Анотація до роботи:

Бечко В.П. Формування та ефективність використання оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств з метою підвищення ефективності використання та оптимізації джерел їх фінансування.

Уточнено економічну сутність оборотних засобів, що дозволило внести пропозиції щодо удосконалення їх складу.

Проаналізовано забезпеченість сільськогосподарських підприємств оборотними засобами та джерелами їх формування. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму формування джерел поповнення оборотних засобів через систему авансування заготівельними організаціями. Запропоновано методику визначення показника наявності власних і прирівняних до них оборотних засобів.

Рекомендовано систему показників для здійснення всебічного аналізу ефективності використання оборотних засобів, що дозволить визначити шляхи підвищення їх використання. Обґрунтовано необхідність відновлення нормування оборотних засобів як пріоритетного напряму підвищення ефективності їх використання. Розроблено рекомендації щодо розмежування операційного та інвестиційного балансів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування та ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки і пропозиції:

1. З метою більш ґрунтовного розуміння змісту поняття “оборотні засоби” та для цілей економічного аналізу пропонується наступне його визначення: оборотні засоби – це авансована вартість частини оборотних активів підприємства для забезпечення безперебійного кругообороту, які послідовно змінюють свою функціональну форму у вигляді засобів сфери виробництва та сфери обігу. Запропоноване визначення цього поняття більш повно розкриває економічну природу оборотних засобів і дає змогу відокремити їх від інших понять.

2. Вивчення економічної сутності оборотних засобів дозволило внести пропозиції щодо вдосконалення їхнього складу. Дослідження ролі та значення складових оборотних засобів у процесі кругообігу дало змогу зробити висновок, що до їхнього складу потрібно включати мінеральні добрива, малоцінні та швидкозношувані предмети, дорослі тварини, молодняк і тварини на вирощуванні та відгодівлі, які за своєю сутністю є засобами праці. Також у результаті проведеного дослідження обґрунтовано доцільність включення до складу оборотних засобів суми амортизації й одержаного прибутку.

3. Результати дослідження свідчать, що суми нерозподіленого прибутку та резервного капіталу не завжди є джерелом власних і прирівняних до них оборотних засобів, оскільки обслуговують як операційну, так і інвестиційну сферу діяльності підприємства. Тому для визначення показника наявності власних і прирівняних до них оборотних засобів доцільно зменшувати власний капітал підприємства на суму нерозподіленого прибутку.

4. Сільськогосподарські підприємства ведуть постійний пошук альтернативних джерел формування оборотних засобів. На даному етапі розвитку виробничих відносин таким джерелом можуть бути аванси заготівельних організацій через проведення державних закупівель сільськогосподарської продукції. Авансування заготівельними організаціями сільськогосподарських підприємств дасть можливість покрити нестачу власних оборотних засобів у період нарощування витрат, сприятиме зростанню обсягів виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.

5. На забезпеченість оборотними засобами суттєво впливають кредити, метою яких є максимальне поліпшення стану формування джерел оборотних засобів, створення передумов забезпечення підприємств виробничими оборотними засобами. У роботі зазначено, що за сучасних умов банки повинні зосередити особливу увагу на подальшому вдосконаленні партнерських відносин із позичальниками, розробляючи механізм диференційованих відносин при кредитуванні, що дасть змогу призупинити невиправдане залучення кредитних вкладень у неефективне виробництво, сприятиме зростанню чистого прибутку. Тому першочергове значення слід надавати заходам кредитного впливу, який передбачає прискорення оборотності оборотних засобів, досягнення економічно обґрунтованих темпів зростання кредитних вкладень і темпів росту обсягів виробництва.

6. Досвід пільгового кредитування й особисті спостереження автора свідчать про відсутність чіткого механізму розподілу бюджетних коштів, який би забезпечив надходження кредитних ресурсів підприємствам відповідно до ринкових умов господарювання. Встановлено, що пільгове кредитування повинно вдосконалюватися в напрямі спрощення доступу суб’єктів господарювання до пільгових кредитів, розподілу кредитів за регіонами, що дасть змогу поліпшити взаємозв’язки суб’єктів господарювання з банками.

7. Пріоритетними напрямком вдосконалення процесів формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств в нових умовах господарювання можливе лише за умов відновлення їх нормування, як одного із дієвих факторів ефективного їх управління. Для відновлення нормування оборотних засобів сільськогосподарським підприємствам слід налагодити контроль, який би сприяв поліпшенню організації виробництва в цілому і оборотних засобів зокрема. Встановлено, що для підвищення контролю за витрачанням авансованих засобів і здійснення найсуворішого режиму економії доцільно розширити вихідні дані по елементах оборотних засобів. З цією метою у „Примітках до фінансової звітності”, ф. 5 слід передбачити вартість оборотних засобів за окремими їх групами на початок і кінець періоду. Ці дані слугуватимуть основою для здійснення поелементного нормування оборотних засобів.

8. Доведено доцільність у межах одного підприємства складати окремо інвестиційний та операційний баланси, що дасть змогу попереджувати відволікання коштів не за цільовим призначенням.

9. Обґрунтовано, що для ефективного управління оборотними засобами на підприємствах необхідно здійснювати більш дієвий оперативний контроль за цільовим та ефективним їх використанням, відновивши нормативно–чекову систему планування, обліку і контролю за виробництвом із застосуванням внутрішньогосподарських чеків.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Бечко В.П. Вдосконалення організації оборотних коштів сільськогосподарських підприємств в нових умовах господарювання. / Вісник КЕІ КНЕУ. – 2005. - № 4. – С. 37-40.

1. Бечко В.П. Нормування оборотних засобів підприємств аграрного сектору економіки. // Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: Видавництво „Національний університет „Острозька академія”, 2005. – Ч.1 – С. 266 – 273.

2. Бечко В.П. Показники ефективності використання оборотних засобів: Зб. наук. пр. ЛНАУ / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. – №61(84). – С. 220 – 224.

3. Бечко В.П. Проблеми забезпечення сільськогосподарських підприємств оборотними засобами. // Фінансова система України. Зб. наук. праць. – Острог: Видавництво НАУ „Острозька академія”, 2006. – Вип.8. – Ч.2 – С. 27 – 35.

4. Бечко В.П. Формування джерел оборотних засобів сільськогосподарських підприємств: Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні. / Вісник ХНАУ– 2006. – № 9. – С. 44-49.

В інших виданнях:

5. Бечко В.П. Проблеми вдосконалення кредитування сільськогосподарських підприємств // Актуальні проблеми розвитку регіону: Зб. наук. пр. / За ред. І.Г. Ткачук. – Івано – Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, 2007. – Вип. ІІІ. – Т.1. – С. 350-355.

6. Бечко В.П., Березовський В.В. Проблеми економічної сутності оборотних засобів. Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія. / За ред. В.Ф. Беседина, А.С. Музиченка. – К.:НДЕІ – 2005. – С. 155 – 161 (0,41 друк. арк., автору належить модель статті загальним обсягом 0,40 друк. арк.).