У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки. 1. Здійснений порівняльний аналіз досвіду професійної підготовки майбутнього соціолога в європейських та вітчизняних вищих навчальних закладах дає підстави стверджувати, що, незважаючи на існування різних освітніх моделей у провідних європейських університетах, формування професійних якостей є пріоритетом сучасної професійної освіти майбутнього соціолога. Вітчизняна система професійної підготовки в основному зорієнтована на формування системи професійних знань, умінь та навичок, що відображено в нормативно-методичній документації, яка визначає зміст освітнього процесу студентів спеціальності “Соціологія”. 2. Ґрунтуючись на науковому осмисленні сутності категорій “якість особистості” та “професійна якість” у філософській, психолого-педагогічній та соціологічній літературі, під професійними якостями соціолога в дисертації розуміється сукупність діалектично взаємопов’язаних властивостей особистості як суб’єкта професійної діяльності, визначених вимогами суспільства до фахівців даної професії, сформованих завдяки особистісній власній активності на основі біопсихологічних властивостей. Професійні якості соціолога впливають на ефективність професійної діяльності та визначаються стійкістю (а не ситуативністю актуалізації), суттєвістю, скінченністю (тобто їх не можна розкласти на інші властивості) і спостережуваністю (рівень їх розвитку може бути продіагностований, досліджений). З огляду на провідні сфери професійної самореалізації майбутнього соціолога в дослідженні запропоновано та обґрунтовано систему професійних якостей, складовими якої є інтелектуальні (дослідницькі та прогностичні); комунікативні (перцептивні, інтеракційні, інформаційно-мовленнєві); фахові (професійна спрямованість, діловитість, професійна усталеність); творчі та морально-етичні якості. 3. На основі здійсненого аналізу особливостей професійної підготовки майбутнього соціолога, специфіки формування його професійних якостей у дисертаційній роботі подано авторську концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. Розроблену концептуальну модель подано як цілісну систему, що має певні взаємопов’язані елементи (цільовий, мотиваційно-стимулювальний, змістовий, операційно-технологічний, результативний), які створюють стійку єдність. Визначено, що ефективність формування професійних якостей майбутнього соціолога забезпечується реалізацією сукупності організаційно-педагогічних умов: орієнтації професійної підготовки на концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання; реалізації положень контекстного навчання у професійній підготовці майбутнього соціолога; спрямованості змісту дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки майбутнього соціолога на формування його професійних якостей. Методичною основою реалізації зазначених організаційно-педагогічних умов стали: спецкурс “Формування професійних якостей майбутнього фахівця у процесі контекстного навчання”, модуль до курсу “Педагогіки” “Професіоналізм особистості та діяльності соціолога”, “Посібник з англійської мови для студентів-соціологів”. Значною мірою формуванню професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання сприяло проведення педагогічної та виробничої практики, активізація науково-дослідної роботи студентів. 4. Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених організаційно-педагогічних умов цілком підтвердив гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Статистично значуща різниця коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних і контрольної груп під час проведення констатувального та контрольного зрізів педагогічного експерименту свідчить про ефективність формувального впливу. Кращих результатів досягли майбутні соціологи експериментальної групи, у якій контекстним навчанням було охоплено викладання двох дисциплін гуманітарного циклу, проведення практик та організація науково-дослідної роботи. Це вказує на те, що обсяг і насиченість використання форм, методів і засобів контекстного навчання суттєво підвищує ефективність процесу формування професійних якостей майбутнього соціолога. Крім того, отримана статистично значуща різниця коефіцієнтів сформованості професійних якостей майбутніх соціологів експериментальних та контрольної групи засвідчила те, що в умовах виключно традиційного навчання формування професійних якостей майбутнього соціолога не є достатньо ефективним. Таким чином, розв’язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети – визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування професійних якостей майбутнього соціолога в процесі контекстного навчання. Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти зазначеної проблеми. Подальшої розробки потребують такі його аспекти: забезпечення професійного відбору абітурієнтів на соціологічні спеціальності, врахування особливостей роботи зі студентами різних спеціалізацій, формування професійних якостей майбутнього соціолога в умовах заочної, дистанційної, екстернатної форм навчання. |
