Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу обґрунтування можливості формування та ефективного використання внутрішнього інвестиційного потенціалу промислових підприємств шляхом створення ПФГ в Україні. Основні висновки роботи полягають у такому: 1. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні показав, що обсяг інвестицій в основний капітал зменшився більш ніж вдвічі, що підтвердило необхідність формування інтегрованих структур, які об’єднують промисловий та банківський капітал, оскільки власні кошти окремих промислових підприємств значно обмежені внаслідок тривалої економічної кризи, а зовнішні джерела або досить дорогі (банківські кредити), або на сучасному етапі практично недоступні (фондовий ринок, іноземні прямі інвестиції). В дисертації доведено, що вельми доцільною формою об’єднання капіталу є промислово-фінансова група. 2. На основі вивчення закордонного досвіду функціонування ПФГ визначені основні їх переваги, що чинять позитивний вплив на діяльність окремого підприємства у складі групи, на всю ПФГ, а також на економіку країни в цілому. Світовий досвід показав, що ПФГ необхідні перш за все там, де треба зберегти і збільшити науково-технічний потенціал, забезпечити прорив на світові ринки з наукомісткою продукцією, розробити і впровадити у виробництво новітні технології. 3. Разом з тим діюче законодавство країни гальмує процес утворення ПФГ. Для усунення цих перешкод в дисертації обґрунтовано доцільність внесення таких змін у Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні": прийняття рішення про утворення ПФГ дозволити не тільки Верховній Раді України; не обмежувати сферу їх функціонування тільки державними програмами у промисловості; розширити перелік підприємств, які можуть бути головними у ПФГ; передбачити в Законі заходи по підтримці їх діяльності з боку держави та регіональних органів влади; посилити матеріальну зацікавленість підприємств бути членом ПФГ; у разі ефективної роботи ПФГ не обмежувати термін їх існування та ін. 4. Потужність інвестиційного потенціалу новоствореної ПФГ залежить від фінансових можливостей її учасників, від коректності їх оцінок. В дисертації вперше розв’язана наукова проблема оцінки інвестиційного потенціалу підприємства, що планується до включення у склад ПФГ. У зв’язку з цим розроблена відповідна методика дозволяє оцінити підприємство як з боку його можливостей до формування інвестиційного потенціалу, так і з боку обсягу відволікання інвестиційних коштів від інших учасників ПФГ для розвитку даного підприємства. На основі співставлення цих оцінок приймається рішення стосовно доцільності включення підприємства до складу ПФГ. Методика включає аналіз двох груп факторів, внутрішніх і зовнішніх (галузевих), що безпосередньо впливають на інвестиційну діяльність підприємства. Наведена методика оцінки інвестиційного потенціалу майбутніх учасників ПФГ також може бути використаною для визначення головного, структуроутворюючого підприємства групи. 5. В основу розробки стратегії розвитку ПФГ в дисертації покладено побудований алгоритм прийняття її інвестиційної стратегії відповідно до наступної пріоритетності інвестування активів, що забезпечують підтримку конкурентного статусу групи: 1) інвестування у розвиток матеріальних активів; 2) інвестування у розвиток нематеріальних активів; 3) інвестування у закріплення та зростання конкурентного статусу ПФГ взагалі, зростання її інвестиційного потенціалу та прибутковості діяльності всіх учасників. За наведеним алгоритмом формуються альтернативні варіанти інвестиційного портфелю ПФГ. 6. Обґрунтовано методологічні засади вибору інвестиційного портфелю та раціоналізації розподілу ресурсів (в умовах обмеженості) між інвестиційними проектами підприємств групи. Для цього запропоновано застосування цілочисельного програмування для подальшого формування і збільшення інвестиційного потенціалу підприємств ПФГ за рахунок раціоналізації розподілу інвестиційних ресурсів між проектами та підвищення ефективності їх використання. Даний метод дозволяє вводити обмеження для опису взаємозв’язків між інвестиційними проектами (альтернативні, доповнюючі, взаємозалежні), що притаманно для інтегрованих структур, та обмеження на використання коштів з різних джерел. Розподіл інвестиційних ресурсів між проектами у межах цілочисельного програмування доводиться до умов досягнення максимального значення сукупного показника чистої приведеної вартості (NPV) проектів інвестиційного портфелю ПФГ. 7. Запропоновані в дисертаційному дослідженні пропозиції сприяють більш ефективному використанню власних інвестиційних ресурсів підприємств, зростанню інвестиційного потенціалу економіки країни в цілому. Розроблені в дисертації пропозиції стосовно створення національних промислово-фінансових груп, у тому числі і на транспорті (для забезпечення фінансування розвитку міжнародних транспортних коридорів), методики підбору їх учасників та прийняття інвестиційних рішень для ефективнішого формування та використання інвестиційного потенціалу вітчизняних підприємств доцільно направити для використання Міністерству економіки, Міністерству промислової політики та Міністерству транспорту і зв’язку України. |