Анотація до роботи:

Боровик П.М. Формування системи обов’язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних положень щодо формування системи обов’язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення, узагальненню етапів її становлення і розвитку, аналізу механізму функціонування в аграрній галузі.

Узагальнено економічну природу земельних рентних платежів. Розглянуто засади формування рентних доходів як об’єкта справляння обов’язкових платежів за сільгоспугіддя. Проаналізовано розвиток системи земельних рентних платежів та обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства в частині поліпшення фінансового регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення.

Проаналізовано особливості функціонування обов’язкових земельних платежів в галузі на сучасному етапі. Наведено оцінку діючих механізмів справляння окремих форм земельних платежів - земельного податку, плати за оренду землі, спеціального податкового режиму на базі оподаткування земельних угідь. Обґрунтовано пропозиції щодо формування інструментарію системи обов’язкових платежів за сільськогосподарські угіддя. Запропоновано шляхи вдосконалення механізму обчислення та сплати податку за користування сільгоспугіддями, плати за оренду земельних угідь та фінансового регулювання операцій з земельними ділянками.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано шляхи вирішення наукового завдання формування ефективної системи обов’язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення, що знайшло відображення в розвитку теоретико-методологічних засад її побудови та прикладних аспектів функціонування. Результати дослідження дають підстави сформувати наступні висновки:

1. Земельні платежі являють собою обов’язкові виплати за володіння, користування і розпорядження земельними ділянками і за своєю природою є формою перерозподілу земельної ренти. Сукупність вищезазначених платежів, що надходять на користь держави, місцевих органів влади, суб’єктів господарювання та громадян і справляються з землевласників та землекористувачів на основі норм законодавства чи на підставі угод цивільно-правового характеру, становить систему обов’язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення.

Обов’язковим земельним платежам притаманні окремі риси непрямого оподаткування, адже необхідність забезпечення джерела їх сплати зумовлює формування рентної цінової надбавки, що притаманна справлянню акцизів. При цьому землекористувач виступає у якості фінансового агента, який утримує зазначену надбавку у споживача та перераховує її власнику або вносить до бюджету.

2. Узагальнення економічної природи ренти дозволило уточнити її різновиди та охарактеризувати підходи до їх вилучення через окремі форми земельних платежів. Зокрема, характеристика ренти як плати за використання особливого фактора виробництва – землі, зумовлює виокремлення такого її виду, як абсолютна рента, яка повинна повністю вилучатись у формі земельних платежів. Природа ренти, як різниці у доходах, зумовлює існування диференціального її виду - І та ІІ форми: якщо першу з них слід вилучати через земельні платежі по можливості повністю, то частину другої доцільно вилучати у формі податку на прибуток, адже вона є результатом господарювання. Обмеженість окремих категорій земель визначає існування монопольної та соціальної ренти, частину яких повинні вилучати земельні платежі. Існуючі нині форми обов’язкових земельних платежів забезпечують вилучення рентних доходів незначною мірою і при цьому лише перших двох видів ренти.

3. Ретроспективний аналіз показав, що в умовах планової економіки приватна власність на землю не визнавалась, а користування землею було безоплатним. Перерозподіл земельної ренти (диференціального виду) здійснювався переважно через систему зональних закупівельних цін. За ринкової економіки виникає приватна власність на землю, забезпечується платність землекористування і формується рента як обов’язкова складова ціни сільськогосподарської продукції.

4. За результатами оцінки сучасних підходів до розрахунку бази земельного оподаткування встановлено, що визначення розмірів ренти лише за результатами вирощування зернових культур не забезпечує об’єктивності при вилученні рентних доходів. Крім того, в нинішніх умовах недоцільною є капіталізація рентних доходів при визначенні бази оподаткування. Вдосконалення порядку визначення бази справляння земельних платежів слід здійснювати шляхом обчислення реальних розмірів рентних доходів по основних для даного регіону групах культур та забезпечення об’єктивної їх диференціації між природноекономічними зонами та агровиробничими групами ґрунтів на основі результатів бонітування.

5. Плата за землю (земельний податок та плата за оренду земель державної і комунальної власності) є закріпленим джерелом доходів місцевих бюджетів, основою фінансування потреб муніципалітетів. Проте, нині надходження земельних платежів є незначними (причому у динаміці вони суттєво знижуються) і не відіграють суттєвої ролі при формуванні фінансової бази місцевого самоврядування.

Крім того, земельні платежі є вагомим регулятором розвитку земельних відносин. Сучасному землекористуванню в Україні притаманна низка проблем, зокрема: нецільове (нераціональне) використання земель; недотримання сівозмін з метою максимізації прибутку; вилучення земельних ділянок для промислових та інших потреб; невнесення землекористувачами належних обсягів добрив. Водночас існуючі форми обов’язкових земельних платежів не дають змоги регулювати земельні відносини, належним чином впливати на оборот землі.

6. Паювання землі призвело до появи значних масивів сільгоспугідь (понад 2/3 їх загальної площі), власники яких фізично неспроможні їх обробляти, внаслідок чого формується пропозиція на ринку оренди землі. Відсутність ефективного інструментарію регулювання обороту угідь, що належать громадянам - власникам паїв, створює загрози виникнення соціальної напруги в суспільстві та призводить до суттєвих бюджетних втрат. Держава залишається осторонь процесів перерозподілу ділянок, не маючи змоги ні ефективно впливати на ці процеси, ні хоча б мати з них фіскальний ефект. Це вимагає формування повноцінної системи обов’язкових земельних платежів, яка б виконувала як фіскальні, так і регулюючі завдання.

7. Нині переважна більшість підприємств галузі застосовує спеціальний пільговий режим прямого оподаткування, чим мінімізує податкове навантаження. Водночас реалізація такого підходу в оподаткуванні призвела до суттєвого зниження рівня доходів місцевих бюджетів, припинення належного фінансування землеохоронних заходів та втрати можливості впливу на процеси землекористування. ФСП є різновидом земельних платежів, адже базою їх справляння виступає грошова оцінка угідь. Проте земля є лише одним з виробничих факторів і звільнення від оподаткування інших видів ресурсів призводить до нерівномірності податкового навантаження та недотримання принципу вертикальної справедливості в оподаткуванні.

8. З метою забезпечення належного регулювання земельних відносин, управління оборотом земель сільськогосподарського призначення, надійного фінансування заходів з охорони та поліпшення ґрунтів, необхідно забезпечити реалізацію повноцінної системи обов’язкових земельних платежів, яка б містила наступні складові (блоки платежів): - за володіння та користування ділянками; - за трансакції з земельними ресурсами; - за нецільове та нераціональне використання земель; - за монополізацію сільськогосподарських угідь.

9. В окремих східноєвропейських країнах, які займають вагомі позиції на світових ринках продовольства (Росії, Польщі та деяких інших), система прямого оподаткування аграрних товаровиробників представлена сільськогосподарським податком. Водночас, якщо з початку запровадження спеціальні режими в цих країнах базувались на оподаткуванні нормативних рентних доходів, то в процесі їх функціонування базу оподаткування було змінено на інший показник, що ув’язується з результативністю господарювання та задіяними в сільськогосподарському виробництві ресурсами. Вважаємо доцільною заміну і в Україні майнової форми спеціального режиму прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на прибуткову. Об’єднання цих податкових форм у спецрежимі можливе лише для малих підприємств, але й воно не повинно базуватись виключно на оподаткуванні землі, а передбачати оподаткування безпосередньо доходів.

10. Нормативне регламентування розмірів орендної плати за землю для окремих категорій орендодавців, з одного боку, забезпечує інтереси власників паїв, але з іншого - призводить до збільшення ціни сільськогосподарської продукції, що впливає на її конкурентоспроможність і рентабельність виробництва. Державі слід виважено віднестись до встановлення мінімального рівня орендної плати за земельні угіддя, забезпечуючи баланс інтересів землевласників та землекористувачів.

З метою подальшого розвитку орендних земельних відносин, недопущення зловживань при виплаті орендної плати необхідно запровадити оплату вартості оренди землі лише у грошовій формі, а також забезпечити реалізацію особливого порядку розрахунків з бюджетом при недотриманні нормативного розміру орендної плати - передбачити сплату орендарем податку з доходів фізичних осіб, виходячи не з фактичного, а з нормативного рівня орендної плати.

Платежі за оренду земель державної та комунальної власності доцільно залишити в складі податкової системи, адже за механізмом адміністрування вони є податковими. Порядок справляння та ставки цих земельних платежів повинні визначатись спеціальним законодавчим актом у сфері оподаткування.

11. Податок на результати господарювання на сільгоспугіддях повинен містити ресурсну та рентну складові. Ресурсна (обов’язкова) частина забезпечуватиме потребу регіону у належних обсягах фінансування заходів з охорони та поліпшення ґрунтів і функціонуватиме в розкладній формі – розподілятиметься між земельними ділянками регіону, виходячи з результатів їх бонітування та місця розташування.

Рентна (змінна) частина забезпечить вилучення рентних доходів та участь землекористувачів у фінансуванні соціальної інфраструктури відповідних територій. Базою її справляння виступатиме нормативний рентний доход (без капіталізації), визначений за наслідками вирощування і реалізації основних для відповідного регіону (землеоцінної зони) культур. Він обчислюватиметься на основі фактичних цін реалізації та нормативних витрат на вирощування і реалізацію, періодично уточнюватиметься та диференціюватиметься між агровиробничими групами ґрунтів відповідної землеоцінної зони на основі оцінки їх якісних характеристик.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Боровик П.М. Податкові аспекти справляння плати за оренду землі державної та комунальної власності / П.М. Боровик // Вісник Сумського НАУ. – 2005. – №2. – С. 41-45.

2. Боровик П.М. Вплив плати за землю на доходи місцевих бюджетів / П.М. Боровик // АгроІнКом. – 2006. – № 1. – С. 83-86.

3. Боровик П.М. Податкові важелі регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення / П.М. Боровик // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №11. – С. 63-67.

4. Боровик П.М. Посилення ролі податкових джерел у фінансуванні землеохоронних заходів / П.М. Боровик // АгроІнКом. – 2006. – № 9-10. – С. 90-94.

5. Боровик П.М. Фінансові аспекти орендних земельних відносин / П.М. Боровик // Вісник Харківського НАУ ім. Докучаєва. – 2007. – №4. – С. 37-43.

6. Боровик П.М. Перспективи подальшого функціонування спеціального режиму оподаткування аграрних товаровиробників / П.М. Боровик // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. – Ч. 2: «Економіка». – 2007. – №64. – С. 42-51.

7. Боровик П.М. Напрямки удосконалення механізму адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку / П.М. Боровик // Вісник Сумського НАУ. –2006. – №2. – С. 22-25.

8. Боровик П.М. Вдосконалення підходів до визначення бази земельного оподаткування / Л.Д. Тулуш, П.М. Боровик // Облік і фінанси АПК. – 2007. – №8-10. – С. 115-123 (автором узагальнено проблеми визначення бази земельного оподаткування та обґрунтовано окремі напрямки вдосконалення підходів до її визначення).

9. Боровик П.М. Про ціну землекористування / П.М. Боровик // Збірник наукових праць Подільського ДАТУ. – Випуск 15. – Т.2. – 2007. – С. 137-138.

10. Боровик П.М. Напрямки розвитку земельного оподаткування / П.М. Боровик // Збірник наукових праць «Економічні науки». – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 4 (16). – Ч. 1. – Луцьк: Луцький ДТУ. – 2007. – 224 с. – С. 25-29.

11. Боровик П.М. Земельна рента як база нарахування земельних платежів / П.М. Боровик // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. – Ч. 2 «Економіка». – 2008. – №67. – С. 192-198.

Публікації в інших виданнях:

12. Боровик П.М. Про єдиний податок у сільському господарстві / П.М. Боровик // Вісник Уманського ДАУ. – №1-2. – 2006. – С. 75-79.

13. Податкова система: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / [П.К. Бечко, О.О. Непочатенко, С.М. Колотуха, П.М. Боровик та ін.]; За ред. П.К. Бечка – Умань: УВПП, 2006. – 273 с. – С. 127-137 (особистий внесок автора - розділи: плата за землю, фіксований сільськогосподарський податок).

Матеріали науково-практичних конференцій:

14. Боровик П.М. Актуальні проблеми оподаткування сільськогосподарських підприємств / П.М. Боровик // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: збірник тез доповідей другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених – Ч. 2. (Тернопіль, 24-25 лютого 2005 р.) / Міносвіти, Тернопільська академія народного господарства. – Т.: Економічна думка, 2005. – 431 с. – С. 36-38.

15. Боровик П.М. Вдосконалення фінансування землеохоронних заходів / П.М.Боровик // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. (Умань, 2 березня 2006 р.) / Мінагрополітики, Уманський державний аграрний університет. –Умань: УДАУ, 2006. – 257 с. – С. 184-185.

16. Боровик П.М. Вплив системи оподаткування на економічний стан аграрних товаровиробників / П.М. Боровик // «Аграрна наука і освіта ХХІ століття»: матеріали міжнародної наукової конференції. (Умань, 4-6 липня 2006 р.) / Мінагрополітики, Уманський ДАУ. – Умань: УДАУ, 2006. – 154 с. – С. 124-126.

17. Боровик П.М. Спеціальний режим прямого оподаткування аграрних товаровиробників: вітчизняні реалії та польський досвід / Л.Д. Тулуш, П.М. Боровик // «Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні»: матеріали науково-практичної конференції. (Умань, 8-9 червня 2007 р.) / Мінагрополітики, Уманський державний аграрний університет. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2007. – 186 с. – С. 166-168 (автором окреслено окремі напрями реформування ФСП з врахуванням польського досвіду функціонування спецрежиму оподаткування).

18. Боровик П.М. Податкове регулювання розвитку земельних відносин / П.М. Боровик // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – № 111: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України»]. (Київ, 5-6 жовтня 2006 р.) / Мінагрополітики, Національний аграрний університет. – К: НАУ, 2007. – 391 с. – С. 99-102.

19. Боровик П.М. До питання про економічну природу земельних платежів / П.М. Боровик // «Актуальні проблеми на сучасному етапі та перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму АПК»: Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Вип. 15. – Т. 3. (Кам’янець-Подільський, 25-26 жовтня 2007 р.) / Мінагрополітики, Подільський державний аграрно-технічний університет. – Кам’янець-Подільський: ПДАТУ, 2007. – 632 с. – С. 349-353.

20. Боровик П.М. До питання власності на землю (історичний аспект) / П.М. Боровик // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. (Умань, 21-22 лютого 2008 р.) / Мінагрополітики, Уманський державний аграрний університет. – Умань: УДАУ, 2008. – 264 с. – С. 33-35.