У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі формування та економічної ефективності інвестицій на створення садів у сільськогосподарських підприємствах Поділля, що сприятиме активізації інвестиційних процесів у галузі садівництва та збільшенню обсягів виробництва високоякісної плодоягідної продукції 1. Багатоаспектність категорії „інвестиції” свідчить, що за цим терміном стоїть чимало значень і змістових висловлювань в історичному поступі і на сьогодні. Суть інвестицій деякі вчені та практики розглядають як сукупність довгострокових вкладень капіталу в основні засоби, тобто ототожнюють їх з капітальними вкладеннями. Інвестиції є значно ширшою економічною категорією, оскільки можуть здійснюватися в коротко- і середньостроковому періодах та впроваджуватись у найрізноманітніших формах, і проектах індикаторами росту яких є прибуток, дохід, дивіденди, проценти, економічний, соціальний ефект тощо. 2. Необхідність інвестицій зумовлена, зокрема, необхідністю оновлення або заміни наявної матеріально-технічної бази виробництва, її удосконалення чи модернізації у зв'язку з моральним чи фізичним зношенням основних засобів виробництва, впровадження у виробництво нових сортів плодо-ягідних культур, потребою у введенні виробництва на основі принципово нових технологій вирощування, збільшенням обсягів виробництва та освоєння нових видів діяльності. 3. Планомірність і прискорення темпів відтворення багаторічних насаджень - процес цілковито об'єктивний, він визначається як природою рослин, так і економічним чинником зокрема, прискорення обігу капіталу вкладеного на створення садів, підвищення продуктивності праці, особливо на роботах по догляду за деревами і на збиранні врожаю, зниження собівартості продукції та підвищення її якості. Загальне прискорення темпів відтворення багаторічних насаджень зумовлюється й тим, що в їх структурі поступово зростатиме питома вага кісточкових і ягідних культур, які відзначаються значно коротшим колообігом насаджень, ніж зерняткові. Все це посилює значення і вагомість інвестиційних процесів у садівництві, як фактора стабілізації і підвищення ефективності галузі. Відомо, що виробничий потенціал товарного садівництва визначається динамікою кількісного і якісного складу плодоносних плодових і ягідних насаджень. 4. Дослідженням встановлені основні джерела інвестицій на створення садів: внутрішньо галузеві нагромадження, на основі високопродуктивного ведення садівництва; амортизаційний фонд, який формується через щорічні амортизаційні відрахування з балансової вартості насаджень; залучені спільними підприємствами на створення сировинних зон; приватні інвестиції; пільгові банківські кредити. Амортизаційні відрахування мають здійснюватись за прямолінійним методом, з використанням за прямим призначенням на противагу використання його як грошового потоку. 5. Зона Поділля визначається високою інвестиційною привабливістю, яка полягає в наступному: грунтово-кліматичні умови дозволяють успішно вирощувати усі плодові і ягідні культури помірного клімату;виробничий досвід свідчить про високу економічну ефективність інвестицій у створення насаджень, які швидко вступають в плодоношення, це стосується зерняткових культур на слаборослих підщепах, ряду кісточкових та ягідних культур, зокрема суниці та смородини; наявність відносно дешевої робочої сили; велика потужність плодопереробних підприємств, розміщених у різних районах зони. 6. Садівництво через низку екстремальних погодних умов, вимагає окрім застосувань ряду технологічних заходів щодо залобігання ризику виробництва продукції та створення насаджень згідно з Законом України „Про державну підтримку сільського господарства Украіни" садівництво конче потребує розвитку різних форм страхування в т.ч. державного. Застосування практики страхування і гарантування підтримки інвестиційних програм державою має стати важливим напрямом державної підтримки галузі. Основою державної політики в сучасних умовах господарювання є створення умов для розширення позабюджетних джерел фінансування інвестиційних проектів на основі вдосконалення нормативно- правової сфери діяльності. 7. На рівень ефективності садівницької галузі впливають такі організаційно–економічні фактори: раціональне розміщення, оптимальна концентрація, спеціалізація, інтенсифікація галузі, науково обґрунтований породно-сортовий склад садів і ягідників, форми організації виробництва та мотивації праці, ціноутворення, інтеграція виробництва, зберігання, переробки і реалізації продукції. У регіоні, що досліджується найвищу економічну ефективність має виробництво плодово-ягідної продукції з такими параметрами: рівень спеціалізації перевищує 50%, рівень виробничих витрат на 1 га саду перевищує 1,5 тис.грн, середньорічний обсяг виробництва продукції - більше 300 тис.ц, площа плодоносних насаджень знаходиться в межах 200-300 га. 8. Аналіз динаміки капітальних вкладень у створення плодоягідних насаджень свідчить, що в останні роки їх обсяг не перевищує 8-10 % від прогнозованої потреби. У промисловому садівництві створився дуже тривалий інвестиційний вакуум. Тому в найближчій перспективі немає підстав сподіватися на інноваційні зрушення в садівництві без вагомих інвестицій у галузь. 9. Інвестиції значною мірою визначають темпи розвитку садівництва. Отже, поряд із заходами щодо збереження діючого потенціалу необхідно активізувати процес залучення інвестицій та визначити пріоритетні напрями їх вкладення. Активізація інвестиційної діяльності є однією з основних умов успішного реформування економіки. 10. Відродження садівництва можливе лише при залученні інвестицій та ефективному їх використанні, що сприятиме підвищенню продуктивності плодових і ягідних насаджень, зниженню собівартості, підвищенню якості продукції, застосуванню нових ресурсозберігаючих технологій, вплине на розвиток агропромислової інтеграції, поширенню ефективних форм організації виробництва і праці , що в свою чергу призведе до максимізації економічної ефективності. |
