Анотація до роботи:

Чабанюк Я. В. Формування та активність мікробного угруповання ризосфери злакових культур за дії комплексу мікробних препаратів та органо-мінеральних добрив. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут агроекології УААН, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень взаємодії комплексу мікроорганізмів з мікробним угрупованням кореневої зони злакових культур.

Встановлена топографія популяцій інтродукованих штамів у ризосфері та едафосфері. Показано, що колонізація ними кореневої зони ініціює певні перебудови функціональної структури мікробних угруповань ризосфери. Висока активність штамів, продукування речовин фітогормональної та антибіотичної дії, засвоєння важкорозчинних фосфатів обумовлюють підвищення антифунгальної активності, руйнування целюлози та зниження фітотоксичності ризосферного грунту, що, в свою чергу, підвищує продуктивність рослин.

Розроблено елементи технології застосування комплексу біопрепаратів для підвищення продуктивності ячменю ярого та пшениці озимої.

Інтродукція в кореневу зону рослин конкурентоздатних штамів азотфіксуючих, фосфатмобілізуючих бактерій, мікроорганізмів-продуцентів речовин антибіотичної дії та застосування органо-мінеральних добрив регуляторно впливають на мікробне угруповання та активність біологічних процесів у ґрунті, що дозволяє формувати високопродуктивні рослинно-мікробні системи.

1. In vitro встановлена взаємна індиферентність виробничих штамів з різними агрономічно цінними властивостями Agrobacterium radiobacter 204, Enterobacter nimipressuralis 32-3, Paenibacillus polymyxa 6M, Сhaetomium cochliodes 3250. На їх основі підібрані поліфункціональні комплекси біопрепаратів: для обробки насіння ячменю – КБП-1, який містить препарати діазофіт (азотфіксація), ФМБ-32-3 (фосфатмобілізація, рістстимуляція) і БСП (біофунгіцид); для обробки пшениці КБП-2 – діазофіт (азотфіксація), ФМБ-32-3 (фосфатмобілізація, рістстимуляція) і хетомік (біофунгіцид).

2. Насіннєва оболонка ячменю ярого сприяє більш тривалому зберіганню мікроорганізмів на його поверхні, ніж пшениці. За обробки насіння ячменю ярого мікробним комплексом збільшується термін зберігання титру кожного компоненту на поверхні інокульованого насіння на 2-3 години, а на насінні озимої пшениці – знижується. Найбільш уразливим до дії зовнішніх факторів є Agrobacterium radiobacter 204, а найбільш стійким – Сhaetomium cochliodes 3250.

3. Встановлено, що інокуляція насіння ячменю ярого комплексом мікроорганізмів з агрономічними цінними властивостями ініціює зміни функціональної структури мікробного угруповання ризоценозу: чисельність азотфіксуючих бактерій збільшується 1,3 рази, чисельність мікроміцетів знижується у 2 рази. В едафосфері подібних ефектів не виявлено.

4. Встановлено, що Сhaetomium cochliodes 3250 при інтродукції у кореневу зону пшениці озимої сорту Миронівська 61 розвивається переважно в ризосфері, за рахунок чого на 8 тис. КУО/г ґрунту зростає загальна чисельність мікроміцетів, серед яких відносний вміст С cochliodes становить 55%.

5. При вирощуванні озимої пшениці у нестерильному ґрунті Enterobacter nimipressuralis 32-3 утворює у ризосфері популяцію, чисельність якої не перевищує 3 тис. КУО/г грунту, проте майже вдвічі зростає фосфатазна активність в ризосфері.

6. Вплив комплексу біопрепаратів на біологічну активність ґрунту супроводжується відповідним підвищенням целюлозоруйнівної та антифунгальної активності мікробного угруповання ризосфери, відповідно, на 30 і 63 % у ячменю та 43 і 50 % у пшениці.

7. Внесення органо-мінеральних добрив посилює вплив поліфункціонального комплексу біопрепаратів на біологічну активність ґрунту - целюлозоруйнуюча та антифунгальна активність мікробного угруповання ризосфери зростає, відповідно, до 79 і 84 % у ячменю та 55 і 80 % у пшениці.

8. Застосування комплексу біопрепаратів дозволяє знизити у ризосфері ячменю ярого фітотоксичність ґрунту, що виникає при деструкції соломи, на 20-25 %.

9. У мікробному угрупованні ризосфери інокульованих поліфункціональним комплексом біопрепаратів рослин ячменю відбувається зменшення чисельності міцеліальних форм мікроорганізмів в 2,3 - 2,8 рази і збільшення чисельності азотфіксаторів в 1,5 рази, за умов вирощування їх на фоні органо-мінеральних добрив.

10. Внаслідок оптимізації структури і функціонування мікробного угруповання ґрунту кореневої зони урожайність ячменю ярого зростала на 21,6%, пшениці ярої – на 13,8 – 19,2%, озимої пшениці – на 27 – 36%. Обробка насіння перед посівом комплексами препаратів поліпшує якість урожаю, а саме, збільшує вміст клейковини в зерні пшениці озимої на 2-2,5%. Застосування комплексу біопрепаратів на фоні внесення в ґрунт соломи не призводить до збільшення вмісту протеїну в зерні ячменю ярого.