У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів у процесі вивчення психологічних дисциплін, що виявляється у визначенні сутності, структури, змісту професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів та теоретико-методологічних основ їх формування у процесі професійної підготовки; теоретичному обґрунтуванні можливостей психології як навчальної дисципліни у формуванні професійних ціннісних орієнтацій; визначенні критеріїв діагностування, рівнів сформованості професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів та методичної бази їх діагностування; розробки програми формування професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів у процесі вивчення психологічних дисциплін. Аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, а також узагальнення педагогічного досвіду довів недостатню розробленість проблеми формування ПЦО майбутніх учителів, зокрема, засобами навчальних психологічних дисциплін. У зв’язку з цим тема даної роботи є актуальною і вимагає комплексної розробки.
За результатами теоретичного аналізу уточнено зміст поняття “професійні ціннісні орієнтації”. ПЦО вчителя являють собою систему інтегрованих смислових установок, що визначає ставлення вчителя до сутнісних сторін педагогічної діяльності, її суб’єктів та рівень професійної активності і творчості вчителя й тим самим забезпечує його особистісне та професійне самовизначення та самореалізацію, надає педагогічній діяльності сталий характер, виконує різноманітні функції. Складовими ПЦО вчителя є когнітивний, емотивний та конативний компоненти. 2. Значний резерв формування ПЦО мають навчальні психологічні дисципліни. Їх спрямованість на вивчення суб’єктивно-ціннісної сфери людини дозволяє пробудити у студентів прагнення до напруженої духовної праці, бажання зануритися в глибини людського життя, зробити власний світ предметом зацікавленої рефлексії, самопізнання, смислотворення; допомагає розв’язанню екзистенціальних питань, що пов’язані з професійною діяльністю та реалізацією себе у ній. Разом з тим аксіологічна проблематика все ще має недостатнє відображення у психологічних дисциплінах (навчальних програмах, підручниках, методичній літературі). Результати оцінювання студентами реального впливу психології як навчальної дисципліни на особистісний розвиток, у тому числі на формування ПЦО, свідчать про невикористаність її резервів. 3. Відповідно до компонентів моделі ПЦО вчителя на основі теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження визначено критерії (професійна широта ПЦО вчителя; суб’єктивне емоційне ставлення вчителя до аксіологічної складової педагогічної діяльності; особистісні професійні позиції вчителя) і показники (обізнаність вчителя у світі суспільно-педагогічних та професійно-групових цінностей відповідно до численних професійних функцій; осмислення вчителем педагогічних цінностей; структурно-смислова зв’язаність особистісних педагогічних цінностей у свідомості вчителя; емоційні модальності ПЦО; задоволення вчителем власними професійними позиціями й переживання їх гармонійності – суперечливості; спрямованість вчителя на результат педагогічної діяльності; цілепокладання, мотивація педагогічної взаємодії, готовність до використання певних засобів педагогічної діяльності, виконання професійних ролей, рефлексія результатів педагогічної діяльності, ставлення до суб’єктів педагогічного процесу) їх діагностування та рівні сформованості ПЦО як цілісної системи (декларативний, формально-рольовий, творчо-рефлексивний). 4. Для діагностування рівнів сформованості кожного з компонентів ПЦО майбутнього вчителя запропоновано комплекс методик, що забезпечує можливість інтегрування показників розвитку окремих проявів ПЦО у єдиний показник. Результати емпіричного дослідження показують, що багато майбутніх учителів (73,9%) неспроможні самостійно за роки навчання у ВНЗ сформувати власну систему ПЦО, наближену за змістом до моделі ПЦО вчителя-гуманіста. Тому існує необхідність організації спеціальної роботи з ними з метою формування їх ПЦО і, зокрема, у процесі вивчення психологічних дисциплін. 5. З метою сприяння становленню майбутнього вчителя суб’єктом формування власної ціннісно-смислової сфери та суб’єктом гуманістично орієнтованої освіти уточнено зміст аксіологічних компонентів нормативних навчальних психологічних дисциплін та розроблено спецкурс “Вступ до професійної педагогічної аксіології”. Експериментальна програма розроблена на основі особистісного рефлексивно-ціннісного підходу до формування ПЦО, основу якого складає діяльність студентів з самопізнання, рефлексії, смислотворення. Апробація експериментальної програми довела можливості формування ПЦО засобами навчальних психологічних дисциплін та активних методів навчання й підтвердила необхідність її впровадження у процес викладання психологічних дисциплін майбутнім учителям. Встановлено, що у ході теоретичних та практичних занять з психологічних дисциплін можливе підвищення рівня ПЦО майбутніх учителів. Порівняння даних констатувального та контрольного етапів дослідження визначило найбільші позитивні зрушення, статистично достовірні на рівні значущості р 0,05, у ПЦО майбутніх учителів ЕГ, що підтверджує ефективність проведеної експериментальної роботи. Отримані результати дозволяють відзначити, що поставлену мету дослідження досягнуто, завдання розв’язано, наукова гіпотеза знайшла підтвердження у процесі теоретичного та практичного дослідження. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування ПЦО майбутніх учителів у період навчання у ВНЗ. Перспективними напрямами подальших досліджень можна визнати такі: лонгітюдне дослідження динаміки ПЦО вчителів та встановлення чинників, що впливають на їх зміни; визначення закономірностей впливу ПЦО вчителя на рівень результативності педагогічної діяльності; дослідження змістових характеристик міжгрупової диференціації ПЦО вчителів. |
