Анотація до роботи:

Ржевська З.О. Формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в процесі професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. – ЦІППО АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів, розробці та апробації програми фасилітативного формування даних мотивів в умовах мотиваційної кризи.

Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування смислоутворюючих мотивів на рівні взаємодії суб’єктивних та об’єктивних смислів діяльності, проаналізовано підходи до розв’язання проблеми неспівпадіння даних смислів, запропоновані різними моделями навчання. Обґрунтовано доцільність використання для формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів криз мотиваційного характеру.

Автором виявлено, що в умовах традиційного навчання стихійне переживання студентами-психологами мотиваційних криз має недостатньо великий потенціал формування смислоутворюючих мотивів, бажаних для ефективного досягнення поставлених завдань особистісного і професійного розвитку. З урахуванням необхідності перетворення мотиваційної кризи на предмет навчальної діяльності майбутніх психологів автором розроблена програма фасилітативного формування їх смислоутворюючих мотивів в умовах керованої мотиваційної кризи засобами недирективного впливу (фасилітації).

Доведено можливість більш ефективного формування смислоутворюючих мотивів шляхом використання умов керованої мотиваційної кризи. Розвиток реконструктивних умінь майбутніх психологів приводить до прискорення процесів розв’язання протиріч і їх мотиваційно-смисловій сфері, пов’язаних з кризою професійного самовизначення, сприяє зростанню активності і відповідальності студентів за власне навчання.

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Смислоутворюючі мотиви особистості – це мотиви, які визначають внутрішнє ставлення індивіда до діяльності як до особистісно значущої. Дані мотиви займають провідне домінуюче положення в ієрархії мотивів діяльності особистості, визначаючи загальну спрямованість діяльності, її місце в системі особистісних відносин і цінностей.

В ряді випадків смислоутворюючі мотиви змішують з внутрішніми або процесуальними мотивами, які протиставляються зовнішнім мотивам-стимулам. Проте на основі теоретичного аналізу літератури виявлено, що в залежності від типу співіснування суб'єктивного особистісного смислу діяльності з суспільним (об'єктивним) смислом цієї діяльності смислоутворюючі мотиви можуть набувати як статусу внутрішніх мотивів по відношенню до діяльності, так і зовнішніх. Внутрішніми дані мотиви стають у випадку співпадіння об’єктивних та суб’єктивних смислів діяльності; зовнішніми – у випадку їх неспівпадіння. У випадку гармонійного поєднання даних смислів смислоутворюючі мотиви набувають статусу конструктивних.

Внутрішні смислоутворюючі мотиви можуть бути охарактеризовані як об’єктивно адекватні або діяльнісно-адекватні мотиви; зовнішні смислоутворюючі мотиви – як суб’єктивно адекватні або особистісно-адекватні. У індивіда з конструктивними смислоутворюючими мотивами спостерігається спрямованість на досягнення як результатів діяльності, так і індивідуальних цілей, проте характер даних результатів не є вузько-особистісним. Виходячи з цього зовнішні по відношенню до навчальної діяльності смислоутворюючі мотиви були охарактеризовані нами як неконструктивні.

2.Теоретичний аналіз шляхів розв’язання проблеми формування смислоутворюючих мотивів в навчальній діяльності дозволив встановити, що напрацьовані на сьогоднішній день засоби розв’язання протиріччя між особистісними та суспільними смислами навчання не вирішують проблему остаточно. Запропонований автором шлях вирішення даної проблеми полягає у переосмисленні феномена мотиваційного вакууму в екопсихологічних термінах, що дозволяє розглядати його як умову для конструктивного вирішення протиріччя між суспільними і особистими смислами навчальної діяльності самим студентом за рахунок конструювання ним нових більш життєспроможних особистісних смислів навчання.

3. Психологічні особливості формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів зумовлюються, з одного боку, серйозністю завдань їх професійного і особистісного розвитку (вихід на високий рівень особистісного розвитку, де можливий творчий підхід до виконання професійної діяльності в умовах невизначеності), а з іншого боку, проблемами професійної відповідності та особистісного зростання, які знаходять своє вираження в неконструктивному ставленні студентів до невизначеності, пов'язаної з майбутньою професійною діяльністю. Страх невизначеності є головною перешкодою до конструктивного виходу студентів з кризи професійного самовизначення і формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності, які відповідають задачам їх особистісного і професійного зростання. Розвиток конструктивного ставлення майбутніх психологів до невизначеності, пов’язаної з майбутньою професією, згідно нашого підходу, є можливим у випадку цілеспрямованого сприяння зародженню і переживанню ними в процесі професійної підготовки мотиваційних криз, які є сильним джерелом невизначеності. Готовність студентів до перебудови власних смислових підґрунть і конструктивне налаштування по відношенню до емоційної напруги, джерелом якої виступає мотиваційна криза, забезпечується завдяки цілеспрямованому розвитку у студентів реконструктивних умінь – умінь конструювати в умовах невизначеності нові особистісні смисли життєдіяльності, які знімають протиріччя, що лежать в основі кризи.

4. Шляхом емпіричного дослідження з’ясовано, що стихійне переживання майбутніми психологами мотиваційних криз в умовах традиційного навчання має недостатній потенціал формування смислоутворюючих мотивів навчання, які відповідають задачам їх особистісного і професійного зростання (діяльнісно-адекватних та конструктивних). Більше половини студентів III курсу і майже половина студентів IV курсу, що стихійно переживають кризу професійного самовизначення, мають неконструктивні (зовнішні) смислоутворюючі мотиви навчання. Підтверджено, що в умовах мотиваційної кризи існує зв'язок між характером смислоутворюючих мотивів і рівнем розвитку реконструктивних умінь. Їх недостатній розвиток є однією з причин недостатньої сформованості відповідних смислоутворюючих мотивів навчання майбутніх психологів.

5. Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і показали, що підвищити ефективність формування смислоутворюючих мотивів навчання майбутніх психологів можна за допомогою програми фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів, яка спрямована на цілеспрямоване сприяння зародженню й конструктивному переживанню студентами мотиваційних криз в межах недирективного навчально-педагогічного середовища, а також цілеспрямований розвиток у студентів реконструктивних умінь.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи подальших досліджень проблеми формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності в умовах керованої кризи ми вбачаємо в таких напрямках: ґрунтовне вивчення зв’язків між змінами в переживанні мотиваційної кризи і характером змін в мотиваційно-смисловій сфері особистості; дослідження особливостей формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів з високо розвинутими реконструктивними уміннями; дослідження гендерних відмінностей та аналіз вікових аспектів формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності в умовах керованої кризи.

Публікації автора:

1. Ржевська З.О. Формування смислоутворюючих мотивів // Психологія. Зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 18. – 2002. – С. 106–111.

2. Ржевська З.О. Оптимізація педагогічної діяльності засобами формування толерантності до невизначеності // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т. V, ч.2. – С. 157–162.

3. Ржевська З.О. Модель формування учбово-професійних смислоутворюючих мотивів // Наука і освіта. – 2004. – №8-9. – С. 126–129.

4. Ржевська З.О. Експериментальне формування смислоутворюючих мотивів навчально-професійної діяльності студентів-психологів // Наука і освіта. – 2005 – №. 5–6 . – С. 130–133.

5. Ржевська-Штефан З.О. Дослідження смислоутворюючих мотивів професійно спрямованої навчальної діяльності майбутніх психологів // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2006. – Вип. 27. – С. 447–455.

6. Лушин П.В. Ржевська З.О. „Мотиваційний вакуум” як можливість розвитку: екопсихологічна перспектива // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т. 7, частина 1. – С. 244–252.

7. Ржевская З.А. Реинтерпретация феномена «мотивационного вакуума» в переходном возрасте в преподавании возрастной и педагогической психологии будущим психологам // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гнатюка, II частина, 2003. – С. 159–166.

8. Ржевська З.О. Формування адекватних смислоутворюючих мотивів студентів-психологів // Актуальні проблеми практичної психології Збірник наукових праць. – Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2006. – С. 202–206.