1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання проблеми підвищення якості формування професійних умінь у майбутніх інженерів, що виявляється в обґрунтуванні, розробці, експериментальній перевірці та впровадженні цілей, змісту, методів, засобів, форм та технології методичної системи формування професійних умінь із загальної хімічної технології у майбутніх інженерів засобами задачного навчання. 2. Проведений аналіз традиційних методичних систем формування професійних умінь показав, що вони не забезпечують належного рівня професійної підготовки майбутніх інженерів. Стратегічним напрямом забезпечення потрібної якості професійної підготовки майбутніх інженерів визначено реалізацію державних стандартів вищої освіти. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав недостатню розробленість в педагогічній науці положень щодо створення методичних систем формування професійних умінь у майбутніх інженерів на основі реалізації державних стандартів вищої освіти. Визначено, що концептуальною основою розроблення цих методичних систем повинен бути суб’єктно-діяльнісний підхід, який забезпечує не тільки якісне формування професійних умінь, а й розвиток і формування особистісних характеристик майбутніх фахівців – професійно важливих якостей. 3. Аналіз теоретичних засад суб’єктно-діяльнісного підходу дозволив дійти висновку про те, що науково обґрунтоване розроблення методичної системи формування професійних умінь у майбутніх інженерів можливе за умови врахування всіх елементів системи навчально-пізнавальної діяльності: мотивів, цілей, програми, інформаційної основи, блоку прийняття рішень, результатів, суб’єкта, процесу, предмету, дидактичних засобів, умов та продукту. 4. На основі аналізу структури змісту професійної підготовки інженера визначено три складники професійних умінь: предметно-професійний, інформаційно-математичний та психолого-дидактичний. Це дозволило розробити концептуальну ідею підвищення якості формування професійних умінь у майбутніх інженерів за рахунок системного врахування трьох складників при розробленні всіх елементів методичної системи задачного формування професійних умінь у майбутніх інженерів. 5. Науково обґрунтовано і розроблено методичну систему формування професійних умінь у майбутніх інженерів засобами задачного навчання. На основі системного підходу теоретично обґрунтовано метод розроблення цілей та змісту задачного формування у студентів професійних умінь, який на відміну від традиційних дозволяє послідовно враховувати предметно-професійний, інформаційно-математичний та психолого-дидактичний складники. З використанням запропонованого методу розроблено ієрархічні системи професійних умінь та професійно-орієнтованих задач з їх формування – елементи “цілі-зміст” методичної системи. Таке поєднання цілей і професійно-орієнтованих задач надає можливості реалізувати повноцінне формування професійних умінь на всіх рівнях ієрархії. Встановлено, що у процесі формування у студентів професійних умінь навчальну інформацію згідно з моделлю репрезентації знань А. Пайвіо слід розподіляти на декларативну у вигляді мережевих графових моделей та процедурну у вигляді моделей на основі схем орієнтувальної основи дій. Ці положення стали основою для розроблення: методу комплексного навчання студентів розв’язанню професійно-орієнтованих задач, який ґрунтується на комбінованому використанні методу графа (дерева) розв’язання задач та методу адаптивного проблемно-програмованого управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів; на основі методу комплексного навчання – нового класу засобів задачного формування у майбутніх інженерів професійних умінь - комплексних дидактичних моделей, які є моделями професійної діяльності фахівця і комплексно репрезентують теоретичні і практичні знання. 6. Результати експериментального дослідження підтвердили гіпотезу та теоретичні положення методичної системи формування професійних умінь і показали суттєве підвищення якості формування у студентів професійних умінь (приріст середніх значень коефіцієнту засвоєння навчальної інформації в експериментальних групах складає 10,6%, а в контрольних групах – 3,8%), зменшення витрат навчального часу (в експериментальних групах – на 12,8%, в контрольних – на 4,2%), а також розвиток діяльнісно-важливих якостей. 7. Теоретично обґрунтовані положення методичної системи формування професійних умінь засобами задачного навчання покладено в основу навчального посібника “Методика розв’язання задач із загальної хімічної технології”, рекомендованого Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів. Виконане дослідження не вирішує всіх аспектів розв’язання проблеми підвищення ефективності та якості формування професійних умінь у майбутніх інженерів засобами задачного навчання. Подальшого дослідження потребують: обґрунтування теоретичних і методичних засад комп’ютерних технологій формування професійних умінь у майбутніх інженерів; наукове обґрунтування методичних систем дистанційного навчання майбутніх інженерів. |