Анотація до роботи:

Тишенко Д. О. Формування стратегії інноваційного розвитку коксохімічних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2007.

Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичного завдання формування стратегії інноваційного розвитку коксохімічних підприємств.

Доповнено класифікаційні ознаки інновацій, запропоновано ієрархічну класифікацію стратегій інноваційного розвитку підприємств з урахуванням особливостей процесних інновацій, а також характеру змін на підприємстві.

Удосконалено аналіз інноваційного середовища підприємства за допомогою експрес-діагностики стратегічних орієнтирів основних учасників ринку, дослідження базової технології галузі та магістрального напряму розвитку галузі, а також оцінку потенціалу підприємств коксохімічної промисловості на основі факторного аналізу з подальшою кластеризацією.

Запропоновано порівняльний аналіз стратегічних груп підприємств, отриманих на основі стратегічних орієнтирів і потенційних можливостей коксохімічних підприємств. Для підприємств, на яких було визначено невідповідність стратегічних орієнтирів їх потенційним можливостям, проведено формування стратегій їх інноваційного розвитку з урахуванням наявних похибок за допомогою класифікатора стратегій і матриці визначення стратегічної програми в межах стратегій інноваційного розвитку.

Одержані в ході дослідження результати дозволяють вирішити важливу науково-практичну задачу розробки методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування стратегії інноваційного розвитку коксохімічних підприємств.

На підставі проведеного в дисертації дослідження можна зробити такі висновки:

1. Аналіз класифікацій інновацій, що наведені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених, дозволив визначити, що поза увагою в них залишилась важлива для коксохімічних підприємств класифікаційна ознака – ініціатори інновації. Завдяки введенню такої ознаки вже на початкових стадіях дослідження може бути визначено ініціативні напрями щодо інноваційного розвитку коксохімічного комплексу України. У разі зацікавленості держава може сприяти розвитку інноваційної діяльності підприємств певних галузей і сфер виробництва, бути її ініціатором і безпосередньо фінансувати витрати на розробку та впровадження інновацій з Державного бюджету або за рахунок місцевих бюджетів. У теперішній час держава поки що неспроможна стимулювати інноваційні процеси коксохімічної промисловості, тому ініціаторами інноваційної діяльності в ній є суб’єкти господарювання (фізичні та юридичні особи).

2. Результати дослідження сучасних класифікацій стратегій інноваційного розвитку показали необхідність виділення двох ієрархічних рівнів: на першому визначаються стрибкоподібний або покроковий варіанти стратегії, на другому – у розрізі визначених варіантів конкретизуються типи стратегій інноваційного розвитку залежно від застосування процесних або продуктових інновацій, що дозволяє врахувати галузеві особливості розвитку коксохімічних підприємств, для яких властиві переважно процесні інновації.

3. Аналіз стану підприємств коксохімічної промисловості показав, що основні проблеми їхнього функціонування та розвитку пов’язані з інноваційною сферою, оскільки інновації є невід’ємною частиною їх життєздатності. Запропонований і перевірений на прикладі підприємств коксохімічної промисловості методичний підхід до комплексного аналізу зовнішнього інноваційного середовища дозволяє врахувати особливості впровадження інновацій на коксохімічних підприємствах завдяки проведенню експрес-діагностики стратегічних орієнтирів, аналізу життєвого циклу базових технологій галузі та побудови діапазону змін ЯРІ, в якому розвиватимуться підприємства. За результатами такого аналізу визначено три стратегічні групи коксохімічних підприємств з високим, середнім та низьким ЯРІ.

4. Згідно із запропонованими методичними положеннями до проведення аналізу потенціалу на основі факторного аналізу основних показників діяльності коксохімічних підприємств визначено два фактори (забезпечення розвитку та функціонування). За допомогою цих факторів на основі подальшого кластерного аналізу сформовані три стратегічні групи: підприємства з високим, середнім і низьким рівнем потенціалу, що дозволяє підвищити обґрунтованість вибору стратегії інноваційного розвитку, спираючись на рівень потенціалу.

5. На основі запропонованого методичного підходу проведено аналіз інноваційного середовища та потенціалу коксохімічних підприємств і визначено підприємства, для яких характерні невідповідності між встановленими цілями щодо інноваційного розвитку та можливостями їх досягнення. Проведено інтерпретацію отриманих результатів та розроблено необхідні пропозиції щодо усунення визначених невідповідностей, що дозволяє знизити ризики та підвищити ефективність прийняття управлінських рішень.

6. Виокремлення двох найважливіших економічних характеристик – якісний рівень інновації і терміни її впровадження, від яких залежить успіх реалізації стратегічних інноваційних змін, дозволило сформувати на їх основі двовимірну матрицю, яка в розрізі обраної стратегії інноваційного розвитку значно спрощує процедуру та підвищує наукову обґрунтованість вибору програми інноваційного розвитку, доцільної для підприємства.

7. Згідно із запропонованими методичними підходами і положеннями та ґрунтуючись на результатах стратегічного аналізу, розроблено заходи щодо впровадження стратегії інноваційного розвитку коксохімічних підприємств, які дозволили обґрунтувати покрокову стратегію, що реалізується за рахунок інновацій, спрямованих на удосконалення базової технології та нових технологій виробництва продуктів уловлювання, а також програму інноваційного розвитку імітації для збереження цін на продукцію на основі досягнутого рівня рентабельності.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Тышенко Д. А. Стратегия. Сущность, основные понятия и особенности процесса формирования стратегии в условиях трансформационной экономики // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 179. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 9 – 14.

2. Рогожин В. Д., Тышенко Д. А. Влияние S-образных кривых развития технологии на процесс формирования инновационных стратегий предприятий // Економіка розвитку. – 2004. – № 1. – С. 95 – 99.

3. Рогожин В. Д., Тишенко Д. О. Методичні підходи до вибору напрямків інноваційного розвитку підприємства // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 4. – С.130 – 139.

4. Афанасьєв М. В., Тишенко Д. О. Методика формування стратегії інноваційного розвитку підприємства // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. – Луганськ: Східн. НУ, 2005. – № 1. – С. 42 – 49.

5. Тышенко Д. А. Анализ системы инновационного развития предприятия // Вісник національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: Зб. наук. пр. – Х.: НТУ «ХПІ», 2005. – № 34. – С.141 – 144.

6. Афанасьєв М. В., Тишенко Д. О. Діагностування потенціалу інноваційного підприємства // Проблеми науки. – 2006. – № 7. – С. 16 – 21.

7. Тишенко Д. О. Експрес-діагностика нормативної складової в процесі аналізу інноваційного оточення підприємства // Економіка розвитку. – 2006. – № 2. – С. 81 – 82.

8. Тишенко Д. О. Етапи формування стратегії інноваційного розвитку підприємства // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. Вып. 71. Сер. „Экономические науки. – К.: Техніка, 2006. – С. 38 – 42.

9. Тишенко Д. О. Роль та місце стратегії інноваційного розвитку в класифікаторі стратегій підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 214. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 603 – 609.

Статті у фахових виданнях за результатами конференцій

10. Тышенко Д. А. Ситуационный анализ процесса формирования инновационных стратегий предприятий // Управління розвитком. – 2004. – № 2. – С. 60 – 63.

11. Тишенко Д. О. Вплив якісного рівня інновації на ринковий успіх підприємства в довгостроковій перспективі // Управління розвитком. – 2005. – № 2. – С. 26 – 27.

12. Тишенко Д. О. Характеристика основних етапів формування стратегії інноваційного розвитку в сучасних умовах // Управління розвитком. – 2005. – № 3. – C. 106 – 107.

Тези доповідей до наукових конференцій

13. Тишенко Д. О. Визначення джерела ініціалізації інноваційного процесу // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 45-й річниці Полтавського університету споживчої кооперації України (10 – 12 травня 2006 р.). – Полтава: ПУСКУ, 2006. – С. 81.

14. Тишенко Д. О. Особливості вибору програми дій в умовах процесних інновацій // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: Міжнародна науково-практична конференція (11 – 13 травня 2006 р.).– Львів: Вид-во ун-ту „Львівська політехніка”, 2006. – С. 187 – 189.

15. Тишенко Д. О. Сутність та зміст поняття „інновація” та його зв’язок з іншими поняттями // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі: Матеріали 7-ої міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. У 2-х ч. (19 – 21 травня 2006 р.). – Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2006. – Ч. 2. – С. 153 – 155.