1. Становлення та ефективний розвиток аграрного сектору економіки гальмується значним зниженням його технічного рівня, погіршенням стану матеріально-технічної бази. Основними машинами сільське господарство забезпечено лише на 48-66%. При цьому близько 90% техніки, яка залишилась в господарствах відпрацювала по одному і більше нормативних строків амортизації. Внаслідок її зношування за період економічних реформ списано понад 198 тис. тракторів, близько 46 тис. зернозбиральних комбайнів, а придбано лише 9700 тракторів і 3900 зернозбиральних комбайнів. 2. В результаті відсутності державного контролю за дотриманням законодавчо-правових актів щодо еквівалентності обміну між ресурсною сферою АПК, у якій ціни на вироблену продукцію формуються за вільними тарифами, а в сільському господарстві є обмеженими, створені умови щодо неплатоспроможності аграрних підприємств для придбання технічних засобів і інших ресурсів промислового походження. Нестача потрібної кількості засобів виробництва промислового походження (техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин) зумовили суттєве зниження виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в сільсько-господарських підприємствах. 3. Дослідженнями встановлено, що за період економічних реформ в сільськогосподарських підприємствах України спостерігається стала тенденція зменшення виробництва валової продукції у 2,9 раза, в тому числі в рослинництві у 2,1 раза і тваринництві – у 4,9 раза. Відповідно економічна ефективність значно знизилась. Якщо прибуток у 1990 році становив 12094 млн. грн.., то у 2003 році збиток склав 4,6 млн., у 2004 році прибуток досяг 2689 млн. грн., або був у 4,5 раза меншим. 4. Виявлення впливу забезпечення силовими машинами на економічну ефективність виробництва свідчить про пряму її залежність від кількості цих засобів. При наявності на 100 га сільськогосподарських угідь в досліджуваному Кагарлицькому районі Київської області 0,43 умовних одиниць тракторів виробництво є збитковим. За умов забезпечення тракторами від 0,6 до 0,9 одиниць на названі угіддя валовий прибуток склав – 63 тис. грн., а при наявності понад 0,9 одиниць – 72 тис. грн. 5. Досліджуючи виконання технологічних операцій різними агрегатами встановлено, що при виконанні робіт передпосівного обробітку ґрунту (культивація, вирівнювання площі, коткування окремими агрегатами) витрати пального на 1 га становлять 8,7 кг, праці – 0,63 люд.-год. За умов виконання цих процесів комбінованим агрегатом витрати пального становлять – 5,6 кг, праці – 0,12 люд.-год або відповідно в 1,5 та 5,2 раза менше. Ці дані свідчать, що не використовуються внутрішньогосподарські можливості раціонального ефективного виконання робіт і це також пов’язано з відсутністю коштів для придбання сучасних високопродуктивних машин. 6. Результати дослідження ефективності виробництва основоположних видів техніки, тракторів та комбайнів провідними заводами сільгоспмашинобудування України ВАТ Харківський тракторний завод (ХТЗ), ВАТ «Херсонські комбайни» та ВАТ «Тернопільський комбайновий завод бурякозбиральних машин» (ТЕКЗ) показали, що ефективність їх виробництва є незадовільною, обладнання зношено відповідно по названих заводах на 59, 55, 54%. Виробничі потужності використовуються на 22, 16 і 17%. Норма рентабельності є від’ємною: -10,7; -7,7; -6,3%. Рівень рентабельності по реалізованій продукції у 2005 році: 3,2; -2,5; -67,5%. Наведені дані свідчать, що для піднесення ефективності виробництва сільськогосподарських машин потрібна відповідна державна програма та її реалізація. 7. Аналіз стану фінансування розробленої державної Програми виробництва машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки показав, що ця програма не знайшла своєї реалізації. Кошторисом програми передбачалось фінансування 550 млн. грн., в тому числі за рахунок бюджету – 330 млн. грн., фактично отримано з бюджету 75,7 млн. грн., або 23% від прогнозованого у Програмі. 8. З огляду на неспроможність сільськогосподарських товаровиробників зупинити падіння рівня технічної оснащеності аграрного виробництва, для відтворення технічного потенціалу в найближчі 10 років необхідна пряма фінансова підтримка за рахунок коштів державного бюджету на технічне переоснащення агропромислового комплексу на рівні 4-5% видаткової його частини. 9. Серед джерел коштів на оновлення машинно-тракторного парку аграрних підприємств, які найповніше відображають їх економічну сутність в результаті досліджень виявились наступні: амортизаційні відрахування за умов їх цільового призначення; прибуток підприємств, який може бути збільшений при врегулюванні еквівалентності обміну між сферами АПК; збільшення обсягів фінансового лізингу; кошти страхових інвестиційних компаній та довгострокові кредити банків при врегулюванні кредитних ставок в межах 7-8% річних. 10. В результаті проведених розрахунків, застосовуючи регресійний кластерний аналіз підприємств регіону за близької їх спеціалізації, визначені оптимізовані за складовими: розміру сільськогосподарських угідь, активної частини основних засобів та витрат сільськогосподарських підприємств, що в умовах складного неврегульованого еквівалентного обміну функціонують прибутково. |
