У дисертаційній роботі на основі визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого для народного господарства наукового завдання – розробка науково-методичних засад формування та оцінки інвестиційного клімату як показника ефективності державного управління інвестиційним процесом. За результатами дослідження сформульовано такі висновки. 1.Дослідження проблем інвестування, ролі органів державного управління у формуванні привабливого інвестиційного клімату є одним із найбільш актуальних завдань науки з державного управління. Оцінка інвестиційного клімату країни загалом та окремих її реґіонів зокрема проводиться уже тривалий час з використанням різноманітних методик та численних критеріїв оцінки. Однак усі методики здебільшого зорієнтовані на рейтингові оцінки інвестиційної привабливості реґіонів. Встановлено, що поза увагою науковців залишається діяльність місцевих державних адміністрацій з формування привабливого інвестиційного клімату. 2.У роботі запропоновано визначення поняття “механізм державного управління формуванням інвестиційного клімату” і уточнено значення таких дефініцій, як: “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний процес”, “інвестиційне середовище”, “інвестиційний потенціал”, “інвестиційний клімат”, що дозволяє однозначно трактувати ці терміни в процесі державного управління інвестиційною діяльністю. 3.Доведено, що нормативно-правова база інвестиційної діяльності не є цілісною, раціональною та ефективною. Існують численні приклади розбіжностей та суперечностей у трактуванні певних норм та термінів, відсутня уніфікація за стилем та структурою викладення. Автором запропоновано системний підхід до формування нормативно-правової бази інвестиційної діяльності, а саме: ідентифікувати систему, яка включає в себе нормативно-правову базу, як підсистему (наприклад, систему інвестиційної діяльності); визначити цілі та функції цієї системи та підпорядкувати роль та функції нормативно-правової бази цілям та функціям системи інвестиційної діяльності. Такий підхід дозволить розглядати нормативно-правову базу інвестиційної діяльності не як сукупність окремих законодавчих та нормативних актів, а як цілісну, раціональну та ефективну підсистему інвестиційної діяльності. 4.Встановлено, що в Україні утвердилась макроекономічна стабілізація. Починаючи із 2000 р., економіка України демонструє досить високі темпи зростання. Однак, як показав аналіз, хоча показники зростання економіки є суттєвими, в Україні існує значний потенціал зростання. У 2003 р. індекс фізичного обсягу ВВП становив лише 54,3% до рівня 1990 р. На неефективність державного управління у сфері фінансів вказує невідповідність темпів економічного зростання та фактичних надходжень до бюджету 2003 р. Неприпустимим є те, що лише 2% запозичень спрямовується на інвестиційні проекти, а 85% – на фінансування бюджетного дефіциту. За роки незалежності в Україні не створено єдиної, зрозумілої, раціональної та ефективної політики у сфері державних запозичень. 5.Запропоновано проводити ідентифікацію стану інвестиційного середовища як складової механізму державного управління за такими напрямками: державні програми розвитку інвестиційної діяльності; інвестиційний потенціал; інноваційна діяльність; інтелектуальний капітал; доходи населення та їх структура; розвиток підприємництва, податкова система, банківська система і ринок страхування, фондовий ринок, система судоустрою; політична система. Дослідження перерахованих вище елементів інвестиційного середовища дозволяє зробити висновок про те, що в Україні в основному створено інституційні умови для інвестування. 6.Виявлено, що підприємницький клімат в Україні залишається несприятливим. Свідченням цього є низька рентабельність господарської діяльності, велика кількість збиткових підприємств, мала частка малого та середнього підприємництва у ВВП України (10 – 15%). Для реґіонів (на прикладі Львівської області) характерні такі ж тенденції в інвестиційному середовищі, як і в Україні. Основними перешкодами щодо розвитку інвестиційному процесу є надмірна тінізація економіки, корупція, неефективна державна політика у сфері підприємництва, суперечливість законодавчої бази, слабкість банківської системи, недосконала система судоустрою, відсутність досвіду і висококва-ліфікованих кадрів в органах державного управління, які керують інвестиційним процесом як на центральному, так і на реґіональному рівнях. 7.Для підвищення ефективності державного управління органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування автор пропонує застосовувати в керівництві територіями раціональні аналітичні методи (аудит адміністративної діяльності, аудит операційної діяльності адміністрацій, оцінювання, аналіз державної політики, фінансовий аналіз тощо) і управлінські технології (управління за цілями, управління за результатами, стратегічне управління, контролінг, управління якістю, бенчмаркінг, управління знаннями, маркетинг управлінських послуг, політичний менеджмент і маркетинг тощо). 8.Для розробки та реалізації державних програм і планів заходів розвитку інвестиційної діяльності пропонується застосовувати методологію управління проектами, яка передбачає: визначення мети програми, планування дерева цілей, ієрархічної операційної структури робіт з визначенням ресурсів, якості та часу, оцінку ризиків, керівництво і контроль за реалізацією програми, оцінку результатів та наслідків. 9.Автором розроблена методика оцінювання діяльності місцевих державних адміністрацій з формування привабливого інвестиційного клімату в реґіоні, яка дозволяє визначити реальний вплив органів виконавчої влади на формування інвестиційного клімату, виявити резерви покращення їх діяльності та накреслити напрямки вдосконалення діяльності місцевих державних адміністрацій з формування привабливого інвестиційного клімату в регіоні. Методика оцінювання передбачає десять кроків: 1) оцінювання потреб; 2) визначення інтересів; 3) визначення повноважень органів влади; 4) опис напрямів діяльності; 5) оцінювання цілей; 6) оцінювання рішень; 7) оцінювання діяльності; 8) оцінювання результатів; 9) оцінювання наслідків; 10) оцінювання вигід і витрат. У дисертації детально описано методичні підходи до оцінювання кожного кроку, наведено конкретні приклади оцінювання ЛОДА. 10.Обгрунтована необхідність здійснення постійного моніторингу стану інвестиційного клімату в реґіоні. У процесі моніторингу інвестиційного клімату визначаються результати та наслідки державної політики у цій сфері, розглядаються питання про те, які проблеми були вирішені і наскільки успішно. Для оцінки привабливості інвестиційного клімату рекомендовано використовувати доповнену нами методику Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України і соціологічної служби “Соціс-Геллап”, яка доповнена 34 чинниками. Методика передбачає експертну оцінку в динаміці восьми предметних чинників: 1) стан політичного середовища; 2) рівень адаптивності політико-економічної системи до реформування; 3) стан національної законодавчої бази; 4) міжнародне право; 5) ступінь розвиненості двохсторонніх і багатосторонніх міждержавних відносин; 6) правове середовище стосовно підприємництва; 7) рівень дієвості державної системи; 8) оцінка інтегрального ризику. Ці чинники розглядаються з позиції теорії систем у взаємодії і визначаються на основі експертних оцінок, що дозволяє одержати кількісну оцінку інвестиційного клімату. 11.Доведено, що основними шляхами поліпшення інвестиційного клімату є: реалізація цільових комплексних програм, що передбачає також підготовку управлінських кадрів на всіх рівнях; вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємництва та інвестиційної діяльності; суттєве поліпшення інституційного захисту прав інвесторів; розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності; вдосконалення системи корпоративного управління; ефективна державна політика у сфері державних запозичень; створення в Україні дієвого механізму протидії корупції; вдосконалення процедури банкрутства та перегляд діючої амортизаційної політики; реформування податкової системи; детінізація та дебюрократизація; розвиток фінансової сфери тощо. Все це позитивно вплине на формування ринкового середовища, створення умов для добросовісної конкуренції і покращить інвестиційний клімат. 12.Результати дослідження дають підставу для висновку про те, що крім несприятливого інвестиційного клімату, на реґіональному рівні відбувається нераціональний розподіл обмежених інвестиційних ресурсів. Встановлено необхідність та запропоновано експертний підхід до визначення пріоритетних напрямів місцевого економічного розвитку. На основі поєднання таких інструментів дослідження, як експертні оцінки та математичне моделювання, запропоновано комбінований метод прийняття рішень з розподілу бюджетних інвестиційних ресурсів у реґіоні. Запропонована методика дозволяє приймати оптимальні рішення, краще управляти інвестиційним процесом в реґіоні. |
