У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє забезпечити ефективний розвиток рекреаційної сфери, формування конкурентних переваг та підвищення її конкурентоспроможності. У процесі дослідження зроблені такі висновки: 1. Автором доведено, що у країні існує достатньо потужний потенціал розвитку рекреаційної сфери. Проте його використання нераціональне, що призводить до зниження показників ефективності розвитку рекреаційних систем регіонів. Тому виникає потреба у поглибленні фундаментальних та прикладних досліджень для пошуку шляхів підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу з метою нарощування конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів. 2. На основі аналізу та систематизації наукових напрацювань вітчизняних та зарубіжних вчених автором запропоновано визначення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, які визначають можливості розвитку рекреаційної системи регіону, формування і реалізацію її конкурентних переваг та зростання рівня конкурентоспроможності. Обґрунтовані мета, завдання, ознаки, принципи та функції формування і реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону розкривають сутність нового поняття. Проведена у роботі типізація стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону з виділенням певних ознак та розгляд і характеристика його структури мають практичне значення, оскільки дозволяють виробити методичні підходи до компонентного аналізу, оцінки сукупного потенціалу та виявлення стратегічного. 3. Вивчення стратегічного потенціалу та його структури обумовлює видозміну уявлення про саму рекреаційну систему регіону, тому автором розроблено її модель, в основу якої покладено сукупний та стратегічний потенціал, які формуються під впливом попиту та чинників мікро- та макросередовища і в результаті забезпечують економічний, соціальний та екологічний ефект. 4. Для забезпечення комплексності та послідовності вирішення поставлених у роботі завдань у дисертації розроблено концептуальні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як поетапного процесу, який включає ряд рівнів. Зокрема, на теоретико-методологічному рівні визначено проблеми і завдання розвитку рекреаційних систем регіонів та формування їх стратегічного потенціалу; на аналітичному – здійснено аналіз, оцінку сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів та субгалузей рекреації; на оперативному – проведено прогнозування і виявлення стратегічного потенціалу; етап прикладних розробок забезпечив формування механізму реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Проведено класифікацію механізмів формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє спростити схему їх вибору для практичного застосування. 5. Автором розроблено методологічні основи дослідження сукупного потенціалу, які включають виявлення мети, завдань, принципів, підходів, схеми, методів та показників аналізу й оцінки його компонентів. Розроблені методики дозволили визначити передумови формування стратегічного потенціалу, можливості та загрози, сильні та слабкі сторони розвитку рекреаційних систем регіонів, напрями їх спеціалізації. Водночас методики дозволяють використати результати аналізу та оцінки за кожною групою показників, зокрема природно-рекреаційною, земельною, інфраструктурною, трудовою, фінансовою та екологічною, для формування висновків щодо перспектив розвитку кожної з них як у регіональному розрізі так і субгалузевому. Використання графоаналітичного методу „шестигранник потенціалу” дозволило виявити стратегічний потенціал рекреаційних систем регіонів, визначити резерви його формування та стратегічні прогалини, обґрунтувати тип стратегічного потенціалу, який характерний для рекреаційної системи певного регіону. 6. Проведені аналіз та оцінка стратегічного потенціалу субгалузей рекреації показала, що найкращими можливостями для розвитку оздоровчої субгалузі рекреації володіє АР Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Рівненська області, лікувальної – АР Крим, Закарпатська, Львівська та Чернівецька області, пізнавальної – АР Крим, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області, спортивної – Волинська, Закарпатська, Київська, Чернівецька, Чернігівська області. 7. Оцінка та прогнозування фактичного та нормативного потенціалу рекреаційних систем регіонів дозволили виявити стратегічний потенціал. Для рекреаційної системи АР Крим, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей стратегічним є природно-рекреаційний потенціал; Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Херсонської областей – земельний; Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської та Тернопільської областей – інфраструктурний; Львівської та Харківської областей – трудовий. 8. Автором доведено, що одним із кроків на шляху зростання рівня конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону є правильний вибір стратегії її розвитку. У дисертації розроблено багаторівневу схему формування стратегій розвитку рекреаційної системи регіону, яка дозволяє визначити її місце у національній економіці, функціональне спрямування, поведінку щодо реалізації стратегічного потенціалу. Сформована матриця стратегічного позиціонування рекреаційних систем регіонів забезпечила визначення стратегії для кожної з них. 9. У дисертації доведено, що використання організаційно-економічних заходів регулювання розвитку рекреаційної системи регіону та реалізації її стратегічного потенціалу забезпечить підвищення рентабельності рекреаційної сфери, зростання темпів розвитку рекреаційних систем регіонів та рівня їх конкурентоспроможності. Для цього необхідно впровадити найбільш ефективні організаційні форми рекреаційного підприємництва та правові форми власності на рекреаційні ресурси та території, переглянути систему платності за їх використання. Автором запропоновано кластерну форму реалізації стратегічного потенціалу, яка дозволяє налагодити ефективні зв’язки між учасниками і забезпечує додаткові конкурентні переваги. 10. Результати дослідження показали, що одним із методів управління розвитком рекреаційної системи регіону є регіональне програмування та проектування. Тому автором розроблено програму формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи Волинської області. Визначені у програмі пріоритети розвитку вказують на шляхи реалізації стратегічного потенціалу та конкурентних переваг рекреаційної системи, що забезпечить зростання рівня її конкурентоспроможності. 11. Автором удосконалено систему фінансового забезпечення реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, яка передбачає створення фонду розвитку рекреації, що дозволить забезпечити прозорість розподілу коштів, які йдуть на розвиток соціальної складової життя населення та окремо рекреації, перегляд системи ціноутворення на рекреаційну продукцію, яка враховуватиме екологічний чинник, впровадження системи пільгового кредитування та оподаткування для підприємств, що надають соціально значимі рекреаційні послуги. У роботі доведено, що фінансування розвитку рекреаційної системи регіону повинно відбуватися на принципах самоокупності та самофінансування, що притаманно конкурентоспроможним субгалузям. Запропоновані заходи покликані забезпечити формування та реалізацію конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів та зростання їх конкурентоспроможності. |
