У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання важливого науково-прикладного завдання щодо формування та розвитку системи реалізації продукції скотарства. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки. 1. Продукція скотарства займає вагоме місце у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Ринок продукції скотарства є складовою частиною продовольчого ринку країни і характеризується незбалансованістю, скороченням обсягів її виробництва і реалізації, відсутністю конкуренції в сфері переробки продукції й оптової торгівлі, проблемою заготівель, а також недостатньо розвиненою інфраструктурою. Економічна ефективність виробництва продукції скотарства значною мірою залежить від ефективності організації шляхів реалізації виробленої продукції, визначення оптимальної ціни та вміння орієнтуватися й враховувати основні тенденції на аграрному ринку. В ринкових умовах реалізацію продукції скотарства, перш за все обмежують стихійних ринки, які стимулюють розвиток неорганізованої посередницької діяльності; скорочення споживчого попиту, яке обумовлене низькою платоспроможністю населення; диспаритет цін; звуження ринку через перехід населення до самозабезпечення; розширення натуралізації обмінних процесів і зростання неплатежів; нерозвинена інфраструктура аграрного ринку. 2. Оптова торгівля – це торгівельна діяльність, що виступає в якості важливого господарюючого суб’єкта ринку, є сполучною ланкою між стадіями відтворювального процесу суспільного продукту, активно регулює нагромадження і переміщення великих партій товарів певного асортименту до споживача. Їй належить провідна роль у загальній концепції формування і функціонування ринку. Розвинута оптова торгівля є об’єктивною реальністю і необхідністю для існування цивілізованого ринку. Досвід розвинутих країн свідчить, що оптовий продовольчий ринок є основним елементом системи реалізації продукції скотарства. Причому формування та функціонування ринків відбувається за безпосередньою участю органів державного регулювання. 3. Скотарство України знаходиться у кризовому стані. У 2004 р. виробництво молока скоротилося на 43,7%, а виробництво яловичини і телятини в живій вазі – на 67,6% порівняно з 1990 р., а поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств в Україні зменшилося на 71,8%. Нині господарства населення забезпечують 71,7% загального обсягу виробництва яловичини і телятини в живій вазі і 81,6% виробництва молока в країні. 4. Недостатній розвиток ринкової інфраструктури, труднощі товаровиробників у збуті продукції, проблема неплатежів сприяли тому, що вони самостійно намагаються вийти на ринок для збуту продукції на різних рівнях продовольчого ланцюга, а тому збільшилась кількість товаровиробників, які займаються переробкою своєї продукції. 5. Процес формування цін на продукцію сільського господарства і, зокрема, продукцію скотарства відбувається неконтрольовано та безсистемно. При розгляді цін у динаміці відмічаємо суттєві коливання, як за роками, так і за місяцями впродовж окремого року. На цивілізованому аграрному ринку ціни на продукцію складаються на основі існуючого співвідношення попиту і пропозиції. У системі збуту продукції відсутні механізми вирівнювання обсягів попиту і пропозиції, нівелювання сезонних коливань. Мова йде про організаторів прозорого цивілізованого оптового товарообороту: оптові ринки, товарні біржі, агроторгові доми. 6. Оптовий ринок не став основним каналом збуту продукції скотарства. Повільно відбувається наповнення новоствореної інфраструктури через відсутність налагодженого механізму її функціонування. Нині реально діючими в Україні є лише 2 оптові ринки: плодоовочевий ринок “Шувар” м. Львів, Львівська область і дрібнооптовий ринок худоби “Чародій” м. Жашків, Черкаська область. Процес формування та подальший розвиток оптового ринку продукції скотарства потребує ініціативного державного сприяння на всіх його стадіях. Зокрема, регуляторні можливості держави мають використовуватись для регулювання товарних потоків сільськогосподарської продукції, її попиту і пропозиції на ринку шляхом застосування резервних, інтервенційних, заставних та регіональних закупівель і продажу продовольчих ресурсів із цих запасів. 7. Подоланню негативних тенденцій в організації оптової торгівлі й товароруху продукції скотарства сприятимуть розроблені автором Концептуальні положення організації та розвитку діяльності оптових підприємств України. Ключові положення організації та розвитку діяльності оптових підприємств згруповані у восьми розділах. Організаційно-правові та економічні засади формування в Україні мережі оптових ринків худоби подані автором до державних органів знайшли відображення у законопроекті “Про оптові ринки худоби та птиці”, який було розроблено робочою групою, при Міністерстві аграрної політики разом з Українською Академією Аграрних Наук (за безпосередньою участю автора). 8. Удосконалення системи реалізації продукції скотарства повинно здійснюватись на основі: - створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізації; - розширення функцій ринків, зокрема, надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяльності; - спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів; - запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках; - удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб’єктами підприємницької діяльності. Це дозволить сформувати сприятливі умови для всіх учасників організовано оптового ринку продукції скотарства і прискорити його інтеграцію в систему національного і світового аграрного ринків. Останнє є дуже важливим в умовах визнання України як країни з ринковою економікою та вступу до СОТ. | 