У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та викладено авторський підхід до розв'язання проблем, пов'язаних з процесами формування та використання трудового потенціалу регіону, здійснено оцінку впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону та обґрунтовано пріоритети регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки: 1. Якісні характеристики трудового потенціалу є вагомим фактором соціально-економічного та інноваційного розвитку держави, прогресивного поступу суспільства, що вимагає удосконалення систем формування та ефективного використання їх у сфері праці. Оскільки забезпечення умов, які впливають на розвиток людини як працівника і як особистості, здійснюється у межах конкретного регіону особливого значення набуває забезпечення розвитку трудового потенціалу регіональної системи. 2. Трудовий потенціал характеризується складною рівневою та компонентною структурою. Рівнева структура трудового потенціалу включає в себе різні рівні управління: мегарівень (міжнаціональний трудовий потенціал), макрорівень (трудовий потенціал країни), мезорівень (трудовий потенціал регіону галузі), мікрорівень (трудовий потенціал підприємства), номорівень (трудовий потенціал домогосподарства) та нанорівень (трудовий потенціал особистості). До компонентної структури трудового потенціалу автор відносить такі компоненти, як стан фізичного та психічного здоров'я, розумові здібності, мотивованість, освітньо-професійний рівень, трудова мобільність, компетентність, здатність до саморозвитку, інноваційність, моральність, комунікативність, які згруповані в три основних блоки: психофізіологічний, професійно-кваліфікаційний та особистісний. Дослідження рівневої та компонентної структури трудового потенціалу дозволило виявити напрями відтворювальних процесів в регіоні. 3. Важливе значення має виділення трудового потенціалу домогосподарства, оскільки трудовий потенціал зароджується і накопичується, перш за все, на рівні домогосподарства (“номорівні”). Утвердження в суспільстві позитивного іміджу освіченості з метою постійного поповнення й оновлення знань, умінь, навичок протягом усього життя людини значною мірою залежить саме від ціннісних установок, матеріального благополуччя та мотиваційних орієнтирів сім’ї, що вимагає створення найсприятливіших умов для їх формування. 4. З метою забезпечення оптимальних режимів розвитку трудового потенціалу та сприятливих умов його відтворення регіон необхідно розглядати як відтворювальний комплекс. Функціонування регіонального відтворювального комплексу повинно ґрунтуватись на суспільному відтворенні, відтворенні населення та відтворенні природного середовища як основи життєзабезпечення людини та формування якісного трудового потенціалу. 5. Теоретичною основою вивчення процесів формування та використання трудового потенціалу регіону є поєднання системного підходу (рівневого і компонентного) та процесного підходу, в межах якого трудовий потенціал досліджується за стадіями формування, розподілу, обміну і використання у світлі концепції людського розвитку, що дозволить забезпечити комплексне оцінювання трудового потенціалу регіону та виявити специфіку його розвитку. 6. Процес формування трудового потенціалу відбувається в умовах незадовільної якості життя населення, що негативно впливає на відтворення якісних характеристик трудового потенціалу, формуючи його якісну та кількісну неоднорідність. 7. Трудовий потенціал має свою специфіку на рівні кожного регіону, яка обумовлюється низкою демографічних, соціально-економічних, особистісно-психологічних, етно-культурних, екологічних та інших факторів, виявлення яких дозволило одержати комплексну соціально-економічну характеристику трудового потенціалу, визначити його основні риси та вплив на розвиток регіону. 8. В результаті комплексної дії чинників відтворення трудового потенціалу регіону формуються його характерні риси. Основними рисами трудового потенціалу Хмельницької області є: незадовільний стан здоров'я населення, недостатній рівень компетентності працівників, низький рівень інноваційності, перевищення рівня територіальної мобільності працівників над професійною, низька мотивованість працівників до удосконалення накопиченого трудового потенціалу та його ефективної реалізації в трудовому процесі. 9. Трудовому потенціалу Хмельниччини притаманні суперечливі тенденції розвитку. Фаза формування трудового потенціалу Хмельниччини характеризується такими тенденціями, як погіршення медико-демографічних характеристик населення, збереження міграційного відтоку населення в інші регіони України, а також за кордон, дистанціювання сфери освіти від сфери праці, зниження рівня життя населення. У фазі використання виявлені такі тенденції, як нестача кваліфікованих робітничих кадрів, неефективність використання праці спеціалістів із значним освітнім, інтелектуальним потенціалом, збереження безробіття, особливо молодіжного, погіршення якості трудового потенціалу області через поглинання його сферою торгівлі (речовими ринками), що супроводжується зниженням набутих професійних якостей, моральним старінням знань, занепадом моральних цінностей. Виявлення тенденцій формування та використання трудового потенціалу регіону дає можливість визначити пріоритетні напрями збереження та накопичення якісного трудового потенціалу. 10. Оцінка впливу якісних характеристик трудового потенціалу на соціально-економічній та інноваційній розвиток регіону, яку було проведено за допомогою економетричних факторних моделей, показала, що соціальний розвиток Хмельницької області значною мірою визначається такою компонентою трудового потенціалу, як освітньо-професійний рівень, який впливає на формування чисельності зайнятого економічною діяльністю населення, а, відтак, на зростання його добробуту; вагомим чинником економічного розвитку, одним з основних показників якого є обсяги валової доданої вартості, виробленої в області, є мотивованість носіїв трудового потенціалу; на інноваційний розвиток області суттєвим чином впливає рівень використання інтелектуальної складової трудового потенціалу, яка залежить від чисельності кандидатів та докторів наук, зайнятих науково-технічною діяльністю, та кількості підприємств та організацій, котрі виконують науково-технічні роботи. 11. Побудова системи ефективного управління процесами формування та використання трудового потенціалу в рамках регіонального відтворювального комплексу має бути спрямована на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення, регіоналізацію процесів формування та використання трудового потенціалу, що включає регіоналізацію професійної освіти, маркетингову діяльність у сфері пропозиції та попиту робочої сили на регіональному рівні, досягнення узгодженості інтересів всіх рівнів управління: мезорівень (регіон), мікрорівень (підприємство), номорівень (домогосподарство) та нанорівень (індивід). Це дозволить мінімізувати існуючий дисбаланс у формуванні та використанні трудового потенціалу та забезпечить оптимальні умови його функціонування та розвитку. 12. Оскільки процеси соціально-економічних перетворень відбуваються в екстремальних екологічних умовах, які негативно відображаються на процесах формування та використання трудового потенціалу регіону, необхідно забезпечити "екологізацію" розвитку трудового потенціалу регіону паралельно у всіх сферах життєдіяльності людей: економічній, соціальній, духовній, що в єдності створить сприятливі умови людського розвитку. 13. Забезпечення високої якості трудового потенціалу регіону потребує відповідної інвестиційної підтримки, котра сприятиме формуванню таких якісних показників людських ресурсів, як здоров'я, професіоналізм, освіченість, компетентність, відданість, мотивованість та ін. Пріоритетними напрямами соціальних інвестицій в розвиток трудового потенціалу Хмельницької області є: покращення охорони здоров’я населення; удосконалення освітньо-професійної структури трудового потенціалу для збалансування попиту та пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці; розвиток підростаючого покоління; розвиток мотиваційних механізмів; духовний розвиток населення, зростання моральності, культури, поваги та любові до праці; покращення охорони навколишнього середовища. 14. Вкладення соціальних інвестицій у формування якісного трудового потенціалу та ефективне його використання є запорукою сталого соціально-економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому, що передбачає зростання конкурентоспроможності економіки, її соціальну орієнтованість, зростання рівня життя населення, формування добробуту суспільства та стимулювання людського розвитку. |
