1. На основі аналізу філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури з проблеми дослідження встановлено, що глобальна інформатизація суспільства ставить перед системою освіти завдання широкомасштабного використання ІТКТ з метою формування різнобічної особистості майбутнього фахівця. У середині 90х років минулого століття для більшості освітян стало зрозумілим, що ІТКТ є не просто новим засобом навчання, а й ефективним інструментом педагогічного впливу на тих, хто навчається. 2. У дисертації обґрунтовано, що нині в суспільстві відкриваються безпрецедентні можливості для розвитку людини і формування фахівця. Проте використати ці можливості зможуть лише ті члени суспільства, які володітимуть необхідними знаннями та вміннями, що дозволять їм орієнтуватися в новому інформаційному просторі. Інформація нині набуває глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини. Саме сьогодні формується інформаційна єдність людської цивілізації та реалізується вільний доступ кожної людини до її інформаційних ресурсів за допомогою мережних комунікацій. 3. Вивчення процесу розвитку країн світової спільноти дало підставу констатувати, що основними складовими інформаційних процесів нині є: неухильне зростання швидкості передачі повідомлень; збільшення об'ємів інформації, що передається; прискорення обробки інформації; більш повне використання зворотних зв’язків; збільшення об’ємів інформації, що здобувається та прискорення процесу її впровадження; наочне відображення інформації, що використовується, в процесах управління; зростання технічної оснащеності управлінської праці. 4. Інформатизація навчальних закладів є крупномасштабною інновацією, що прийшла в Україну в останні 15-20 років. Більш того, серед багатьох інновацій – це найвартісніший продукт, що потребує постійного технічного оновлення та суттєвих матеріальних витрат, оскільки зростаючі темпи науково-технічного прогресу вже через 2-3 роки безповоротно знецінюють нинішні вкладання коштів. Встановлено, що впровадження інновацій поки що не розглядалося в площині пошуку оптимальних освітніх методик, а мало індустріальну, технологічну основу і передбачення радикальних змін у навчальному процесі в зв’язку з появою в ньому потужного технічного засобу, на жаль, поки що не збулися. 5. У процесі дослідження виявлено причини, що пояснюють виникнення такої ситуації в інформатизації навчального процесу: технократичний підхід до процесу інформатизації навчальних закладів, прийняття непрофесійних рішень у педагогічній сфері; наявність усталених традицій у процесах навчання, сформованих практично на генетичному рівні; відсутність коштів на створення навчальних програмних комп’ютерних комплексів, електронних підручників і посібників, орієнтованих на взаємодію з традиційними освітніми технологіями. Нині методи використання обчислювальної техніки на заняттях, як правило, є продовженням традиційних методик. Пропоновані програмні засоби навчального призначення часто повторюють зміст підручників і посібників. 6. Нині в навчальних закладах є значні ресурси для створення системи відкритої та дистанційної освіти: електронні засоби навчального призначення, автоматизовані інформаційні системи, центри колективного користування з віддаленим доступом, що є міцною основою для створення єдиного освітнього інформаційного середовища. Проте створені ресурси характеризуються неповним поданням навчального матеріалу, недостатнім розподілом його за видами навчальної діяльності. Є певні вимоги до якості електронних навчальних засобів. Для ефективного використання напрацьованого досвіду і подальшого його розвитку потрібне здійснення єдиної політики в галузі інформатизації освіти. Інтенсивний розвиток технічних засобів ІТКТ надає належні дидактичні можливості, ефективність реалізації яких значною мірою залежить від рівня розвитку, дидактичної обґрунтованості і технологічності методичного забезпечення. 7. У результаті дослідження запропоновано головні характеристики, що визначають рівень формування професійних знань майбутнього фахівця: - спрямованість методів активізації пізнавальної активності учнів на максимальне практичне використання глобальних мереж для розв’язування професійних завдань; - проведення багатопараметричного експертного оцінювання з питань впливу набутих учнями умінь і навичок на вищезазначені критерії сформованості інформаційної культури фахівця; - використання статистичних методів обробки даних про рівень сформованості умінь учнів у конкретній професійній галузі. 8. У процесі педагогічного експерименту було виділено три основних групи умінь учнів, що впливають на формування професійних знань: - уміння використовувати методи вербалізації інформації в INTERNET у навчальних цілях, уміння використовувати засоби комунікації для обміну досвідом. - уміння використовувати загальнодоступні бази електронної інформації як додаткове джерело наукової інформації. - уміння використовувати в роботі дистанційні навчальні проекти, розробляти власні. 9. Доведено, що мережні технології надають суттєві можливості для вивчення навчального матеріалу, підвищують якість навчання і дозволяють тривалий час утримувати увагу учня. Переваги мережних технологій у тому, що можна легко змінювати зміст курсу навчальних предметів, вводити найновіші дані, коригувати курс за підсумками навчання, оперативно відображати поточну успішність учнів тощо. Використання мережної взаємодії є способом організації навчальної діяльності учнів з метою активного, усвідомленого засвоєння навичок інформаційної діяльності, підвищення мотивації навчання, розвитку комунікативних навичок, формування професійних знань. Педагогічний експеримент засвідчив, що використання комп’ютерних мережних технологій в навчанні є ефективним, сприяє реалізації відомих дидактичних принципів організації навчального процесу, наповнює діяльність викладача принципово новим змістом, дозволяючи йому зосередитися на своїх головних функціях. 10. Таким чином, застосування мережних комунікацій у підготовці фахівців можливе і необхідне, оскільки: викликало інтерес учнів і підсилило мотивацію навчання; надало можливості використання різних способів подання інформації; дозволило активно включити учнів у навчальний процес, зосередивши їхню увагу на найбільш важливих аспектах матеріалу, організувати психологічно спокійну роботу учнів; давало можливість використовувати під час занять значні обсяги інформації (інформаційні мережі, бази даних тощо); потребувало постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, відповідного обладнання і вдосконаленого методичного і програмного забезпечення. Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми застосування ІТКТ у навчальному процесі. Перспективними напрямами подальших досліджень є такі: розроблення навчально-методичних комплексів на основі комп’ютерних мереж; створення належного програмного забезпечення для вивчення спеціальних предметів; визначення оптимальних шляхів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ. | 