основним змістовим компонентом якої став факультативний спецкурс "Професійна культура соціального педагога". Аналіз результатів експерименту свідчить про ефективність розробки та впровадження структурно-функціональної моделі формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів, що позначилося позитивною динамікою рівнів сформованості показників професійної культури. Встановлено, що є істотна відмінність рівнів сформованості показників професійної культури студентів контрольних та експериментальних груп, зростання на кінець експерименту є суттєвим. Про ефективність упровадженої авторської технології свідчать результати сформованості високого та достатнього рівня професійної культури в експериментальних групах. Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна гіпотеза є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута. Запропонована особистісно зорієнтована технологія може бути використана у навчально-виховному процесі вищої школи для професійної підготовки фахівців. 5. З метою забезпечення ефективності формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу розроблено та експериментально перевірено навчально-методичний комплекс. До нього ввійшли: навчально-методичний комплекс до спецкурсу "Професійна культура соціального педагога" (навчально-методична програма, навчально-методична картка дисципліни, методичні рекомендації; тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань (есе), питання та завдання для підсумкового контролю); зміст соціальних ролей у процесі проведення ділових ігор; перелік знань, умінь та навичок, необхідних майбутнім соціальним педагогам для формування професійної культури. До рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки фахівців можна віднести: спрямування усіх компонентів навчально-виховного процесу на формування професійної культури, його системна організація; застосування особистісно орієнтованого підходу до формування професійної культури майбутніх фахівців; впровадження науково-методичного комплексу з соціальної педагогіки. Виконане дослідження не вичерпує всіх проблем формування професійної культури майбутніх соціальних педагогів. Подальшого дослідження потребує вивчення механізму впливу професійної культури на особистісну самореалізацію; розроблення технології організації виробничої практики майбутніх соціальних педагогів у контексті формування професійної культури у вищій школі; дослідження зарубіжного досвіду формування професійної культури майбутніх соціальних працівників і педагогів. |