Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Хлівна Ірина Вікторівна. Формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Хлівна І.В. Формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Європейський університет, Київ, 2008.

В дисертації досліджено формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств. Науково обґрунтовано особливості фінансового забезпечення діяльності фермерських господарств. Проведено аналіз формування і використання фінансових ресурсів фермерських господарств України. Досліджено динаміку обсягів і структури державної підтримки фермерських господарств. Виявлені характеристики фінансового забезпечення фермерів власними та кредитними коштами та запропоновані напрями зменшення витрат у процесі виробництва і збуту аграрної продукції. Встановлені проблеми розвитку системи фінансового забезпечення вітчизняних фермерських господарств. Розроблені рекомендації щодо шляхів зміцнення фінансового стану фермерських господарств в Україні.

У дисертаційній роботі проведено обґрунтування теоретичних основ фінансування діяльності фермерських господарств, а також розроблені пропозиції щодо шляхів зміцнення фінансового стану фермерських господарств в Україні. В результаті сформульовані наступні висновки і пропозиції.

1. Розвиток ринкової економіки в Україні обумовив становлення нових форм господарювання в аграрній сфері. Тепер суб’єктами сільськогосподарського виробництва є не тільки великі сільськогосподарські підприємства та особисті селянські господарства населення, а й фермерські господарства. Саме вони нині визначають характер рушійних змін у сфері вітчизняного агропромислового комплексу. Зі становленням фермерського господарювання пов’язується вирішення важливих питань інституційного характеру: підвищення рівня ділової активності і зайнятості населення, зміцнення економічного потенціалу регіонів та економічних суб’єктів, досягнення стандартів продовольчого забезпечення населення.

2. Успішне функціонування і розвиток фермерського виробництва залежить від фінансового стану фермера та забезпеченості фінансовими ресурсами, зокрема.

Встановлено, що економічні умови функціонування аграрного сектора ставлять сільськогосподарських виробників в невигідні умови фінансування порівняно з виробниками інших сфер підприємництва: залежність фермера від зовнішніх кредитних ресурсів; обмеженість можливостей отримання коштів із зовнішніх джерел що спонукають фермерські господарства до пошуку нових механізмів залучення зовнішніх фінансових ресурсів.

3. Доведено, що особливим інструментом, який використовується фермерськими господарствами для залучення коштів, є взаємне кредитування (кредитна кооперація). З огляду на використання такого фінансового інструменту у фермерському середовищі, автором уточнено поняття «фінансові ресурси фермерських господарств», і визначено, що під фінансовими ресурсами фермерських господарств слід розуміти не тільки власні і залучені з кредитних ринків кошти, а й кошти, що продукуються самими фермерськими господарствами на кредитних ринках через застосування інструменту взаємного кредитування (кредитна кооперація).

4. Визначено, зважаючи на світовий досвід функціонування механізмів фінансового забезпечення розвитку фермерства, що для поліпшення фінансування фермерів доцільно запроваджувати заходи щодо розвитку кооперації у фермерському середовищі, розбудови інфраструктури ведення фермерського бізнесу (збутової, інформаційної, інноваційної, зовнішньоекономічної) та здійснювати пошук шляхів інтеграції фермерів до фінансових ринків і більш активного використання фінансових послуг. При цьому запровадження цих заходів повинно здійснюватись узгоджено на макро- та мікрорівнях (державна політика та активність самих фермерів).

5. На основі проведеного аналізу розвитку фермерства встановлено, що протягом останніх років спостерігається зростання обсягів валової продукції, виробленої фермерами, а також збільшується питома вага фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства. Разом з тим, потенціал фермерів щодо виробництва аграрної продукції задіяний далеко не в повній мірі, що пов’язано з фінансовою обмеженістю фермерських господарств.

Обмеженість державної фінансової підтримки фермерських господарств в Україні обумовлена:

– зміною організаційно-правових форм у суб’єктів аграрного сектору та «молодістю» фермерського виробництва;

– руйнуванням існуючої ресурсної бази аграрних виробників у зв’язку з переходом до ринкових засад господарювання;

– невідпрацьованістю, неузгодженістю, суперечливістю, розрізненістю і фрагментарністю заходів державного регулювання аграрного сектору;

– наявністю численних порушень у існуючій системі державної фінансової підтримки фермерських господарств, в т.ч. і через суб’єктивний фактор.

Обмеженість можливостей фермерів щодо використання фінансових інструментів пояснюється:

– наявністю специфічних ризиків у діяльності фермерських господарств, що, відповідно, стримує попит на послуги кредитування;

– невисокою пропозицією кредитних послуг фермерським господарствам з боку фінансово-кредитних установ;

– низьким рівнем використання існуючих кредитних інструментів при взаємодії фермерських господарств та фінансово-кредитних установ.

Автором обґрунтовано, що для подолання обмежуючих кредитне фінансування фермерів чинників і збільшення пропозиції кредитних послуг фермерським господарствам потрібні не тільки заходи державної підтримки та активність фермерів, а й відповідні кроки з боку фінансово-кредитних установ, що працюють на українському ринку.

Запропоновано запровадити систему діяльності кредитних спілок при комерційних банках. В якості форм їх взаємодії можна розглядати: створення банком дочірньої компанії – кредитної спілки та співробітництво банку з існуючою кредитною спілкою на основі кредитної співпраці.

6. Обгрунтовано, що фермерські господарства є, з одного боку, суб’єктами аграрного виробництва з усіма його ризиками і залежністю від погодних, кліматичних, географічних умов, а з іншого боку, – як правило, дрібними підприємцями. Це значно обмежує можливості кожного окремо взятого фермера щодо фінансування власного виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, сервісного обслуговування, а також створює додаткові проблеми при пошуку партнерів на кредитних ринках через низькі можливості надання гарантій повернення кредитних ресурсів одним фермерським господарством.

Характерною особливістю розвитку фермерської діяльності є високий рівень витрат сільськогосподарських товаровиробників (зокрема, на придбання матеріальних і сировинних ресурсів, на кредитне банківське обслуговування тощо). Таке високе фінансове навантаження знижує ефективність діяльності фермерського господарства і створює високі ризики стабільному господарюванню. Для зміцнення фінансового стану в дисертаційній роботі сформульовані пропозиції щодо розвитку збутової кооперації у фермерському виробництві через запровадження нового напряму кооперації – взаємодії дрібних аграрних підприємців (фермерів та особистих селянських господарств населення), та механізму кооперації – коли кооперування відбувається не через створення кооперативу а на договірних засадах (з використанням договору про спільну діяльність та договору комісії).

7. Практичне впровадження авторських пропозицій щодо шляхів зміцнення фінансового стану фермерів в Україні сприятимуть покращанню конкурентоспроможності фермерів, як по відношенню до внутрішньої ринкової кон’юнктури, так і стосовно взаємодії із зовнішнім оточенням.