1. Аналіз педагогічної літератури з проблеми формування професійних інтересів, практики навчання у вищій школі виявив, що професійний педагогічний інтерес є ключовим елементом формування особистості майбутнього педагога. Забезпечення процесу формування професійних інтересів є актуальним педагогічним завданням, яке ускладнюється суперечностями у сфері вікових особливостей, специфікою педагогічної праці та вимогами до професійної діяльності. 3. У дисертації обгрунтовано положення про те, що спеціально організована робота на заняттях з іноземної мови позитивно впливає на формування професійного педагогічного інтересу за умови високого рівня сформованості професійних умінь і навичок, які включають мовні й мовленнєві, методичні й загальнопедагогічні та комунікативні. 4. Проведене дослідження дало можливість встановити, що професійна характеристика вчителя проявляється в сукупності всіх видів педагогічної діяльності, що виражає професійно – педагогічну самосвідомість. В особистісній характеристиці учителя як суб’єкта педагогічної діяльності важливими є такі структурні компоненти, як усвідомлення моделі педагогічної діяльності, сформованість професійного кредо, стійкість професійної спрямованості, співвідношення сформованих якостей з певним професійним еталоном, оцінка себе професійно референтними людьми. Особливо характерно це для учителя початкових класів, що пояснюється особливостями організації навчально – виховної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку. Його зусилля в цілому мають бути спрямовані на розвиток особистості дитини засобами навчального предмета, наприклад, іноземної мови. 5. Педагог як суб’єкт педагогічної діяльності має бути наділений здатністю точно визначати мету й завдання навчально – виховної діяльності, вдаватись до саморегуляції, мати розвинуту емпатію, адекватну самооцінку, сформовані індивідуально – психологічні якості, які визначатимуть успішність педагогічної діяльності. Тому процес професійного становлення учителя має розпочинатись з орієнтації на майбутню діяльність з урахуванням усіх її параметрів на основі спрямованості професійних інтересів. 6. Було визначено, що сфера спілкування студентів педагогічних училищ та коледжів є не лише особистісно, а й професійно значущою. У процесі оволодіння фаховими дисциплінами, проходження педагогічної практики формується властива майбутньому учителю система індивідуально – типологічних, відносно стабільних особливостей діяльності, основою якої є інтерес до професійної взаємодії. 7. Ми також доводимо, що формування творчої професійно орієнтованої особистості студента можливе за умови перетворення його в суб’єкта навчальної діяльності, активного, зацікавленого в самовдосконаленні на основі глибокого самопізнання. Важливим компонентом цього процесу є професійна спрямованість, що передбачає інтерес до професії й схильність нею займатись. Без позитивного ставлення до професії неможливе оволодіння не лише загальними основами майбутньої діяльності, але й спеціальними уміннями й навичками, що забезпечують її успішне здійснення. 8. Ми вважаємо, що заняття з іноземної мови покликані здійснювати фахову підготовку спеціалістів, предмети психолого – педагогічного циклу мають забезпечити вивчення вікових та психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, вміннями орієнтуватись у нестандартних педагогічних ситуаціях, здійснювати оптимальне керівництво навчально – виховним процесом. А в процесі вивчення методик викладання навчальних предметів мають формуватися вміння передавати набуті знання. Забезпечення високого рівня розвитку кожного з перерахованих компонентів засвідчуватиме готовність студентів педагогічних училищ та коледжів до професійної діяльності. 9. При вивченні іноземної мови в педагогічних училищах розвиток професійного інтересу має здійснюватись через використання педагогічно значущого матеріалу та залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності на основі врахування структури мотиваційної сфери через діалектичний зв’язок її компонентів, що передбачатиме переростання професійного інтересу в професійну спрямованість. Велика увага при цьому повинна приділятися максимальному розвитку методичних та загальнопедагогічних здібностей як складової частини професійної компетенції студентів на уроках іноземної мови. 10. Формувати стійкі професійні інтереси студентів педагогічних училищ та коледжів у процесі вивчення іноземної мови можна за умови інформаційно – професійного навантаження занять, забезпечення високої індивідуальної активності на основі зняття емоційного дискомфорту, врахування сформованого рівня мовної компетенції та перспектив її розвитку з орієнтацією на усвідомлення професійної значимості та можливості використання набутих знань. Особливої ваги при цьому набувають комунікативні завдання та заняття психокорекційного змісту, призначення яких полягає в задоволенні вікової потреби в інтенсивному спілкуванні та необхідності діагностичних і корекційних процедур на основі глибокого самопізнання. 11. Опрацювання наукових джерел та власна експериментальна робота дозволила визначити рівень сформованості професійного інтересу студентів педагогічних училищ та тенденцій тих змін, яких зазнає інтерес в процесі навчання. Таким чином було встановлено загальний низький рівень інтересу студентів до педагогічної діяльності (у середньому близько 20% бажає працювати вчителем). Крім того була виявлена тенденція на старших курсах до зменшення кількості бажаючих працювати вчителем. Така зміна пояснюється усвідомленням студентами труднощів, пов’язаних з педагогічною діяльністю та не підготовленістю якісно, на високому професійному рівні їх розв’язувати. 12. Слід відмітити, що потреба в інтенсивному спілкуванні є однією з визначальних вікових потреб контингенту студентів педучилищ. З метою розвитку професійних інтересів студентів педагогічних училищ необхідно реструктуризувати переважно малоефективну ієрархію мотивації до вивчення іноземної мови на основі задоволення провідних вікових потреб (зокрема, в інтенсивному довірливому спілкуванні), варіативного поєднання стандартних та нестандартних вправ, використання завдань психокорекційного змісту, зменшення значущості оцінки як мотиватора навчання. Окремо варто вказати на необхідність нейтралізувати вплив таких негативних чинників, які стримують активність студентів. Це розбалансованість самооцінки, підвищена тривожність, несформованість комунікативних умінь та навичок. 13. Поряд із завданням розробки системи вправ, які повинні були сприяти формуванню професійних інтересів, ставилося завдання визначити оптимальне співвідношення традиційних видів роботи та вправ, що були включені до експерименту. Порівняльний аналіз результатів анкетного опитування в групах з різним співвідношенням стандартних та нестандартних вправ указав на те, що найкращі результати приносить їх поєднання коли на нестандартні припадає близько 40% часу. 14. Робота з метою формування професійного інтересу обов’язково включає і розробку критеріїв за якими визначається його рівень сформованості. Опрацювання теоретичного матеріалу та практичних досліджень у сфері професійного інтересу майбутніх педагогів дало можливість виділити такі критерії сформованості професійних інтересів: уявлення про суть педагогічної діяльності, бажання працювати вчителем початкової школи та готовність творчо застосовувати набуті знання; рівень задоволення педагогічною діяльністю під час педагогічної практики, налаштованість на виконання певного виду завдань (репродуктивного чи творчого), реагування на труднощі під час навчання та педагогічної практики; активність під час виконання завдань педагогічного змісту на заняттях, сформованість самооцінки та педагогічної емпатії, рівень тривожності. |
