Анотація до роботи:

Дзюба Т.М. Формування психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі формування психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження з даної проблеми.

У дослідженні розкрито зміст та структуру психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту. Виявлено недостатній рівень сформованості психологічної готовності (в цілому та окремих її компонентів).

Виділено чинники, які впливають на становлення психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту (місце розташування навчального закладу; тип навчального закладу; стать, вік та стаж управлінської діяльності заступників директорів шкіл).

Розроблено технологію формування психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту, яка забезпечує реалізацію таких психологічних умов: а) оволодіння знаннями, що розкривають сутність взаємодії заступника директора школи з учителями в умовах конфлікту; б) оволодіння методами діагностики основних компонентів психологічної готовності до такої взаємодії та чинників, які впливають на неї; в) оволодіння засобами та прийомами забезпечення ефективної особистісно-розвивальної взаємодії заступника директора школи з учителями в умовах конфлікту.

1. Психологічна готовність заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту – це стійке системне психологічне утворення в структурі особистості фахівця, що забезпечує здійснення ефективної управлінської діяльності в умовах «потенційного» та «реального» конфлікту. Психологічна готовність включає взаємопов’язані та взаємозумовлені компоненти: а) когнітивний – сукупність конфліктологічних знань, необхідних для адекватного визначення, сприйняття та розуміння ситуації взаємодії як конфліктної; б) операційний – сукупність конфліктологічних умінь і навичок, які забезпечують ефективне розв’язання конфліктних ситуацій взаємодії заступника директора школи з учителями; в) особистісний – сукупність конструктивних конфліктологічних якостей фахівця, які впливають на особливості його конфліктно-компетентної поведінки, сприяють розвитку конструктивної конфліктної позиції.

2. У результаті констатуючого етапу дослідження виявлено недостатній рівень сформованості компонентів психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії з учителями в умовах конфлікту у переважної більшості опитаних, що знайшло відображення в таких негативних виявах: а) недостатньому рівні конфліктологічних знань та розуміння конфлікту здебільшого як негативного, деструктивного явища; б) недостатньому рівні конфліктологічних умінь, навичок та односторонньому використанні стратегій поведінки в конфлікті; в) переважанні ціннісних орієнтацій на «інтереси справи» та «на себе» над ціннісною орієнтацією «ставлення до підлеглих» та вираження таких індивідуально-психологічних якостей, як тривожність, ригідність, фрустрація, агресивність та ін.

3. Виділено три рівні сформованості психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії з учителями в умовах конфлікту: низький (інтуїтивний); середній (базовий); високий (творчий). Встановлено, що переважна більшість заступників директорів шкіл (70,0 %) знаходяться на низькому (інтуїтивному) рівні психологічної готовності до взаємодії в умовах конфлікту. Кількість заступників директорів шкіл із середнім (базовим) рівнем складає 28,0 % опитаних. І лише 2,0 % респондентів виявили високий (творчий) рівень психологічної готовності до взаємодії в умовах конфлікту.

4. Виявлено ряд чинників, які мають статистично значущий вплив на становлення психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії з учителями в умовах конфлікту, і, які відносяться до: а) макрорівня (місце розташування навчального закладу); б) мезорівня (тип навчального закладу); в) мікрорівня (стать, вік та стаж управлінської діяльності заступника директора школи).

5. При аналізі чинників макрорівня (місце розташування навчального закладу) встановлено: а) заступники директорів міських шкіл за рівнем розвитку конфліктологічних знань випереджають заступників директорів сільських шкіл; б) для заступників директорів сільських шкіл більш значущою, порівняно з заступниками директорів міських шкіл,
   є ціннісна орієнтація «на інтереси справи», в той час, як для заступників директорів міських шкіл більш значущою, порівняно із заступниками директорів сільських шкіл, є орієнтація «на офіційну субординацію»; в) заступники директорів міських шкіл в середньому виявляють дещо нижчий рівень агресивності, ніж їхні колеги із сільської місцевості.

6. При аналізі чинників мезорівня (тип навчального закладу) виявлено: а) заступники директорів шкіл нового типу випереджають заступників директорів шкіл традиційного типу за рівнем конфліктологічних знань; б) заступники директорів шкіл нового типу більше орієнтовані на «офіційну субординацію» та «на себе», в той же час у заступників директорів традиційних шкіл, переважає «орієнтація на справу» та «на ставлення до підлеглих»; в) рівень ригідності заступників директорів шкіл нового типу значно перевищує рівень ригідності заступників традиційних шкіл.

7. У процесі аналізу чинників мікрорівня встановлено вплив:

– статі: а) за рівнем конфліктологічних знань заступники директорів шкіл-жінки випереджають заступників директорів шкіл-чоловіків; б) заступники директорів шкіл-чоловіки більше пов’язують конфлікт з виявами фізичної та вербальної агресії, тоді, як заступники директорів шкіл-жінки більше пов’язують конфлікт з психологічною несумісністю; в) чоловіки більше, порівняно з жінками, орієнтуються «на себе» та «на офіційну субординацію», тоді як жінки більше, порівняно з чоловіками, орієнтуються на «на інтереси справи» та «на підлеглих»; г) заступники директорів шкіл-чоловіки випереджають заступників директорів шкіл-жінок за рівнем вияву агресивності та ригідності, тоді, як жінки випереджають чоловіків за рівнем тривожності та фрустрації;

– віку: а) заступники директорів шкіл віком від 45 до 55 років переважають представників інших вікових груп за такими конфліктологічними вміннями та навичками, як уміння «приймати оптимальне рішення в умовах конфлікту» та уміння «прогнозувати виникнення конфлікту»; б) заступники директорів шкіл віком понад 55 років переважають інші вікові групи щодо рівня розвитку вмінь та навичок «конструктивного сприйняття критики»;

– стажу управлінської діяльності: а) для заступників директорів шкіл із стажем управлінської діяльності до 5 років переважаючою є така стратегія поведінки в конфлікті, як «боротьба»; від 5 до 10 років – стратегія «пристосування» та понад 10 років – стратегія «уникнення»; б) для переважної більшості новопризначених заступників директорів (до
5 років управлінського стажу) домінуючою є така ціннісна орієнтація в діловій взаємодії, як «орієнтація на себе», від 5 до 10 років – орієнтація «на інтереси справи» та орієнтація «на ставлення до підлеглих», понад 10 років – орієнтація «на офіційну субординацію».

8. Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і показали, що підвищити рівень психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії з учителями в умовах конфлікту можна шляхом використання в системі післядипломної педагогічної освіти спеціальної технології, яка забезпечує реалізацію таких психологічних умов: а) оволодіння знаннями, що розкривають сутність взаємодії заступника директора школи з учителями в умовах конфлікту; б) оволодіння методами діагностики основних компонентів психологічної готовності до такої взаємодії та чинників, які впливають на неї; в) оволодіння засобами та прийомами забезпечення ефективної взаємодії заступника директора школи з учителями в умовах конфлікту.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми психологічної готовності заступника директора школи до взаємодії з учителями в умовах конфлікту. Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає у підготовці практичних психологів до надання психологічної допомоги керівникам шкільних організацій щодо взаємодії з учителями в умовах конфлікту; у розробці моделі психолого-управлінського консультування керівників шкільних організацій з проблем формування психологічної готовності до взаємодії в умовах конфлікту.

Публікації автора:

а) Навчальні посібники та програми:

1. Дзюба Т.М. Комплекс методик для діагностики психологічної готовності керівника школи до взаємодії в умовах конфлікту / За наук. ред. Л.М. Карамушки. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 64 с.

2. Дзюба Т.М. Конфліктологія в освітньому менеджменті: Тренінгова програма для керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Полтава: ПОІППО, 2005. – 52 с.

б) Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

3. Дзюба Т.М. Конфліктологічна компетентність як складова професійної компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Зб. наук. праць. Спец.
   випуск «Теорія та практика управління педагогічними процесами». – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2002. – С. 91-97.

4. Дзюба Т.М. Деякі аспекти взаємодії заступника директора школи з педагогами в умовах конфлікту // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. – К.: Міленіум, 2003. – Ч. 10. – С. 17-21.

5. Дзюба Т.М. Дослідження факторів, що обумовлюють наявність конфліктів у системі «заступник директора школи – вчитель» // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. – К.: Міленіум, 2004. – Ч. 12. – С. 155-160.

6. Дзюба Т.М. Психологічна готовність заступника директора школи до взаємодії в умовах конфлікту: результати емпіричного дослідження // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки – К.: Міленіум, 2006. – Ч. 18. – С. 34-39.

7. Дзюба Т.М. Система чинників, які впливають на розвиток конфліктологічної готовності заступника директора школи // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIIІ, Ч.9. – К., 2006. – С. 133-144.

8. Дзюба Т.М. Технологія формування психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, № 740. – Серія психологія. Випуск 36. – Харків, 2006. – С. 46-52.

в) статті у нефахових виданнях та тези доповідей на наукових конгресах, конференціях і семінарах:

9. Дзюба Т.М. Роль особистості керівника школи у профілактиці конфліктів // Директор школи № 34, вересень, 2002. – С. 6-8.

10. Дзюба Т.М. Умови ефективного формування психологічної готовності заступників директорів шкіл до взаємодії в умовах конфлікту // Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін: Тези IV наук.-практ. конф. з організаційної та економічної психології (23-24 листопада 2006 р., м. Київ) / За наук. ред. Л.М. Карамушки. – К.: Наук. світ, 2006. – С. 98-99.

11. Dzuba T. Research of Conflictogens in the System. XIIІ European Congress of Work and Organizational Psychology, May 12-15, 2005, Istanbul, Turkey (Abstract, CD ROM).