За результатами проведеного теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки: 1. Проблема психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до ділового спілкування іноземною мовою є малодослідженою в галузі педагогічної психології й має важливе наукове та практичне значення.
У наукових дослідженнях вчених залишились поза увагою власне психологічні аспекти мотивації студентів ВНЗ до вивчення та використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності, формування у них адекватних уявлень, знань про її можливості. Встановлено основні показники успішності спілкування студентів діловою іноземною мовою, а також основні проблеми та завдання ВНЗ щодо формування іншомовної культури майбутнього фахівця. 2. Запропонована та експериментально перевірена структура психологічної готовності особистості до ділового спілкування іноземною мовою. Вона являє собою єдність та взаємозв’язок таких компонентів готовності як мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового. Розкривається психологічна сутність кожного з них, критерії й показники їх розвитку у студентів. 3. На основі розробленої структури психологічної готовності проведено порівняльний констатувальний експеримент з вивчення особливостей розвитку зазначених компонентів готовності у студентів 1-4-го курсів, юнаків та дівчат, вихідців з села та міста, фахівців різних професійних напрямків. Виокремлено структуру провідних мотивів, у яку входять мотиви особистісного розвитку та професійного самовдосконалення, мотиви обміну інформацією та ділового спілкування і пізнавальні мотиви. Вони є найбільш вагомими для студентів усіх курсів, всіх спеціальностей, для юнаків та дівчат, представників з міста та села. У структуру провідних мотивів не ввійшли мотиви престижності спілкування іноземними мовами, мотиви працевлаштування, навчання за кордоном, наслідування фахівця, що зразково володіє іноземною мовою. 4. Виявлено, що після 2-го курсу, особливо на випускному етапі, у майбутніх бакалаврів дещо знижується інтерес до вивчення більшості іноземних мов. Найбільшою популярністю сьогодні у молоді користуються англійська, французька, німецька мови. Є значний інтерес до вивчення інших мов (італійської, польської, іспанської, східних мов), проте він може бути задоволений, як правило, поза межами навчального процесу, у додатковий час і за додаткову платню. 5. Рівень сформованості когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів психологічної готовності до ділового спілкування іноземною мовою у студентів досліджуваних професійних напрямків є дуже низьким. Когнітивний компонент в середньому не сформований майже в кожного п’ятого, а операційно-діяльнісний – більш ніж у кожного другого студента. Дещо вищий рівень сформованості має когнітивна готовність, у порівнянні з операційно-діяльнісною, що зумовлено значно меншими затратами студентів навчальних зусиль на її розвиток, включенням для цього, здебільшого, функцій сприймання та пам’яті. Процес же формування мовленнєвих умінь та навичок, у порівнянні з розвитком знань, є більш тривалим та складним. Чинниками, які впливають на успішність ділового спілкування студентів діловою іноземною мовою, на нашу думку є : недостатній словниковий запас, нездатність висловлюватись іноземною мовою, високий темп спілкування, складність переходу з рідної на іноземну мову, нездатність адекватно розуміти думку іншою мовою та ін. Вони негативно позначаються і на психічних станах студентів. Труднощі розвитку в майбутніх фахівців з вищою освітою когнітивного та операційно-процесуального компонентів готовності особисті до ділового спілкування іноземними мовами мають як суб’єктивний (неадекватна мотивація, психологічні установки щодо вивчення та використання в професійній діяльності іноземної мови, низький рівень знань та навичок з шкільної програми іноземної мови, недостатній рівень усвідомлення її професійної та особистісної значущості та ін.), так і об’єктивний (невідповідність змісту освіти форм та методики проведення занять, недостатня якість підготовки викладачів та ін.) характер. 6. Встановлено, що готовність студентів до спілкування іноземною мовою суттєво знижується за рахунок недостатнього рівня розвитку їх емоційно-вольової готовності. Хвилювання, тривога, що виникають у значної частини майбутніх фахівців призводять до зниження результативності занять з іноземної мови, низького рівня сформованості знань та умінь щодо спілкування нею. 7. У результаті проведеного дослідження запропонована модель та програма формування психологічної готовності особистості майбутнього фахівця до ділового спілкування іноземною мовою. В її структуру входять психолого-педагогічні засоби, спрямовані на покращення розвитку всіх компонентів зазначеної готовності: мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного та емоційно-вольового. Формувальний експеримент, спрямований на реалізацію запропонованої моделі та програми підтвердив свою ефективність щодо розвитку психологічної готовності студентів до ділового спілкування іноземною мовою. Предметом подальших досліджень може стати вивчення впливу індивідуально-типологічних особливостей особистості на формування психологічної готовності до ділового спілкування іноземною мовою, виявлення професійно важливих якостей, властивостей особистості, що сприяють успішному засвоєнню та використанню іноземної мови у різних видах професійної діяльності. |
