Анотація до роботи:

Несукай О.Г. Формування серцевої недостатності у хворих набутими вадами серця в залежності від особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11.- кардіологія.- Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної кардіології – вдосконаленню діагностики СН у хворих набутими вадами серця з використанням трансторакального ультразвукового дослідження серця. У роботі представлена комплексна оцінка структурно-функціональної перебудови лівого і правого шлуночків і передсердь серця при різних стадіях гемодинамічного перевантаження тиском і об’ємом і формування СН у хворих набутими вадами серця (аортальним стенозом, аортальною недостатністю, мітральним стенозом, мітральною недостатністю та їх комбінаціях), після мітральної комісуротомії та протезування мітрального клапана у хворих мітральними вадами, а також після курсового, двох- та шестимісячного лікування інгібіторами АПФ у хворих мітральним стенозом і мітральною недостатністю, після двохмісячного призначення блокаторів бета-рецепторів у хворих мітральною недостатністю. Встановлені механізми виникнення СН у хворих з різними набутими вадами серця.

На основі отриманих результатів обґрунтовані рекомендації по лікуванню СН у хворих з набутими вадами серця.

В дисертації представлено нове рішення науково-практичної проблеми кардіології – покращання діагностики дисфункції міокарда і ранньої стадії серцевої недостатності, а також медикаментозних підходів до корекції несприятливої структурно-функціональної перебудови функціонування серця у хворих набутими вадами серця на основі оцінки показників ехокардіографії і доплерографії.

1. Зміна геометрії скорочення лівого шлуночка у хворих набутими вадами серця є чинником процесу ремоделювання, що не залежить від ступеня дилатації його порожнини і істотно впливає на насосну і скоротливу функції серця. Збільшення циркулярного типу скорочення лівого шлуночка асоціюється з концентричним типом, подовжнього типу – з ексцентричним типом ремоделювання. У хворих аортальним стенозом процеси сферізації лівого шлуночка асоціюються із ступенем тяжкості вади серця, збільшення циркулярного типа скорочення - з вираженою гіпертрофією лівого шлуночка (ІММ ЛШ > 170 г/м²), що сприяє зниженню напруження стінки і свідчить про збільшення біомеханічної ефективності скорочення.

2. Зміна типів геометричного моделювання у хворих АС асоціюється із ступенем тяжкості порока: у хворих з концентричним ремоделюванням величина максимального градієнта тиску на аортальному клапані складала в середньому (65,6±4,5) мм рт. ст., що відповідало помірному ступеню АС, у хворих з концентричною гіпертрофією і ексцентричною гіпертрофією – відповідно (72,5 ±6,0) і (98,4 ± 9,0) мм рт. ст., що відповідало тяжкому ступеню АС.

3. Встановлені принципово різні способи збереження насосної функції у хворих АС з різними типами геометричного моделювання. У хворих з концентричними типами провідна роль належить активації скоротливої здатності міокарда, що підтверджується достовірним збільшенням значення систолічного індексу скоротливості (КСТ/КСО) в порівнянні з таким у хворих з нормальною геометрією ЛШ. Такий характер компенсаторної реакції асоціюється з істотними порушеннями діастолічної функції внаслідок зміни геометричної моделі на еліпсоїдну, що сприяє кращому випорожненню під час систоли у хворих АС. У хворих з ексцентричною гіпертрофією відбувалась дилатація і сферізація порожнини ЛШ, що були спрямовані на покращання наповнення в період діастоли. Зниження ФВ ЛШ у цих хворих, незважаючи на збільшення КДР, свідчило про недостатню реалізацію механізма Франка-Старлінга.

4. Гіпертрофія міокарда ЛШ негативно впливала на стан систолічної функції міокарда ЛШ, про що свідчили результати кореляційного аналізу, які виявили наявність достовірних зворотних зв’язків між ФВ ЛШ і ІММ (r = -0,30, P<0,05) та між КСТ/КСО і ІММ (r = -0,45, P<0,001). Встановлено, що порушення діастолічної функції ЛШ виявляються при будь - якому ступені гіпертрофії ЛШ, на різних стадіях АС порушуються різні компоненти діастолічної функції – наповнення, розслаблення, жорсткість. Виявлення у хворих АС значної гіпертрофії ЛШ (ІММ ЛШ > 170 г/м²) можна вважати маркером дисфункції ЛШ навіть за умови нормальних значень насосної функції міокарда.

5. У хворих мітральним стенозом структурно-функціональна перебудова камер серця обумовлена ступенем стенозування мітрального отвору і величиною максимального градієнта тиску на мітральному клапані. У хворих з початковим мітральним стенозом виявлені ознаки порушення діастолічної функції за типом порушення розслаблення і збільшення кінцевої діастолічної жорсткості міокарда, що асоціювалось із збільшенням сферичності лівого шлуночка і компенсаторною гіперфункцією лівого і правого передсердь. Збільшення розмірів ЛП є важливим компенсаторним механізмом, що обумовлює підвищення резервуарної функції і збільшення продуктивності ЛП, підтримує активну функцію його випорожнення і вносить внесок в ударний об’єм ЛШ.

6. У хворих аортальною недостатністю з нормокінетичним типом кровообігу на ранніх стадіях формування СН відмічається структурно-функціональна перебудова лівого передсердя, що характеризується збільшенням об’ємних показників і зміни геометрії скорочення в бік зменшення сферізації, що спрямоване на підтримку адекватної насосної функції. Для гіперкінетичного типа кровообігу характерно зниження скоротливої здатності лівого передсердя, функція правого передсердя зберігається на адекватному рівні. Для застійного типу кровообігу характерно додаткове порушення скоротливої функції лівого і правого передсердь.

7. У хворих мітральною недостатністю зменшення величини показника КСТ/КСО і збільшення індексу функціонування міокарда є маркерами погіршення скоротливої недостатності міокарда на ранніх етапах розвитку СН. Використання показника ФВ у хворих не тільки з тяжкою, але і з початковою і помірною МН недооцінює реального стану дисфункції міокарда, у хворих МН для оцінки насосної функції необхідно вносити корективи в показник ФВ і розраховувати ефективну фракцію викиду з урахуванням об’єму регургітації.

8. Кінцеві описові моделі внутрішньосерцевої гемодинаміки свідчать про те, що на величину фракції викиду у хворих набутими вадами серця при перевантаженні тиском і об’ємом впливають різни параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки. У хворих АС на ФВ лівого шлуночка істотно впливають значення КСТ/КСО, величина внутрішньоміокардіального напруження і ударний об’єм лівого передсердя. У хворих МС на серцевий викид істотно впливають систолічний індекс сферичності, а також КДО ЛП і кондуїтний об’єм лівого передсердя. У хворих МН на скоротливу здатність міокарда істотно впливають ступінь гіпертрофії міокарда і величина площі отвору регургітації, а у хворих АН – стан глобальної (систолічної і діастолічної) функції міокарда.

9. Встановлено, що індекс функціонування міокарда є чутливим параметром для оцінки систолічної та діастолічної функції у хворих набутими вадами серця. Збільшення величини індексу (більше 0,47 ум. од.) свідчить про порушення глобальної скоротливої здатності міокарда на етапах формування серцевої недостатності і корелює із ступенем тяжкості порока. Найбільші значення ІФМ відмічались у хворих АС, що в середньому в 1,5 рази перевищували такі в контрольній групі.

10. У хворих, що перенесли мітральну комісуротомію, відмічена сприятлива структурно-функціональна перебудова і зміни геометрії скорочення лівого передсердя, що обумовлює збільшення його продуктивності (кінетичної енергії скорочення), внаслідок чого збільшується активна функція випорожнення і скоротлива здатність лівого передсердя. При наявності гіпертензії в малому колі кровообігу мітральна комісуротомія призводить до мобілізації резерву правого передсердя і збільшенню його роботи, але істотної структурно-функціональної перебудови і відновлення скоротливої функції правого передсердя не відмічається.

11. Призначення інгібіторів АПФ у хворих МС протягом двох місяців сприяє зменшенню розмірів ЛП на 9,5 %, протягом шести місяців – на 12,8 %; зменшенню КДР ПШ на 9.3 % протягом двох місяців і на 10,6 % протягом шести місяців на фоні достовірного зменшення діастолічного тиску в легеневій артерії. У хворих МН застосування інгібіторів АПФ сприяє через два місяці достовірному зменшенню ступеня дилатації ЛП на 6,5 % і через шість місяців – на 11,8 %, достовірному зменшенню КДР ЛШ протягом двлх місяців на 5.6 % і через шість місяців – на 8.8 % в порівнянні з такими до лікування.

12. У хворих МН застосування блокатора бета-рецепторів протягом двох місяців призводило до зменшення ефективної площі отвору регургітації в середньому на 42.3 %, що впливало на зменшення величини об’єму регургітації. Зменшення КДР на 6,1 % і КДО на 19,5 % в порівнянні з такими до лікування сприяло запобіганню прогресування дилатації лівого шлуночка. При цьому не було відмічено погіршення скоротливої функції міокарда ЛШ.

Публікації автора:

1. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца. Практическое руководство / Под ред. В.Н.Коваленко. - К.: МОРИОН, 2001.- 480 с. (особисто провела огляд літературних джерел, співставлення власних даних щодо діагностики та лікування набутих вад серця внаслідок ревматизму та інфекційного ендокардиту, узагальнила отримані результати, брала участь у підготовці монографії до друку).

2. Несукай О.Г. Особливості структурно-функціональної перебудови лівого шлуночка у хворих з недостатністю аортального клапану при різних типах гемодинаміки // Військова медицина України.-2004.-№1-2.-С.74-78.

3. Несукай Е.Г. Функциональное состояние левого желудочка у больных с митральной недостаточностью при различных типах нарушения гемодинамики // Український ревматологічний журнал.-2004.-№1.-С.59-62.

4. Несукай Е.Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка у больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения гемодинамики// Український кардіологічний журнал.-2004.-№3.-С.70-74..

5. Несукай Е.Г. Оценка диастолической и систолической функции желудочков сердца у больных с аортальным стенозом в зависимости от типа геометрического моделирования сердца// Украінський ревматологічний журнал.-2003.-№3.-С.35-39.

6. Несукай О.Г. Зміна функції лівого і правого передсердь у хворих із мітральним стенозом// Медичні перспективи.-2004.-№2.-С.33-37.

7. Несукай Е.Г. Структурно-функциональная перестройка сердца при аортально-митральном пороке сердца// Український ревматологічний журнал.-2004.-№2.-С.49-51.

8. Несукай Е.Г.Функция предсердий у больных с митральной регургитацией на ранних этапах развития сердечной недостаточности //Український кардіологічний журнал-2003.-№6.-С.78-81.

9. Несукай Е.Г. Оценка функции левого предсердия у больных с аортальным стенозом на этапах развития сердечной недостаточности // Український ревматологічний журнал.-2003.-№4.-С.35-38.

10. Несукай Е.Г. Определение эффективной фракции выброса у больных с недостаточностью митрального клапана// Український кардіологічний журнал.-2004.-№5.-С.87-90.

11. Несукай Е.Г. Влияние блокатора -адренорецепторов бетаксолола на структурно-функциональную перестройку левого желудочка у больных с митральной недостаточностью// Український ревматологічний журнал.-2004.-№4.-С.7-9.

12. Несукай Е.Г. Влияние периндоприла на структурно-функциональное ремоделирование сердца у больных с митральным пороком сердца и сердечной недостаточностью//Український кардіологічний журнал.-2002.-№3.-С.61-64.

13. Несукай Е.Г. Изменение функции левого и правого предсердий у больных после митральной комиссуротомии//Український ревматологічний журнал.-2004.-№3.-С.71-73.

14. Несукай Е.Г. Изменение функции левого и правого предсердий у больных с недостаточностью аортального клапана// Український ревматологічний журнал.-2005.-№1.-С.45-48.

15. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение каптоприла и эналаприла у больных с митральным пороком сердца// Український ревматологічний журнал.-2000.-№1.-С.51-54. (самостійно здійснювала підбір хворих, узагальнення результатів дослідження, проведення моніторінгу ефективності фармакотерапії у хворих на мітральну ваду серця, формулювання висновків, підготовка роботи до друку).

16. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Базика О.Є., Бризінська Я.М., Ткаченко І.В., Рей Є.С. Лікування серцевої недостатності у хворих з ревматичними вадами серця на доопераційному етапі// Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна хірургія”. - Київ, 1999.-вип.7.-С.127-129. (самостійно здійснювала проведення клінічного обстеження хворих, моніторинг ефективності та побічних дій препаратів, статистична обробка отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

17. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Гемодинамические эффекты каптоприла у больных с митральным стенозом// Український ревматологічний журнал.-2003.-№2.-С.65-67. (самостійно зібрала клінічний матеріал, приймала участь в інструментальному дослідженні, самостійно здійснювала проведення статистичної обробку результатів, узагальнення отриманих даних, визначення критеріїв ефективності призначення каптопрілу у хворих з мітральним стенозом, формулювання висновків, підготовку матеріалу до друку).

18. Коваленко В.Н., Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Рей Е.С. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на ремоделирование сердца у больных с легочной гипертензией и митральным стенозом// Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна хірургія”.-Київ, 2004.-вип.12.-С.277-280. (самостійно проводила клінічне обстеження хворих, моніторинг побічних дій препаратів, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновки, підготовку матеріалу до друку).

19. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Ильяш М.Г. Инфекционный эндокардит: структурно-функциональная перестройка сердца и исход заболевания// Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна хірургія”.- Київ, 2002.-вип.10.-С.138-142. (самостійно проводила клінічне обстеження хворих, аналіз історій хвороб пацієнтів, статистичний аналіз результатів дослідження, визначення залежності виходу захворювання від клінічних та інструментальних показників, формулювання висновків, підготовку матеріалу до друку).

20. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Интегральная оценка функционального состояния левого желудочка у больных с приобретенными пороками сердца//Щорічник наук. праць Асоціації серцево-судинних хірургів України “Серцево-судинна хірургія”.- Київ, 2003.-вип.11.-С.171-173. (самостійно визначила мету роботи, провела клінічне обстеження і відбір хворих, аналіз отриманих результатів, сформулювала висновки і підготувала статтю до друку).

21. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Бешляга В.М. Структурно-функциональная перестройка сердца у больных с митральным пороком сердца после протезирования митрального клапана//Український кардіологічний журнал.-2004.-№6.-С.8-11. (самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

22. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Сергиенко Е.Н., Ткаченко И.В. Лечение фибрилляции предсердий у больных с ревматическими пороками сердца// Український кардіологічний журнал-1998.-№1.-С.31-34. (самостійно здійснила відбір хворих, контроль за ефективністю та побічними діями призначених препаратів, статистичний аналіз, формулювання висновків, підготовку матеріалу до друку).

23. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Различия механизмов формирования сердечной недостаточности у мужчин и женщин с недостаточностью митрального клапана// Український кардіологічний журнал.-2005.-№4.-С.60-64 (самостійно визначила мету роботи, відбір хворих, статистичний аналіз, формулювання висновків, підготовку матеріалу до друку).

24. Пат. № 17198 А Україна, МКИ GО1N33/48, GО1N33/53. Спосіб діагностики активності хронічного запального процесу/ Т.І. Гавриленко, М.Г. Ілляш, О.Г. Несукай, О.М. Сергієнко; Заявл.18.01.96; Опубл. Бюл. №3, 1997. (самостійно здійснила аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних з визначенням аналогів та прототипу винаходу, статистичну обробку матеріалу, формулювання формули винаходу, підготовку матеріалів для подання заявки).

25. Декл. пат. № 53934 А Україна, МКИ А61В8/00. Спосіб оцінки наявності легеневої гіпертензії у хворих з мітральним стенозом/В.М. Коваленко, М.Г. Ілляш, О.Г. Несукай, Є.С. Рей, О.М. Червонописька; Заявл. 19.03.2002; Опубл. Бюл. № 2, 2003. (самостійно визначила ідею винаходу, провела відбір хворих, аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних з визначенням аналогів та прототипу винаходу, формулювання формули винаходу, підготовку матеріалів для подання заявки).

26. Коваленко В.Н., Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Дифференцированные подходы к лечению больных с ревматическими пороками сердца, осложненными фибрилляцией предсердий и сердечной недостаточностью// Врачебная практика.-2000.-№4.-С.4-9. (самостійно здійснила відбір хворих для дослідження, клінічне та інструментальне обстеження пацієнтів на протязі дослідження, огляд літературних джерел, формулювання висновки та підготовку матеріалу до друку).

27. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В. Нарушения сердечного ритма у больных с ревматическими пороками сердца// Український кардіологічний журнал.-1995.-№3.-С.35-38. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, статистичну обробку результатів, узагальнення, підготовку матеріалу до друку).

28. Несукай Е.Г. Диастолическая дисфункция как причина сердечной недостаточности: вопросы диагностики и лечения// Вісник наукових досліджень.-1997.- №1.-С.35-38.

29. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Приобретенные пороки сердца: механизмы развития и принципы лечения сердечной недостаточности// Український кардіологічний журнал.-2001.-№6.-С.84-89. (самостійно здійснила аналіз і узагальнення літературних даних, підготовку матеріалів до публікації).

30. Несукай Е.Г. Больной гипертонической болезнью и пороком сердца: возможности медикаментозной терапии//Мистецтво лікування.-2005.-№ 1.-С.62.

31. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Бризінська Я.М., Сергієнко О.М., Рей Є.С., Ткаченко І.В., Мотюк Г.А. Деякі питання діагностики та лікування хворих з ревматичними вадами серця (РВС)// Мат-ли XIV з’їзду терапевтів України.-Київ,1998.-С.152-153. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, статистична обробка, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

32. Илляш М.Г., Несукай Е.Г., Рей Є.С. Ревматичні пороки серця// Ліки України.-1999. -№2.-С.26-27. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, проведення літературного огляду).

33. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Рей Є.С. Особливості перебігу набутих вад серця у хворих похилого віку// Мат-ли II нац. конгр. геронтологів і геріатрів в Україні. - Київ,1994.-ч.1.-С.281. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, проведення обробки результатів, зробила узагальнення).

34. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В., Рей Е.С. Применение каптоприла в лечении хронической недостаточности кровообращения у больных с ревматическими пороками сердца при подготовке к оперативным вмешательствам// Мат-ли 4-ї наук. конф. Асоціації серцево-судинних хірургів України.- Київ,1996.-С.85-86. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, проведення статистичної обробки результатів, зробила узагальнення).

35. Несукай Е.Г., Ильяш М.Г., Гунькова Г.В., Бризинская Я.М. Рей Е.С. Эффективность капотена (каптоприла) у больных с хронической сердечной недостаточностью и приобретенными пороками сердца // Центрально-азиатский медицинский журнал.- 1996- т.II, прилож.1.-С.29. (самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу, підготовку роботи до друку).

36. Несукай О.Г., Ілляш М.Г. Деякі питання діагностики набутих вад серця// Мат-ли II нац. конгр. ревматологів України.-Київ,1997.-С.21. (самостійно здійснила збір клінічного матеріалу, статистичну обробку, підготовку роботи до друку).

37. Ілляш М., Несукай О. Стан проблеми ревматизму і набутих вад серця в Україні та шляхи її подолання // Українські медичні вісті-1998.-№1-2.-С.118. (самостійно здійснила аналіз літературних джерел, збір клінічного матеріалу, підготовку роботи до друку).

38. Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Эффективность применения каптоприла при митральных пороках сердца// Мат-ли Укр.наук.-пр. конф. «Сучасні проблеми кардіології та ревматології-від гіпотез до фактів».- Київ,2001.-С.193. (самостійно визначила мету дослідження, відбір хворих для обстеження, збір та статистичну обробка матеріалу, узагальнення результатів, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

39. Несукай Е.Г., Яцишина И.А., Рей Е.С. Влияние бетаксолола на структурно-функциональную перестройку левого желудочка при митральной недостаточности// Український ревматологічний журнал.-2004.-№3, дод.-С.39. (самостійно визначила мету дослідження, відбір хворих для обстеження, збір та статистичну обробку матеріалу, аналіз ефективності і побічних дій призначених медикаментозних препаратів, формулювання висновки, підготовку матеріалу до друку).

40. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Бризинська Я.М. Ткаченко І.В., Рей Є.С. Лікування серцевої недостатності у хворих з ревматичними вадами серця// Мат-ли конф. “Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування”.-Київ,1999.-С. 108- 110. (самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

41. Несукай Е.Г., Рей Е.С., Тихоненко Т.Д., Крот Е.Н., Карпенко Л.В. Эффекты курсового применения каптоприла при митральном стенозе// Мат-ли Української наук.-практ. конф. „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в рамках реалізації національної програми”.-Київ, 1999.-С.89. (самостійно визначила мету дослідження, відбір та спостереження за хворими, збір та статистичну обробку отриманих даних, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

42. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Рей Є.С. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту у лікуванні мітральної недостатності//Український ревматологічний журнал.-2001.-дод.-С.12. (самостійно здійснила збір та статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, підготовку роботи до друку).

43. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение ингибиторов АПФ у больных с митральными пороками сердца и фибрилляцией предсердий// Мат-ли Російського Нац. Конгресу кардіологів „Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения”.-Москва, 2001.- С.158. (самостійно здійснила відбір хворих, дослідження ефективності призначених препаратів, статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних, підготовку матеріалів до друку).

44. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Геометрия сокращения левого желудочка как фактор ремоделирования на этапах формирования сердечной недостаточности//Мат-ли Російського Нац. Конгресу кардіологів «От исследований к клинической практике».-С-Петербург, 2002.-С.188. (самостійно здійснила відбір і обстеження хворих, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

45. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Значение индекса работы миокарда для оценки глобальной функции левого желудочка у больных приобретенными пороками сердца//Кардиология СНГ.-2003.-№1, приложение.-С.129. (самостійно здійснила відбір хворих, збір і статистичну обробку матеріалу, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

46. Ілляш М.Г. Несукай О.Г. Проблема ревматизму і ревматичних вад серця в Україні// Мат-ли наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”.- Київ, 1998.-С.139-140 (самостійно здійснила аналіз літературних джерел і сучасного стану проблеми, відбір і обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку матеріалів до друку).

47. Ильяш М.Г., Гунькова Г.В., Несукай Е.Г. Функция миокарда у больных с ревматизмом в активной фазе и с пороком сердца// Український кардіологічний журнал.-1995.-Дод.-С.69. (самостійно здійснила відбір і обстеження хворих, статистичну обробку і аналіз результатів, формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

48. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Гунькова Г.В. Значение определения активности воспалительного процесса в миокарде у больных с оперированными пороками сердца// Мат-ли III наук. конфер. асоціації серцево-судинних хірургів України.-Київ,1995.-С.61. (самостійно здійснила відбір хворих для обстеження, збір і статистичну обробку матеріалу, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

49. Несукай Е.Г., Ткаченко И.В., Рей Е.С. Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у больных с митральными пороками сердца и фибрилляцией предсердий// Мат-ли VI Конгресу кардіологів України.-Київ, 2000.-С.176. (самостійно здійснила відбір і обстеження хворих, статистичну обробку і аналіз результатів, формулювання висновків, підготовку матеріалів до друку).

50. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Оценка функции левого и правого предсердия у больных с митральной недостаточностью //Мат-ли наук.- практ. конфер. „Актуальні питання кардіології і ревматології”.-/Київ, 2003.-С.58 (самостійно визначила мету роботи, аналіз і відбір історій хвороб пацієнтів, проведення клініко-інструментальних співставлень, узагальнення).

51. Illyash M., Nesukay E. Captopril administration in congestive heart failure due to valvular heart disease //Europ.J.Pharmac. Sci.-1998.-Vol.6., Suppl.1.- P.405. (самостійно здійснила відбір хворих для обстеження, аналіз ефективності призначеної медикаментозної терапії, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, переклад і підготовку матеріалу до друку).

52. Illyash M., Nesukay E. The efficacy of captopril in patients with congestive heart failure do to valve disease// J.Heart Failure.-1998 .- Vol.5,№1.-P.100. (самостійно здійснила відбір хворих для обстеження, аналіз ефективності і побічних дій призначеної медикаментозної терапії, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, переклад і підготовку матеріалу до друку).