У дисертаційній роботі наведене нове вирішення наукової задачі щодо формування системи управління промисловим підприємством в умовах стратегічного партнерства. Це дозволяє зробити такі висновки: 1. На основі досліджень сутності управління у сучасний період установлено, що управління, з погляду системи, буде являти собою процеси взаємодії елементів усередині системи, процес взаємодії системи із зовнішнім середовищем, з метою досягнення необхідної ефективності системи. 2. Ґрунтуючись на етимологічному, поняттєво-категоріальному і процесному аналізі понять «система», «управління» і «система управління» удосконалено поняття «система управління», що дає можливість розглядати систему управління як центрований або децентрований комплекс елементів (об'єктів і суб'єктів), що взаємодіють між собою в рамках визначених процесів, які підпадають під вплив середовища функціонування підприємства. 3. Визначено, що досліджені сценарії, етапи і напрями розвитку альянсів мають потребу в деяких логічних доповненнях. Тому при аналізі розвитку і функціонування стратегічних альянсів доцільно використовувати методику McKinsey, яка доповнена ще одним логічно правильним етапом – етапом ліквідації. 4. У процесі дослідження логічним шляхом установлено, що для життєвого циклу альянсів буде також характерний заключний етап – етап ліквідації, що дало можливість удосконалити життєвий цикл. Так само встановлено, що етап ліквідації є варіативним, і запропоновано ряд варіантів: розпад альянсу (добровільний – при досягненні поставлених цілей або змушений – унаслідок виниклих протиріч і проблем); поглинання одного з підприємств (добровільне або змушене); реорганізація (як наслідок трансформації цілей альянсу). 5. Розглядаючи природу, сутність і мотиви (цілі) створення стратегічних альянсів і модель 3 «І» установлено, що її доцільно доповнити ще одним елементом – інтеграцією. Таким чином, виникає не «трикутник», а «ромб» елементів стратегічного альянсу. Необхідність даного доповнення пов'язана з тим, що так чи інакше компанії, що входять у стратегічний альянс, інтегруються у процесі своєї діяльності. 6. Сформульовано життєвий цикл інтеграції, що підрозділяється на шість етапів: підготовка процесу інтеграції в рамках альянсу; укладення угоди про утворення альянсу і визначення ступеня інтеграції; початок інтеграційного процесу; посилення або зменшення процесу інтеграції залежно від виникаючої ситуації; реорганізація бізнес-процесів з урахуванням інтеграції; згортання інтеграції в міру або наростання нерозв'язних проблем, або після досягнення цілей альянсу. 7. Результати моніторингу діяльності світових стратегічних альянсів показали наявність таких тенденцій: багато об'єднаних компаній відстають у своєму розвитку від інших суб'єктів даного ринку і знову розділяються на самостійні корпоративні одиниці; мало об'єднаних компаній досягають бажаних фінансових або стратегічних цілей; половина найбільших альянсів призводять до зниження акціонерної вартості компанії; як правило, альянси рідко створюють додаткову вартість для власників однієї зі сторін; диверсифікаційні альянси часто показують кращі фінансові результати в порівнянні з родинними, хоча останні часто мають більший потенціал для створення додаткової вартості для власників. 8. Установлено, що за обсягами виробництва чорна металургія займає перше місце серед промислових галузей економіки країни. Обсяг виробленої нею продукції досягає 30% від загального виробництва, дає більш 40% валютних надходжень, у галузі зайнято близько 10% працюючих, тому чорна металургія має для України як найважливіше економічне, так і соціально-політичне значення. 9. Досліджуючи сучасний стан і розвиток металургійної галузі в рамках загальносвітових тенденцій у секторі металургії, визначено, що історія розвитку ГМК України може бути доповнена ще одним етапом, початок якому покладений у 2004 р. З цього періоду сектор металургії України вступив на етап інтеграції у світовий сектор металургії, що виявляється в посиленні процесів формування альянсів, як вертикальних, так і горизонтальних. Даний етап розвитку обумовлений посиленням конкуренції на світовому ринку виробників і, безумовно, процесами глобалізації, що підтверджують наступні результати моніторингу. 10. У результаті дослідження системи управління на металургійних підприємствах визначено, що більшість металургійних підприємств (ВАТ «ММК ім.Ілліча», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «АМК», ВАТ «ЕМЗ» та інші) протягом тривалого часу застосовують функціонально-орієнтований підхід до управління. Даний підхід заснований на використанні ієрархічної організаційної структури підприємства. Організація і управління діяльністю металургійних підприємств здійснюється в рамках структурних підрозділів (відділи, цехи, ділянки). Така організація системи управління базується на принципі послідовного виконання трудових операцій, тобто процес виробництва поділяється на окремі операції (завдання, етапи), і кожен співробітник спеціалізується на виконанні однієї з них. 11. Визначено, що як новий метод управління металургійними підприємствами в рамках формування стратегічних альянсів і партнерства, а також проведеної модернізації виробництва і впровадження нових виробничих потужностей доцільно прийняти до використання процесно-орієнтований підхід. При процесно-орієнтованому підході велика увага приділяється питанням взаємодії підрозділів, тобто консолідація їх окремих і розрізнених зусиль, спрямованих на виконання конкретних функцій, у єдиний технологічний процес загальних зусиль підприємства. 12. При виборі процесів для оптимізації системи управління запропоновано такі критерії: стратегічна важливість процесу для підприємства; періодичність його виконання; фінансова значимість для підприємства; величина доданої вартості процесу; значимість у рамках системи управління підприємством; тривалість чекання зовнішніх і внутрішніх споживачів відповідної продукції. 13. Установлено, що в рамках системи управління промисловим підприємством підсистема інформаційного забезпечення повинна включати три організаційних моменти: організацію масиву інформації, організацію потоків інформації, організацію переробки інформації. Ці організаційні питання мають бути реалізовані на всіх рівнях системи управління в рамках партнерства. 14. Удосконалено систему збалансованих показників шляхом розробки й обґрунтування етапів її впровадження і доповнення двома блоками – «Міжпартнерські бізнес-процеси», що дозволяє оцінити ступінь досягнення спільних цілей, крім цілей кожного підприємства окремо і «Технологічні процеси». |